Модель світу людини, та межи особистості

carma_ пише:

Під «щось інше» мається що?

Під моделлю розуміється приблизне описання фізичної системи, яке не є точною теорією. А Ваша "модель" не є фізичним описанням взагалі, а є лише умоглядною конструкцією.

Для фізика то природно!

Справа в тім, що особистість неможливо пізнати безпосередньо, а лише по її діях. Звідси виник і біхейвіоризм, який досліджував поведінку людей, ігноруючи їхню особистість. Але існує також шлях інтуїції. Оскільки особистість знає себе, вона може здогадуватись, що інша людина також є особистістю, і сприймати її як саму себе. Правда, це вже не пізнання, а визнання іншої людини рівною собі особистістю. Звідси стає зрозумілим, чому в людських стосунках на першому місці є відстоювання власної особистої гідности. Бо особистість - це проблема визнання, а не пізнання!

Василь Васьківський пише:

Справа в тім, що особистість неможливо пізнати безпосередньо …

А що можна «пізнати безпосередньо …» …

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Справа в тім, що особистість неможливо пізнати безпосередньо …

А що можна «пізнати безпосередньо …» …

Безпосередньо можна пізнати закони механіки чи електродинаміки. Вони є такими, якими ми їх реєструємо дослідно, і цим вичерпується їх пізнання! Пізнання особистости ж не вичерпується вивченням її поведінки. Особистість не є її поведінкою!

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Справа в тім, що особистість неможливо пізнати безпосередньо …

А що можна «пізнати безпосередньо …» …

Безпосередньо можна пізнати закони механіки чи електродинаміки. Вони є такими, якими ми їх реєструємо дослідно, і цим вичерпується їх пізнання! Пізнання особистости ж не вичерпується вивченням її поведінки. Особистість не є її поведінкою!

«Безпосередньо можна пізнати закони механіки чи електродинаміки. Вони є такими, якими ми їх реєструємо дослідно, і цим вичерпується їх пізнання!» - так вважають люди, перебуваючи у певних місцях світу. Саме там говорять: «Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, …».
Поруч стверджують: «Особистість не є її поведінкою!».
Така парадоксальність певних місць світу, пов’язана із «світоглядними передумовами».

Вікіпедія пише:

( http://uk.wikipedia.org/wiki/ϳ%E7%ED%E0%ED%ED%FF 26.03.2014)
філософське пізнання є особливий тип цілісного пізнання світу. Специфікою філософського пізнання є прагнення вийти за межі фрагментарної дійсності і знайти фундаментальні принципи і основи буття, визначити місце людини в нім. Філософське пізнання засноване на певних світоглядних передумовах.

Пізнання не обмежене сферою науки, кожній формі суспільної свідомості: науці, філософії, міфології, політиці, релігії тощо — відповідають свої специфічні форми знання

Наукове пізнання - це дослідження, характерне своїми особливими цілями й завданнями, методами отримання і перевірки нових знань. Воно покликане прокладати шлях практиці, надавати теоретичні основи для вирішення практичних проблем.

Коли людина робить «кроки» від тих місць, то починає помічати відносність «безпосередньості» («Безпосередньо можна пізнати закони механіки чи електродинаміки. Вони є такими, якими ми їх реєструємо дослідно, і цим вичерпується їх пізнання!»).

Потім, людина дивується: «хіба так важко помітити «посередництво» наукових термінів, обладнання, попередньо отриманих «законів механіки …», «особливих цілей й завдань, методів отримання і перевірки нових знань», …,  але то буде потім.
Для когось «потім» віддалене, …, а може бути поруч. Інколи та «дистанція» залежить лише від наміру (тоді дивуватися не доводиться), або бажання скористатися іншими «певними світоглядними передумовами».

Можливо, людина переформулює свої твердження, наприклад отак: «Пізнання особистості, у певному місці світу, вичерпується вивченням її поведінки там, з урахуванням «посередництва» використаних технічних засобів. Однак, взагалі, особистість не є її поведінкою!».

carma_ пише:

Можливо, людина переформулює свої твердження, наприклад отак: «Пізнання особистості, у певному місці світу, вичерпується вивченням її поведінки там, з урахуванням «посередництва» використаних технічних засобів. Однак, взагалі, особистість не є її поведінкою!».

А, можливо, й так: «Де б у світі не відбувалось вивчення поведінки особистости, воно не приводить до пізнання особистости, бо особистість не є її поведінкою!» Можна обійти весь світ і побудувати розгорнутий ландшафт поведінки особистостей, але так і не дізнатись, що таке особистість! Особистість - це не є місцевий ДО розгорнутого ландшафту! Ландшафтна модель нездатна описати особистість як таку.

