Культура як засіб запобігання спільного небажаного

У темі «Технічне, технологічне, природне як засоби отримання бажаного в локальній динаміці, та в ландшафтності світу» (https://socys.forum2x2.ru/t96-topic ) йшлося стосовно  бажаного: «Людина може частково локалізувати формо-змістовну динаміку (ландшафтность) світу формою «бажане» - бажати. Пристрасть до «бажаного», відсутність уявлень про ландшафтність світу, або нездатність природно діяти, сприяють «виникненню» і поширенню «небажаних локальностей» для «вперто бажаючих особистостей»». Тут треба додати, що динамічні образи (ДО) як «частини» людського світу, «атоми» його ландшафтності здатні охоплювати не лише особу, а й групи осіб, спільноти, …
Наслідки такого «потрапляння» людей у той чи інший ДО залежать від того, де – у якому місці світу це відбувається.  

(Сталість деяких «частин» цілісної динаміки ландшафту (розгорнутого ДО) дозволяє говорити про місця в ньому, і його місце в інших ландшафтах, про місце-моменти у місце-часі).

Наслідки отримання бажаного у локальностях (індивідуальній, груповій, суспільній, … ), та самі бажання взаємоузгоджуються  в тих локальностях, приймають певну динамічну сталість. Їх, разом із засобами отримання бажаного (ТЗ), можна означити як «локальну культуру».

Взаємодія локальних культур (взаємодія ДО локальних культур) відбувається не миттєво, тому, знаходячись в певних локальностях, спостерігаючи певні ландшафти, поряд з бажаними наслідками бачимо і небажане, з чим локальна культура ще не встигла впоратися. Звідти, ставлення до культури як до засобу запобігання спільного небажаного вважаю актуальним.

Дякую! Нарешті, на тлі зовсім імагінерного світу динамічних образів розкрився зовсім реальний світ особистостей та спільнот особистостей! Ми відчуваємо досить виразний контраст між цими двома світами. Бо тепер вже не лише (бажані чи небажані) предмети включені в динаміку, коли особистість немовби не існує, залишаючись за кадром предметного ландшафту. Ми зустрічаємо тепер якусь вперту особистість, яка ніяк не відмовляється від бажаного для неї, і тепер ця впертість стає актуальним небажаним для нас...

І що тут робити? Культурний вихід тут лише один - спілкуватись з самою особистістю і зовсім не займатись цією актуальною впертістю. Відтак, маємо культуру толерантности, культуру особистого спілкування. А до чого тут ландшафт?

Василь Васьківський пише:

 
Дякую! Нарешті, на тлі зовсім імагінерного світу динамічних образів розкрився зовсім реальний світ особистостей та спільнот особистостей! Ми відчуваємо досить виразний контраст між цими двома світами. Бо тепер вже не лише (бажані чи небажані) предмети включені в динаміку, коли особистість немовби не існує, залишаючись за кадром предметного ландшафту. Ми зустрічаємо тепер якусь вперту особистість, яка ніяк не відмовляється від бажаного для неї, і тепер ця впертість стає актуальним небажаним для нас...

І що тут робити? Культурний вихід тут лише один - спілкуватись з самою особистістю і зовсім не займатись цією актуальною впертістю. Відтак, маємо культуру толерантности, культуру особистого спілкування. А до чого тут ландшафт?

«А до чого тут ландшафт?»

Філософське поняття «ландшафт» (про його походження йшлося у філ. розділі форуму) належить постнекласичному напрямку, що розвивається в філософії науки. Змістовність напрямку дає підстави для широкого використання отриманого в ньому, зокрема вживання у повсякденній сфері, водночас уможливлює і зворотній вплив від такої практики.

На відміну від наступності (рос. «преемственности»), про яку йдеться у цитаті (нижче), прояви наступності постнекласики у культурі, зокрема особистій, ледве помітні. Чи то не виправдали довіри, не встигли впоратися «українські колеги», чи то … слід казати про оновлення культури, а не «новую культуру», і не лише казати …  
«… постнеклассика предлагает свой вариант толкования идеи преемственности как в способах мышления (естественнонаучного, социокультурного), так и шире – в стилях философствования … Эвристическая плодотворность постнеклассической парадигмы проявляется также и в том, что она сама провоцирует попытки выхода за свои рамки. Здесь примером могут служить исследования украинских коллег в области философии тотальности, способной, как предполагается, не только дать общую теоретическую картину, интегрирующую разные постнеклассические интенции и на этой основе фиксирующую систему их единых базовых принципов, но и, опираясь на последнее, генерировать новое мышление, в конечном итоге – новое мировоззрение и новую культуру …»   (Киященко Л.П., Степин В.С. Предисловие; Постнеклассика: философия, наука, культура; Коллективная монография / СПб; 2009, -672с.).



