Ландшафт як розгорнутий образ в формо-змістовній динаміці (ландшафтності) світу людини

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Пан Василь Васьківський пише: «Зовсім ні! Фізики ландшафтної моделі не застосовують при точному описанні конкретних фізичних систем. Немає такої фізичної дисципліни...»

Говорячи про фізиків, я мав на увазі людей, а Ви про кого?

А я про фізиків...

Скоріш, це звичайний «гречаний» клопіт …

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Пан Василь Васьківський пише: «Зовсім ні! Фізики ландшафтної моделі не застосовують при точному описанні конкретних фізичних систем. Немає такої фізичної дисципліни...»

Говорячи про фізиків, я мав на увазі людей, а Ви про кого?

А я про фізиків...

Скоріш, це звичайний «гречаний» клопіт …

Скоріше, у Вас немає аргументів, щоб відстоювати свою тезу...

Міфічність та реальність ландшафтів
 

carma_ пише:

Взагалі, міфічність безпосередньо недосяжного, «далекого» змінюється коли людина користується можливістю осягати «його» у різних ландшафтах. Змінюється можливістю перебування у тих розгорнутих образах (ландшафтах). Згорнення сіх образів (ландшафтів) дозволяє, потім, залучати («частково») їх у потрібні місце-моменти.

Спочатку зауважу, що не все безпосередньо недосяжне є міфічним. І взагалі, міфічною є така історія, яка містить в собі нефізичні елементи. Сама по собі недосяжність ще не є міфічністю. Наприклад, для мене безпосередньо недосяжним є попасти на Марс, але хтось вже скоро зможе туди попасти. Але не я, бо в мене інша мета...

Те ж, що Ви називаєте згортанням чи розгортанням ландшафтів, теж може бути як міфічним, так і реальним! Хоч саме розгортання ландшафту є лише уявленням, переживанням реальних змін.

carma_ пише:

Змінення міфічності світу може сприяти перебуванню особи (групи, спільноти, суспільства) у певних місцях світу, сприяти здатності повніше відчувати потрібне, плідніше діяти, відчувати відповідальність у особистих та спільних діях.

Звісно, якщо змінити міфічний ландшафт реальним, то виникне можливість в ньому опинитись...

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Пан Василь Васьківський пише: «Зовсім ні! Фізики ландшафтної моделі не застосовують при точному описанні конкретних фізичних систем. Немає такої фізичної дисципліни...»

Говорячи про фізиків, я мав на увазі людей, а Ви про кого?

А я про фізиків...

Скоріш, це звичайний «гречаний» клопіт …

Скоріше, у Вас немає аргументів, щоб відстоювати свою тезу...

… нехай буде «гречка», коли не заважатиме …
У пана Симона Шноля «гречане» наповнення лекційного часу (повторення деталей «сповідальної історії») під різними назвами лекцій, має визначальні сенси. По-перше, змістовність «сповіді». По-друге, тематична множинність збільшує ймовірність адресного отримання послання. Тай, вік лектора не дає часу для надмірного оформлення.  
https://www.youtube.com/watch?v=3TkH4x5Lq-M
У нашому, з Вами, спілкуванні, зараз, доречно скористатись розповіддю про те як біофізик поставився до тактовної поради людини, що працювала «за обрієм». Пан Шноль «принципово» відмовився поглянути на те, що десятиліттями відносив до локального, як прояв космічного впливу… Здається, через три роки отримав підстави поквапитися із визнаннями …    
Свої лекції Сімон Шноль адресує молодим науковцям, та хіба лише молоді властиво на чомусь «застрявати». Хіба лише у науці таке можливо?
Вже сім років, на цьому форумі, пишу про одне з можливих тлумачень «первородного гріха» як абстрагування від усіх описаних життєвих «застрявань» - відхилень від природної динаміки (цілісної динаміки, цілісності). Про це (інакше висловлене) є у «отців церкви»… Вважаєте що мій фах, колишні посади чи вчена ступінь, …, моє етнічне походження, чи біологічний вік заважають нашому шановному модератору зрозуміти про що йдеться?
НІ
Він «принципово не погоджується», і таке ставлення зовсім не виняткове. То є «видатки наукового виробництва». Видатки, у розумінні «издержки» (російське слово). Подібним чином, мабуть, у певних колах довго ставляться до напрямку наукової діяльності Василя Васьківського? Мережеве «панування», здається, - є утилізацію того «наукового» ставлення?.



Пан Василь Васьківський пише:  «Спочатку зауважу, що не все безпосередньо недосяжне є міфічним. І взагалі, міфічною є така історія, яка містить в собі нефізичні елементи. Сама по собі недосяжність ще не є міфічністю.» -

йдеться про безпосередню чуттєву недосяжність. Коли людина раптово опиниться за тим обрієм, то … відчуватиме себе … дуже незручно.

Згідно моделі, йдеться про «часткову» присутність певних цілісностей (цілісних динамік). Тому, що дивного у «частковій» присутності міфічного?
Пан Василь Васьківський пише:  «Сама по собі недосяжність ще не є міфічністю» -таку словесну гру треба «відсипати у гречку»!

Ви, як зазвичай, «абсолютизуєте» під бажане, ставлячись «категорично».