Василь Васьківський пише:

(Re: Культура як засіб запобігання спільного небажаного   Пт Бер 21 2014, 16:49 https://socys.forum2x2.ru/t111-topic#679 )
Описання або є повним, або неповним!

Повнота описання відноситься до місця перебування при описанні, або читанні описання. Наприклад, описання товару, у вигляді цінника, достатньо коли цінник біля товару, і може бути недостатньо коли тільки цінник представляє товар на рекламній листівці. Цінник та листівка – як описання, призначені для різних місць перебування людини. (Під «місцем перебування», в моделі мається не тільки територія, або зовсім не територіальне, і лише інколи тільки «точка на карті»).  

Крім того, для одного означення місця перебування у світі, теж саме описання є повним, для іншого означення - неповним.
Наприклад, читачі по різному означають місце перебування автора тексту, тобто, частково, і своє місце перебування як співавторів, це впливає на прийняття однієї публікації, у різних читацьких колах.

Василь Васьківський пише:

Де б у світі не відбувалось вивчення поведінки особистости, воно не приводить до пізнання особистости, бо особистість не є її поведінкою!» Можна обійти весь світ і побудувати розгорнутий ландшафт поведінки особистостей, але так і не дізнатись, що таке особистість!

Повністю погоджуюся! Туристичні мандри та враження від подорожи, як штучний ландшафт, відповідають концепту такого «дослідження особистості».  
Звідти, і, висновок:

Василь Васьківський пише:

Особистість - це не є місцевий ДО розгорнутого ландшафту! Ландшафтна модель нездатна описати особистість як таку.

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Де б у світі не відбувалось вивчення поведінки особистости, воно не приводить до пізнання особистости, бо особистість не є її поведінкою!» Можна обійти весь світ і побудувати розгорнутий ландшафт поведінки особистостей, але так і не дізнатись, що таке особистість!

Повністю погоджуюся! Туристичні мандри та враження від подорожи, як штучний ландшафт, відповідають концепту такого «дослідження особистості».  
Звідти, і, висновок:

Василь Васьківський пише:

Особистість - це не є місцевий ДО розгорнутого ландшафту! Ландшафтна модель нездатна описати особистість як таку.

Погоджуватись тут не достатньо! Щоб спростувати мою тезу, Вам необхідно запропонувати адекватний концепт дослідження особистости, який був би реалізацією ландшафтної моделі. Я про таку реалізацію ще не знаю. Можливо, що лише я її не знаю, а можливо, що її не знає ніхто!

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Де б у світі не відбувалось вивчення поведінки особистости, воно не приводить до пізнання особистости, бо особистість не є її поведінкою!» Можна обійти весь світ і побудувати розгорнутий ландшафт поведінки особистостей, але так і не дізнатись, що таке особистість!

Повністю погоджуюся! Туристичні мандри та враження від подорожи, як штучний ландшафт, відповідають концепту такого «дослідження особистості».  
Звідти, і, висновок:

Василь Васьківський пише:

Особистість - це не є місцевий ДО розгорнутого ландшафту! Ландшафтна модель нездатна описати особистість як таку.

Погоджуватись тут не достатньо! Щоб спростувати мою тезу, Вам необхідно запропонувати адекватний концепт дослідження особистости, який був би реалізацією ландшафтної моделі. Я про таку реалізацію ще не знаю. Можливо, що лише я її не знаю, а можливо, що її не знає ніхто!

Ландшафтна модель запропонована як філософський засіб перебування у світі.
Концепт певного дослідження, зокрема дослідження особистості, формується залежно від місця проведення дослідження. Від специфіки дослідження залежить залучення засобів дослідження. Результати завжди будуть місцевими, а надто розгорнуте описання, та занадто далекі висновки і прогнози нададуть «міфічності» звідомленню про дослідження.
Ви пропонуєте провести дослідження із застосуванням конкретного (технічного) засобу, тоді після ознайомлення (?) треба формувати концепт дослідження …, котрий повинен відповідати конкретному місцю проведення.

carma_ пише:

Ландшафтна модель запропонована як філософський засіб перебування у світі.

Дякую! Я поки що не зрозумів, що це означає. Тобто ландшафтна модель є засобом перебування філософа у світі? Я так розумію, що це стосується не всіх філософів, чи не так?