« … маємо культуру толерантности, культуру особистого спілкування»
?
Толерантність, у поширеному значенні – терпимість … Наслідками якої, дуже часто, є виникнення напруженості, непорозуміння, «впертості», …

Толерантність, у значенні, що використовується із ландшафтною моделлю світу людини – то нерухомість стосовно певних динамічних образів у певні миті, а наступної миті може відбуватися і єднання …  …


При «особистому спілкуванні», у «інобутті», приймає участь багато «сутностей»!
Наміри та бажання по доланню інобутійних моментів, не завжди є у «особистому спілкуванні» осіб оснащених різними технічними засобами (зокрема особистим досвідом, розміром заробітної плати, різноманіттю моделей, посадами, … ). Коли до такої «сили» осіб, що спілкуються додати єдність близьких родичів, або підлеглих та виборців, єдність у бажаннях та сподіваннях, …, то починає здаватися буцімто події відбуваються на Олімпі, але звідки там може бути «популярна» толерантність? Від неї там «концентрована напруга», накопичена  «словниковою толерантністю» у інших місцях спілкування.

Нажаль, не всі ми буваємо на стадіонах, спортивних майданчиках та бігових смужках, не всі здатні користуватися іншими технічними засобами, вже отриманими цивілізацією. Звідти «свари на спільній кухні».

Я вважаю, що особисте життя та спілкування взагалі не може бути описаним у термінах ландшафту. Звичайно, я можу мати систему поглядів про світ, але це не ландшафт. Вони є унікальними, як і моя особиста тожсамість. І осягнення єдности не є розгортанням динамічних образів у певний ландшафт. Воно теж особисте...

Цитата :

Я вважаю, що особисте життя та спілкування взагалі не може бути описаним у термінах ландшафту.

Згоден, цілком «особисте життя та спілкування взагалі не може бути описаним у термінах» ландшафтної моделі, так саме і будь-яка інша цілісна динаміка. Це не лише задеклароване в моделі. Предметне представлення ДО («картинне»), до чого віднесені різні описання, - є частковим перебуванням того динамічного образу в локальності іншого ДО, розгорнутого в цей момент у певному місці світу. Розгорнутий ДО, у ландшафтній моделі, названо ландшафтом.
 
І після знайомства з публікаціями Кізіми та Тютюнника, певний час, я вважав приблизно так:

Цитата :

Звичайно, я можу мати систему поглядів про світ, але це не ландшафт. Вони є унікальними, як і моя особиста тожсамість.

Визнання власної унікальності, інколи не заважає (завдяки культурі), помічати наскільки унікальною є спільність людей, що нині живуть на Землі, …!

У світі є багато іншого, теж унікального. На не унікальний запит «уникальное в мире», пошукова система надала 17млн. відповідей. По запиту «унікальне в світі» - 3 млн. На трьох сторінках першої добірки, не побачив цікавого (зараз, для себе). Дещо трохи зацікавило, серед посилань з перших сторінок другого запиту …

carma_ пише:

Цитата :

Я вважаю, що особисте життя та спілкування взагалі не може бути описаним у термінах ландшафту.

Згоден, цілком «особисте життя та спілкування взагалі не може бути описаним у термінах» ландшафтної моделі, так саме і будь-яка інша цілісна динаміка. Це не лише задеклароване в моделі. Предметне представлення ДО («картинне»), до чого віднесені різні описання, - є частковим перебуванням того динамічного образу в локальності іншого ДО, розгорнутого в цей момент у певному місці світу. Розгорнутий ДО, у ландшафтній моделі, названо ландшафтом.
 

Так от! Особистість не є частковим перебуванням якогось динамічного образу в локальності іншого ДО, розгорнутого в цей момент у певному місці світу. Немає ніякого розгорнутого образу особистости!

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Цитата :

Я вважаю, що особисте життя та спілкування взагалі не може бути описаним у термінах ландшафту.