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Ландшафтна модель запропонована як філософський засіб перебування у світі.

Дякую! Я поки що не зрозумів, що це означає. Тобто ландшафтна модель є засобом перебування філософа у світі? Я так розумію, що це стосується не всіх філософів, чи не так?

«Філософ» - титул, чи інша позначка у якомусь документі?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Ландшафтна модель запропонована як філософський засіб перебування у світі.

Дякую! Я поки що не зрозумів, що це означає. Тобто ландшафтна модель є засобом перебування філософа у світі? Я так розумію, що це стосується не всіх філософів, чи не так?

«Філософ» - титул, чи інша позначка у якомусь документі?

Філософ - автор певної філософії.

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Ландшафтна модель запропонована як філософський засіб перебування у світі.

Дякую! Я поки що не зрозумів, що це означає. Тобто ландшафтна модель є засобом перебування філософа у світі? Я так розумію, що це стосується не всіх філософів, чи не так?

«Філософ» - титул, чи інша позначка у якомусь документі?

Філософ - автор певної філософії.

Та чи можливо одноосібне авторство?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Ландшафтна модель запропонована як філософський засіб перебування у світі.

Дякую! Я поки що не зрозумів, що це означає. Тобто ландшафтна модель є засобом перебування філософа у світі? Я так розумію, що це стосується не всіх філософів, чи не так?

«Філософ» - титул, чи інша позначка у якомусь документі?

Філософ - автор певної філософії.

Та чи можливо одноосібне авторство?

Існують філософські школи, але авторство, як правило, одноосібне. Приклади: Сократ, Платон, Аристотель, Кант, Фіхте, Шелінг, Геґель, Шопенгауер, Ніцше, Гуссерль, Гайдеґґер, Сартр, Габермас...

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Ландшафтна модель запропонована як філософський засіб перебування у світі.

Дякую! Я поки що не зрозумів, що це означає. Тобто ландшафтна модель є засобом перебування філософа у світі? Я так розумію, що це стосується не всіх філософів, чи не так?

«Філософ» - титул, чи інша позначка у якомусь документі?

Філософ - автор певної філософії.

Та чи можливо одноосібне авторство?

Існують філософські школи, але авторство, як правило, одноосібне. Приклади: Сократ, Платон, Аристотель, Кант, Фіхте, Шелінг, Геґель, Шопенгауер, Ніцше, Гуссерль, Гайдеґґер, Сартр, Габермас...

Подібні спрощення добрі для сторінки (розділу з назвою «зміст»), далеко не всіх підручників з назвою «Філософія». Десь поруч назви може бути одна фамілія автора. У певних умовах, при відповідній якості роботи автора, можна погодитися, що книга де оригінально, у авторській концепції, представлені й різні філософські системи …, і означення у книгарні Філософія пана Н, матиме сенс, більший за магазинний.
   
Особистість людини, рукою якої писані філософські твори, звичайно має не абияке значення. Коли відчуваєш її, краще відкривається «дух епохи», відображений з певного місця у світі, представлений завдяки певній систематизації … При всій повазі до «руки та її власника», не слід забувати про людей «поруч».
Важко провести межу між автором та читачем (як співавтором), між опонентами, що створюють місцеві концепти одне одному.

carma_ пише:

   
Особистість людини, рукою якої писані філософські твори, звичайно має не абияке значення. Коли відчуваєш її, краще відкривається «дух епохи», відображений з певного місця у світі, представлений завдяки певній систематизації … При всій повазі до «руки та її власника», не слід забувати про людей «поруч».
Важко провести межу між автором та читачем (як співавтором), між опонентами, що створюють місцеві концепти одне одному.

Вірно сказано, про опонентів! Ось я є опонентом ландшафтної моделі, яка є філософським засобом перебування у світі. Якщо я ще й зрозумію, що це за засіб такий, то зможемо й рухатись далі. А так, поки що буксуємо....

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

   
Особистість людини, рукою якої писані філософські твори, звичайно має не абияке значення. Коли відчуваєш її, краще відкривається «дух епохи», відображений з певного місця у світі, представлений завдяки певній систематизації … При всій повазі до «руки та її власника», не слід забувати про людей «поруч».
Важко провести межу між автором та читачем (як співавтором), між опонентами, що створюють місцеві концепти одне одному.

Вірно сказано, про опонентів! Ось я є опонентом ландшафтної моделі, яка є філософським засобом перебування у світі. Якщо я ще й зрозумію, що це за засіб такий, то зможемо й рухатись далі. А так, поки що буксуємо....