Згоден, цілком «особисте життя та спілкування взагалі не може бути описаним у термінах» ландшафтної моделі, так саме і будь-яка інша цілісна динаміка. Це не лише задеклароване в моделі. Предметне представлення ДО («картинне»), до чого віднесені різні описання, - є частковим перебуванням того динамічного образу в локальності іншого ДО, розгорнутого в цей момент у певному місці світу. Розгорнутий ДО, у ландшафтній моделі, названо ландшафтом.
 

Так от! Особистість не є частковим перебуванням якогось динамічного образу в локальності іншого ДО, розгорнутого в цей момент у певному місці світу. Немає ніякого розгорнутого образу особистости!

1.З тексту допису, напрошується висновок про згоду, що до твердження відносності повноти описання цілісної динаміки, стосовно місця події. ?

2.

Цитата :

Особистість не є частковим перебуванням якогось динамічного образу в локальності іншого ДО, розгорнутого в цей момент у певному місці світу.

Так, але читання описань, зокрема описань особистості, є отим «частковим перебуванням», чи предметним представленням ДО з назвою «особистість» …

3.

Цитата :

Немає ніякого розгорнутого образу особистости!

Чому немає? В моделі, розгортається будь-яка локальність. «Нажаль», розгорнений ДО має тіло, на поверхні якого «граємо» з отими його предметними представленнями, трохи заглиблюючись. Наскільки вдалося заглибитися, настільки частково він представлений.
Ландшафт багатомірний, і у мить толерантного ставлення до певного ДО, той «ховається», а ми відверто кажемо «немає».
Особистість, коли йдеться про філософське поняття «особистість», «фіксується» (термінується) філософською системою, де використовується. Природно, що філософські системи різняться, також природні деякі відмінності у тлумаченні поширених понять …
У певній культурі, у певний час, зазвичай домінує невелика кількість філ. систем, або взагалі одна. Потрібні, для «культивування», поняття «узгоджуються у відповідних колах», та поширюються як терміни. Зрозуміло вони повністю не охоплюють все відповідне конкретному поняттю, існуюче у той час. Однак така визначеність, частіш, … сприяє навчальному процесу …

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Цитата :

Я вважаю, що особисте життя та спілкування взагалі не може бути описаним у термінах ландшафту.

Згоден, цілком «особисте життя та спілкування взагалі не може бути описаним у термінах» ландшафтної моделі, так саме і будь-яка інша цілісна динаміка. Це не лише задеклароване в моделі. Предметне представлення ДО («картинне»), до чого віднесені різні описання, - є частковим перебуванням того динамічного образу в локальності іншого ДО, розгорнутого в цей момент у певному місці світу. Розгорнутий ДО, у ландшафтній моделі, названо ландшафтом.
 

Так от! Особистість не є частковим перебуванням якогось динамічного образу в локальності іншого ДО, розгорнутого в цей момент у певному місці світу. Немає ніякого розгорнутого образу особистости!

1.З тексту допису, напрошується висновок про згоду, що до твердження відносності повноти описання цілісної динаміки, стосовно місця події. ?

Я взагалі не зрозумів, про що Ви запитуєте. Те, що описання не є повним, я погоджуюсь. А от щодо відносности повноти я не розумію. Описання або є повним, або неповним!

carma_ пише:

2.

Цитата :

Особистість не є частковим перебуванням якогось динамічного образу в локальності іншого ДО, розгорнутого в цей момент у певному місці світу.

Так, але читання описань, зокрема описань особистості, є отим «частковим перебуванням», чи предметним представленням ДО з назвою «особистість» …

Навпаки, читання описань зовсім не є перебуванням!

carma_ пише:

3.

Цитата :

Немає ніякого розгорнутого образу особистости!

Чому немає?