Що в моделі найбільш незрозуміле?
Можливо часове представлення ДО?
(Re: Культура як засіб запобігання спільного небажаного   Пн Бер 24 2014, 14:54  https://socys.forum2x2.ru/t111-topic#682   )

Цитата :

У моделі, «реальна особистість» співвіднесена з «часовим представленням ДО з назвою «особистість», у світі».

Реальна особистість існує, а крім того, їй ще й співставлене якесь ДО "особистість". Тобто, існує особистість, а також моє уявлення про неї. І це моє уявлення є наслідком того, що я визнаю її такою ж, як і я, особистістю. Незрозуміло, до чого тут ландшафт? На мою думку, він є зайвим, бо я вже маю уявлення про особистість!

Василь Васьківський пише:

Реальна особистість існує, а крім того, їй ще й співставлене якесь ДО "особистість". Тобто, існує особистість, а також моє уявлення про неї. І це моє уявлення є наслідком того, що я визнаю її такою ж, як і я, особистістю. Незрозуміло, до чого тут ландшафт? На мою думку, він є зайвим, бо я вже маю уявлення про особистість!

Окрім «… маю уявлення про особистість!», потрібні інші уявлення, і не лише уявлення …

Співвіднесення «реальної особистості» з часовим представленням ДО з назвою «особистість», у ландшафті, означеному певним концептом – означення початку розгортання місцечасу особистістю (особистої реалізації), згідно отриманого концепту.  

То, мовби, «вхід/вихід» стосовно технічного засобу (моделі світу).

Особисте перебування у світі, з цим ТЗ, означає, і, наявність попереднього погодження з правилами користування моделлю, де чітко визначено (на відміну від багатьох інших ТЗ), що вона лише технічний засіб (технозасіб досягнення бажаного), зокрема засіб особистої реалізації згідно певного концепту.

У моделі, місцеве як поверхневе у світі, то, і, «орієнтири для прокладання концептів» у цілісній динаміці світу.

У випадку особистости справа не тільки в перебуванні у світі та в динаміці цього перебування, а й, перш за все, в саморефлексії особистости, в утожсамленні мене з іншим як з такою ж, як і я, особистістю! Ця саморефлексія не в світі відбувається, а в полишенності інобуттям, в особистій налаштованості на відкритість до іншого як до самого себе, і саме це утожсамлення з самим собою є ключем до розуміння особистости!

Василь Васьківський пише:

У випадку особистости справа не тільки в перебуванні у світі та в динаміці цього перебування, а й, перш за все, в саморефлексії особистости, в утожсамленні мене з іншим як з такою ж, як і я, особистістю! Ця саморефлексія не в світі відбувається, а в полишенності інобуттям, в особистій налаштованості на відкритість до іншого як до самого себе, і саме це утожсамлення з самим собою є ключем до розуміння особистости!

Пане Василю, Ви знов нагадуєте про відмінності цілісної динаміки особистості виділяючи динаміку «в полишенності інобуттям». Можливо краще просто означити, чим зумовлена така (природна, на мій погляд) динаміка, і це стане підставою для розуміння походження інобуття?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

У випадку особистости справа не тільки в перебуванні у світі та в динаміці цього перебування, а й, перш за все, в саморефлексії особистости, в утожсамленні мене з іншим як з такою ж, як і я, особистістю! Ця саморефлексія не в світі відбувається, а в полишенності інобуттям, в особистій налаштованості на відкритість до іншого як до самого себе, і саме це утожсамлення з самим собою є ключем до розуміння особистости!

Пане Василю, Ви знов нагадуєте про відмінності цілісної динаміки особистості виділяючи динаміку «в полишенності інобуттям». Можливо краще просто означити, чим зумовлена така (природна, на мій погляд) динаміка, і це стане підставою для розуміння походження інобуття?

Така динаміка зумовлена особистою налаштованістю на відкритість до іншого як до самого себе, а походження інобуття зумовлене втратою такої налаштованости. Питання в тім, як саме відбувається ця втрата первинної налаштованости на відкритість. Вона відбувається внаслідок домінації вимог перебування в світі над особистим життям, яка називається боротьбою за виживання.

Цитата в тему - визначення особистої волі:

Василь Васьківський пише:

Особиста воля є налаштованістю особистости на реалізацію в житті своєї власної особистої тожсамости разом з налаштованістю на відкритість до інших. А також є здатністю особистости налаштовуватись на адектватні актуальній ситуації в світі людей зміни.

Джерело тут.