Бо реальний світ особистостей не є імагінерний світ динамічних образів! Це два різних світи. Відтак, образ особистости не є особистістю!

carma_ пише:

В моделі, розгортається будь-яка локальність. «Нажаль», розгорнений ДО має тіло, на поверхні якого «граємо» з отими його предметними представленнями, трохи заглиблюючись. Наскільки вдалося заглибитися, настільки частково він представлений.
Ландшафт багатомірний, і у мить толерантного ставлення до певного ДО, той «ховається», а ми відверто кажемо «немає».
Особистість, коли йдеться про філософське поняття «особистість», «фіксується» (термінується) філософською системою, де використовується. Природно, що філософські системи різняться, також природні деякі відмінності у тлумаченні поширених понять …
У певній культурі, у певний час, зазвичай домінує невелика кількість філ. систем, або взагалі одна. Потрібні, для «культивування», поняття «узгоджуються у відповідних колах», та поширюються як терміни. Зрозуміло вони повністю не охоплюють все відповідне конкретному поняттю, існуюче у той час. Однак така визначеність, частіш, … сприяє навчальному процесу …

В моделі розгортаються лише образи, а не реальність, яка моделюється. Філософія ж взагалі є системою понять, а не динамічних образів! Поняття ніколи не було й не буде динамічним образом!

Відповіді, риторичність питань, у цьому випадку, залежать від особистої культури, культури суспільної, особистого оволодіння певними технічними засобами, наявності тих засобів у суспільства, …  

Гра слів мови яка використовується у повсякденні, уперемішку зі словами, що певним чином причетні до філософських понять, належність філ понять до різних філ систем, все це та тимчасові розбіжності цілей «гравців» на форумі, здатні утворювати «паперові» кілометри у пошуку «магічної форми».  

Цитата :

… читання описань зовсім не є перебуванням!

А перебування на філософському форумі, завдяки Інтернету, не є просто читанням.
Машинне зчитування не є читанням …

Звідси питання стосовно «часткового перебування»:
та чи є філософський форум?
чи присутні на ньому користувачі, та «гості»?
можливо, для того щоб форум відбувся, треба всім зацікавленим зібратися у якійсь таємничій печері, камері чи келії, залі з вітальними транспарантами?  

Культура філософської дискусії вимагає, щоб у кожного була можливість викласти свою тезу, а також своє заперечення тези іншого учасника дискусії без обмежень. Чи буде ця дискусія успішною, залежить від усіх її учасників. Нажаль, інших учасників у нас немає. Я дозволив гостям писати теж, але вони не користуються такою можливістю. Я не знаю українських філософських форумів, які діють успішно. Професійні філософи, як правило, на українських філософських форумах не дописують. Я перерахував деякі небажані речі, які, згідно Вашої концепції можемо подолати задіянням культури.

Я погоджуюсь, що перебування на філософському форумі не є просто читанням. Відтак, перебування в царині філософії є цілком можливим! І філософський форум є тоді, коли на форумі відбуваються філософські дискусії. Користувачі на форумі присутні особисто. Якщо зібратись в одній кімнаті, то, можливо, філософського форуму не вийде, бо невідомо, чи буде тоді у всіх натхнення. Я особисто пишу, коли є натхнення, і не знаю, чи воно тоді буде. Правда, я брав участь у філософських салонах, які були досить цікавими!

Я готовий завжди продовжувати дискусії, це мені приносить задоволення!

Але розгорнутого образу особистости у сенсі ландшафту просто немає!

Пане Василю! Вибачте, будь ласка, за образу, що необачливо спричинив неоднозначним дописом (https://socys.forum2x2.ru/t111-topic#680  ). Спробую пояснити його зміст та спрямованість.
Допис є продовженням теми, де досі відбувалося спілкування з користувачем форуму. Допис не є зверненням до адміністратора або модератора, хоча, відокремивши від попереднього обговорення, можна надати саме такий сенс.
---------------------

Стосовно

carma_ пише:

Відповіді, риторичність питань, у цьому випадку, залежать від особистої культури, культури суспільної, особистого оволодіння певними технічними засобами, наявності тих засобів у суспільства, …

Сучасна полікультурність, некласична плюральність у культурі суспільства, на форумі можуть проявлятися по-різному. Залежно від «постнекласичності» (як здатності із усього того, бажаного та небажаного, отримати бажане) особистої культури опонентів, модератора, концепції форуму (якої дотримується адміністратор), …, ми щось отримуємо … , і на екрані.

Василь Васьківський пише:

Професійні філософи, як правило, на українських філософських форумах не дописують.

Мабуть нещодавно з’явилась професія з назвою філософ?
Ви маєте на увазі людей, що отримавши філософську освіту, вимушені «у поті свого лиця» заробляти на хліб викладацькою діяльністю? Чиї тези на форумі можуть спричиняти зайві «антитези» у аудиторіях, …

Василь Васьківський пише:

Я перерахував деякі небажані речі, які, згідно Вашої концепції можемо подолати задіянням культури.

Ви мабуть, про культуру спілкування на форумі, … бо, по-перше, запобігання та долання – не одне й теж. По-друге, неможливо перерахувати усе, чого запобігає людство, завдяки культурі.    
------------------

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

2.

Цитата :

Особистість не є частковим перебуванням якогось динамічного образу в локальності іншого ДО, розгорнутого в цей момент у певному місці світу.

Так, але читання описань, зокрема описань особистості, є отим «частковим перебуванням», чи предметним представленням ДО з назвою «особистість» …

Навпаки, читання описань зовсім не є перебуванням!

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

… читання описань зовсім не є перебуванням!

А перебування на філософському форумі, завдяки Інтернету, не є просто читанням.
Машинне зчитування не є читанням …

Звідси питання стосовно «часткового перебування»:
та чи є філософський форум?
чи присутні на ньому користувачі, та «гості»?
можливо, для того щоб форум відбувся, треба всім зацікавленим зібратися у якійсь таємничій печері, камері чи келії, залі з вітальними транспарантами?

Василь Васьківський пише:

Я погоджуюсь, що перебування на філософському форумі не є просто читанням. Відтак, перебування в царині філософії є цілком можливим! І філософський форум є тоді, коли на форумі відбуваються філософські дискусії. Користувачі на форумі присутні особисто. Якщо зібратись в одній кімнаті, то, можливо, філософського форуму не вийде, бо невідомо, чи буде тоді у всіх натхнення. Я особисто пишу, коли є натхнення, і не знаю, чи воно тоді буде. Правда, я брав участь у філософських салонах, які були досить цікавими!

Оте «Користувачі на форумі присутні особисто», у ландшафтній моделі цілісної динаміки, співвіднесено з отим «частковим перебуванням», чи предметним представленням ДО з назвою «особистість». Особистість частково представлена на форумі.
---------------------------

Тепер стосовно ДО з назвою «особистість» (вище йшлося про одну з чотирьох, можливих форм представлення ДО у іншому, розгорнутому ДО – предметну, чи то «картинну» форму).
У моделі, «реальна особистість» співвіднесена з «часовим представленням ДО з назвою «особистість», у світі».

Василь Васьківський пише:

Але розгорнутого образу особистости у сенсі ландшафту просто немає!

ДО з назвою «особистість», згідно моделі, «розгорнутий» у світі, бо світ континуальний.

При цьому, ландшафтна модель дозволяє прояснювати місце-моменти перебування особистості у світі, а не просто декларувати.

 
Приклад
Припустимо, хтось з користувачів форуму матиме на меті дослідження форуму. Згідно концепту дослідження, ця людина розкриває ДО (як ландшафт) у певному місці світу. У ідеалі, з того місця розкрився би весь світ, крізь ДО з назвою форуму, та інші ДО, означені концептом дослідження, але …, але є сталий концепт та обмежені ресурси.
У ландшафті дослідження (місцечасі), що розгортається, перебуватимуть:

*ДО особистості дослідника, (у всіх чотирьох формах) залежно від місцемоменту в ландшафті дослідження;
*ДО особистостей користувачів (у мірі представлення в дописах (у предметній та проводарній формах представлення ДО конкретних особистостей), та залежно від колишнього особистого спілкування з дослідником);
*Д-образи особистостей, якось причетних до форуму, або залучених до дослідження (у формах представлення, відповідних місцемоментам);
*ДО дописів, …;
*ДО розділів форуму, … ;
*інші ДО світу, залучені у дослідження (у формах представлення, відповідних місцемоментам).
-----------------

Стосовно «близького до серця» слова «особистість», та взагалі слів, і того що з ними пов’язане.
Моделюючи світ, чи то рухаючись у світі, і якось «спираючись» на ті рухи, людина отримала багато слів, ще більше понять, «твердих і недуже твердих» предметів, … та інші технічні засоби (як засоби досягнення бажаного).
Відчуваючи життя як потік, людина, по можливості «озирається назад та поглядає уперед». Таке «крутіння головою» у потоці життя, надало ще, інше (не поточне) відчуття світу, і відповідні моделі світу, та моделі, що суміщають «поточне» і «не поточне». До таких «суміщених» моделей світу можна віднести слова, при їхньому використанні. Словами (як технічними засобами) людина відображає своє ставлення до чогось, … У тому відображенні (ландшафті), присутні не лише слова (у сенсі предметних представлень ДО з конкретними назвами) …
Наскільки отриманий ДО придатний для того, чи іншого використання?
От наприклад, чи зможе ДО, на який нижче надане посилання (предметно представлений у мережі), існувати у культурі суспільства?  

(«10 заповедей новой Украины понравились даже россиянам». 24 марта 2014, 12:48
http://obozrevatel.com/society/93546-10-zapovedej-novoj-ukrainyi-ponravilis-dazhe-rossiyanam.htm )

carma_ пише:

Пане Василю! Вибачте, будь ласка, за образу, що необачливо спричинив неоднозначним дописом (https://socys.forum2x2.ru/t111-topic#680  ). Спробую пояснити його зміст та спрямованість.
Допис є продовженням теми, де досі відбувалося спілкування з користувачем форуму. Допис не є зверненням до адміністратора або модератора, хоча, відокремивши від попереднього обговорення, можна надати саме такий сенс.
---------------------

Я завжди реагую на текст допису і не сприймаю дописи особисто. Але маю зазначити, що я в ландшафтній моделі лаїк, тому відповідаю як лаїк. Я пробував ознайомитись з літературою, але не сприйняв основної тези Кізіми, тому й більше не заглиблювався. Бачу, що для Вас вона є живою парадигмою...

carma_ пише:

Стосовно

carma_ пише:

Відповіді, риторичність питань, у цьому випадку, залежать від особистої культури, культури суспільної, особистого оволодіння певними технічними засобами, наявності тих засобів у суспільства, …

Сучасна полікультурність, некласична плюральність у культурі суспільства, на форумі можуть проявлятися по-різному. Залежно від «постнекласичності» (як здатності із усього того, бажаного та небажаного, отримати бажане) особистої культури опонентів, модератора, концепції форуму (якої дотримується адміністратор), …, ми щось отримуємо … , і на екрані.

Якщо мої відповіді виглядають риторичними, то це тому, що я не знайомий з самою парадигмою...

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Професійні філософи, як правило, на українських філософських форумах не дописують.

Мабуть нещодавно з’явилась професія з назвою філософ?
Ви маєте на увазі людей, що отримавши філософську освіту, вимушені «у поті свого лиця» заробляти на хліб викладацькою діяльністю? Чиї тези на форумі можуть спричиняти зайві «антитези» у аудиторіях, …

В інтернеті я ознайомився з декількома людьми, з якими хотилося б дискутувати, але вони не дискутують на форумах. А у мене немає можливостей для безпосередніх контактів на конференціях, в аудиторіях тощо...

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Я перерахував деякі небажані речі, які, згідно Вашої концепції можемо подолати задіянням культури.

Ви мабуть, про культуру спілкування на форумі, … бо, по-перше, запобігання та долання – не одне й теж. По-друге, неможливо перерахувати усе, чого запобігає людство, завдяки культурі.    
------------------

Дякую! Я не звернув уваги, що Ви пишете саме про запобігання.

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

2.

Цитата :

Особистість не є частковим перебуванням якогось динамічного образу в локальності іншого ДО, розгорнутого в цей момент у певному місці світу.

Так, але читання описань, зокрема описань особистості, є отим «частковим перебуванням», чи предметним представленням ДО з назвою «особистість» …

Навпаки, читання описань зовсім не є перебуванням!

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

… читання описань зовсім не є перебуванням!

А перебування на філософському форумі, завдяки Інтернету, не є просто читанням.
Машинне зчитування не є читанням …

Звідси питання стосовно «часткового перебування»:
та чи є філософський форум?
чи присутні на ньому користувачі, та «гості»?
можливо, для того щоб форум відбувся, треба всім зацікавленим зібратися у якійсь таємничій печері, камері чи келії, залі з вітальними транспарантами?

Василь Васьківський пише:

Я погоджуюсь, що перебування на філософському форумі не є просто читанням. Відтак, перебування в царині філософії є цілком можливим! І філософський форум є тоді, коли на форумі відбуваються філософські дискусії. Користувачі на форумі присутні особисто. Якщо зібратись в одній кімнаті, то, можливо, філософського форуму не вийде, бо невідомо, чи буде тоді у всіх натхнення. Я особисто пишу, коли є натхнення, і не знаю, чи воно тоді буде. Правда, я брав участь у філософських салонах, які були досить цікавими!

Оте «Користувачі на форумі присутні особисто», у ландшафтній моделі цілісної динаміки, співвіднесено з отим «частковим перебуванням», чи предметним представленням ДО з назвою «особистість». Особистість частково представлена на форумі.
---------------------------

Я помітив, що ми пишемо про різні речі. Особистість, дійсно, перебуває на форумі, але це не є частковим перебуванням розгорнутого динамічного образу особистости, бо такого просто немає!

carma_ пише:

Тепер стосовно ДО з назвою «особистість» (вище йшлося про одну з чотирьох, можливих форм представлення ДО у іншому, розгорнутому ДО – предметну, чи то «картинну» форму).
У моделі, «реальна особистість» співвіднесена з «часовим представленням ДО з назвою «особистість», у світі».

Василь Васьківський пише:

Але розгорнутого образу особистости у сенсі ландшафту просто немає!

ДО з назвою «особистість», згідно моделі, «розгорнутий» у світі, бо світ континуальний.

На жаль, я не розумію змісту такого розгортання. Це твердження для мене немає сенсу...

carma_ пише:

При цьому, ландшафтна модель дозволяє прояснювати місце-моменти перебування особистості у світі, а не просто декларувати.


Приклад
Припустимо, хтось з користувачів форуму матиме на меті дослідження форуму. Згідно концепту дослідження, ця людина розкриває ДО (як ландшафт) у певному місці світу. У ідеалі, з того місця розкрився би весь світ, крізь ДО з назвою форуму, та інші ДО, означені концептом дослідження, але …, але є сталий концепт та обмежені ресурси.
У ландшафті дослідження (місцечасі), що розгортається, перебуватимуть:

*ДО особистості дослідника, (у всіх чотирьох формах) залежно від місцемоменту в ландшафті дослідження;
*ДО особистостей користувачів (у мірі представлення в дописах (у предметній та проводарній формах представлення ДО конкретних особистостей), та залежно від колишнього особистого спілкування з дослідником);
*Д-образи особистостей, якось причетних до форуму, або залучених до дослідження (у формах представлення, відповідних місцемоментам);
*ДО дописів, …;
*ДО розділів форуму, … ;
*інші ДО світу, залучені у дослідження (у формах представлення, відповідних місцемоментам).
-----------------

Я так розумію, що Ви собі уявляєте, як розгортається якийсь ландшафт і якийсь ДО особистости в ньому. Де розгорнутий образ є багатшим за окреме місцеперебування особистости. Але саме це я рішуче не сприймаю. Не може бути ДО особистости так розгорнутим, щоб він був багатшим за одну окрему особистість!

carma_ пише:

Стосовно «близького до серця» слова «особистість», та взагалі слів, і того що з ними пов’язане.
Моделюючи світ, чи то рухаючись у світі, і якось «спираючись» на ті рухи, людина отримала багато слів, ще більше понять, «твердих і недуже твердих» предметів, … та інші технічні засоби (як засоби досягнення бажаного).
Відчуваючи життя як потік, людина, по можливості «озирається назад та поглядає уперед». Таке «крутіння головою» у потоці життя, надало ще, інше (не поточне) відчуття світу, і відповідні моделі світу, та моделі, що суміщають «поточне» і «не поточне». До таких «суміщених» моделей світу можна віднести слова, при їхньому використанні. Словами (як технічними засобами) людина відображає своє ставлення до чогось, … У тому відображенні (ландшафті), присутні не лише слова (у сенсі предметних представлень ДО з конкретними назвами) …
Наскільки отриманий ДО придатний для того, чи іншого використання?
От наприклад, чи зможе ДО, на який нижче надане посилання (предметно представлений у мережі), існувати у культурі суспільства?  

(«10 заповедей новой Украины понравились даже россиянам». 24 марта 2014, 12:48
http://obozrevatel.com/society/93546-10-zapovedej-novoj-ukrainyi-ponravilis-dazhe-rossiyanam.htm )

Не думаю, що особистість можна описати словами. Той, хто є особистістю, знає, що таке особистість, а той, хто не є, йому таке знання недоступне! Йому неможливо описати особистість словами.

Василь Васьківський пише:

Не думаю, що особистість можна описати словами. Той, хто є особистістю, знає, що таке особистість, а той, хто не є, йому таке знання недоступне! Йому неможливо описати особистість словами.

То мабуть епітет, коли Ви про «доброго молодця» (епітет - виразне, образне визначення, що відрізняється від звичайного більшою силою і тим, що слово-визначення використовується в переносному значенні, напр., "золотий фонд російського бізнесу". Виділяють т. н. постійні Е. типу "чисте поле", "білий лебідь", "добрий молодець").

«Той, хто є особистістю, знає, що таке особистість, а той, хто не є, йому таке знання недоступне!» - не дуже чемно, по відношенню до особистості … Навіть, коли таке «знання» особі поки (вже) недосяжне. Можливо краще згадати про «загальну причетність до абсолютної особистості».
Колись у російськомовних слюсарів, електриків була приказка: «когда отвертка на месте – она отвертка, а когда … упала – она сука». Не дивно, бо як поясниш дитині, чому татусь, - вправний майстер своєї справи, - щойно пошкодив долоню викруткою, та вжив не дуже літературне слово. Підліток не зрозуміє довгі філософські або політ-економічні пояснення (описання), а так, «через викрутку», інколи, для дитини вмить, ще раз трохи відкрився «світ дорослих». Була то мить єднання особистостей? Чи отримувала дитина у подібних ситуаціях знання про себе?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Не думаю, що особистість можна описати словами. Той, хто є особистістю, знає, що таке особистість, а той, хто не є, йому таке знання недоступне! Йому неможливо описати особистість словами.

То мабуть епітет, коли Ви про «доброго молодця» (епітет - виразне, образне визначення, що відрізняється від звичайного більшою силою і тим, що слово-визначення використовується в переносному значенні, напр., "золотий фонд російського бізнесу". Виділяють т. н. постійні Е. типу "чисте поле", "білий лебідь", "добрий молодець").

«Той, хто є особистістю, знає, що таке особистість, а той, хто не є, йому таке знання недоступне!» - не дуже чемно, по відношенню до особистості … Навіть, коли таке «знання» особі поки (вже) недосяжне. Можливо краще згадати про «загальну причетність до абсолютної особистості».

Я розумію, що таке абсолютна єдність, а що таке "абсолютна особистість" - ні! Це теж не можна описати словами, як і особистість.

У постнекласиці, не обов’язково все (у кожному місці) і завжди описувати, бо можливі інші форми присутності.

carma_ пише:

У постнекласиці, не обов’язково все (у кожному місці) і завжди описувати, бо можливі інші форми присутності.

Присутність - це Dasein, тобто абстракція системи понять логіки. Погоджуюсь, що не тільки можливі, а й існують багато форм абстракції!

В ландшафтній моделі йдеться, і, про пізнання дійсності, котре полягає в розумовому відволіканні від ряду несуттєвих ознак,

але, крім того, що легко побачити завдяки «картинному» представленню (як наслідку або передумови розумового руху особи),

легітимними є і «дії» життя-буття, стосовно того «суб’єкта діяльності».

Вони не залишаються, як раніш «по за кадром», а «разом із суб’єктом обирають» конкретну логіку, та місце у світі, від якого «гарцювати».

Що до абстрагування,
абстрагує людина, та «абстрагує» буття від (над) людиною, і все це у одному ландшафті (наприклад, у ландшафті дослідження).

В ландшафті відбуваються філософські моменти, поряд (разом) з іншими моментами, всі вони невід’ємні. Тому без застосування самої моделі, при читанні, отримане та представлене читачеві не дуже легко зрозуміти.

Дякую! Тепер вже можна розпочати діалог, але є ще незрозумілі для мене терміни:

- які "дії" життя-буття? Народження, життя, здоров'я, хвороба, смерть чи щось інше?

- як абстрагує буття? Людина вмирає власною смертю, а не внаслідок абстрагуючої дії буття!

- які філософські моменти ландшафту? Моменти в сенсі часу чи в сенсі аспекту, і які вони?

- з застосуванням ландшафтної моделі мені значно важче зрозуміти, ніж без неї! Розумію, що для Вас все навпаки...

Стосовно особистості давайте перейдемо у тему філософського розділу (Модель світу людини, та межи особистості  https://socys.forum2x2.ru/t93p15-topic#690 ).