Про бажане та дійсне

carma_ пише:

Пан Шноль «принципово» відмовився поглянути на те, що десятиліттями відносив до локального, як прояв космічного впливу…

Космічний вплив — це зовсім не нова ідея. Був такий Чижевський, який ще до війни про це писав: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

carma_ пише:

Вже сім років, на цьому форумі, пишу про одне з можливих тлумачень «первородного гріха» як абстрагування від усіх описаних життєвих «застрявань» - відхилень від природної динаміки (цілісної динаміки, цілісності). Про це (інакше висловлене) є у «отців церкви»…

Тлумачення — це ще не гріх! Про цілісність я писав ще майже сорок років тому. Але проблема тут не в тлумаченні, а в тій цілісній динаміці, яка є бажаною, а не дійсною...

carma_ пише:

Пан Василь Васьківський пише: «Спочатку зауважу, що не все безпосередньо недосяжне є міфічним. І взагалі, міфічною є така історія, яка містить в собі нефізичні елементи. Сама по собі недосяжність ще не є міфічністю.» -

йдеться про безпосередню чуттєву недосяжність. Коли людина раптово опиниться за тим обрієм, то … відчуватиме себе … дуже незручно.

Життя людини не зводиться до відчуттів... Відчути — це не те ж саме, що і пережити!

carma_ пише:

Пан Василь Васьківський пише: «Сама по собі недосяжність ще не є міфічністю» -таку словесну гру треба «відсипати у гречку»!

Ви, як зазвичай, «абсолютизуєте» під бажане, ставлячись «категорично».

Ви ж, наразі, обмежуєтесь запереченням тих тверджень, які Ви ж приписуєте мені...

Пан Василь Васьківський пише: « Про бажане та дійсне»

з бажаним зрозуміло, але де тут дійсне?
Ви демонструєте КВНівський спринт, щось трохи більше за опозицію рядку тексту Вас не цікавить !

«Пан Шноль «принципово» відмовився поглянути на те, що десятиліттями відносив до локального, як прояв космічного впливу… »
Мова йшла не про якусь конкуренцію. До чого тут Ваша відповідь про Чижевського? :
Пан Василь Васьківський пише: «Космічний вплив — це зовсім не нова ідея. Був такий Чижевський, який ще до війни про це писав: …»


Пан Василь Васьківський пише:Життя людини не зводиться до відчуттів... Відчути — це не те ж саме, що і пережити!
Отут Ви щось «видали», при цьому доля Вашого «творіння» Вас не цікавить анітрішечки … - це типова «ПРОСВІТНИЦЬКА  Ш А Б А Ш К А» на базі популярного словника? У будь якому випадку наступний рядок чи наступний допис знов «переможні»!

У чому сенс цієї гри, при невеликій кількості переглядів?

Комусь потрібен форум, комусь інша «гречка», і «форум існує»?

Про дискусію

carma_ пише:

Пан Василь Васьківський пише: « Про бажане та дійсне»

з бажаним зрозуміло, але де тут дійсне?

Я якраз про те й написав, що в парадигмі цілісної динаміки, яку Ви сповідуєте, відсутня саме дійсність!

carma_ пише:

«Пан Шноль «принципово» відмовився поглянути на те, що десятиліттями відносив до локального, як прояв космічного впливу… »

Це проблеми пана Шноля...

carma_ пише:

Пан Василь Васьківський пише:Життя людини не зводиться до відчуттів... Відчути — це не те ж саме, що і пережити!
Отут Ви щось «видали», при цьому доля Вашого «творіння» Вас не цікавить анітрішечки … - це типова «ПРОСВІТНИЦЬКА  Ш А Б А Ш К А» на базі популярного словника? У будь якому випадку наступний рядок чи наступний допис знов «переможні»!

До чого тут я? Я прокоментував Ваш текст, вказуючи на те, що він не зовсім описує життя...

carma_ пише:

У чому сенс цієї гри, при невеликій кількості переглядів?

Кожна дискусія має виключно особистий сенс. Я ніколи не граю на публіку...

carma_ пише:
Пан Василь Васьківський пише: «Життя людини не зводиться до відчуттів... Відчути — це не те ж саме, що і пережити!»
Отут Ви щось «видали», при цьому доля Вашого «творіння» Вас не цікавить анітрішечки … - це типова «ПРОСВІТНИЦЬКА  Ш А Б А Ш К А» на базі популярного словника? У будь якому випадку наступний рядок чи наступний допис знов «переможні»!

Пан Василь Васьківський пише: «До чого тут я? Я прокоментував Ваш текст, вказуючи на те, що він не зовсім описує життя...».

Давно погодився би з отим Вашим «гречаним» «Я», аби не читав дописів з поясненнями про фізику на сторінках цієї теми …

Пан Василь Васьківський пише: «Життя людини не зводиться до відчуттів... Відчути — це не те ж саме, що і пережити!»

- колись, ми вже торкались питання можливої відмінності поняття «відчуття» в психології та в філософії.

Пан Василь Васьківський пише: «Це проблеми пана Шноля...»
С. Шноль – Ваш попередник. За власною ініціативою довго займався дослідами…

Пан Василь Васьківський пише: «я зосереджений на розробці точної теорії кулонівської пари, і Всесвіт може почекати...»

Нажаль, нам не вдається суміщати спілкування із «гречкою», бо Ви дуже зосереджені у роботі.
Колись звільнитесь від того обов’язкового навантаження ?

Ключове запитання

Мої роздуми привели мене до наступного запитання. Яка не міфічна, а історична дійсність приховується метафорою обрію? Яка не міфічна, а історична дійсність опосередковує перехід від дотичного до безмежности осягнення? Як не міфічна, а історична людина може здійснити цю трансформацію в самій собі?

Відтак, тлумачення є історичною картиною розгортання дійсности в цілісній динаміці абсолютних моментів буття її тотальности.

Добре, що Ви знов на форумі!

«Пробіжимося», трохи, по залученим поняттям.

Василь Васьківський пише:

тлумачення є історичною картиною розгортання дійсности

-  так, у момент, коли нас цікавить лише чиясь думка, лише чиєсь тлумачення, що колись використовувалось.

 – ми акцентуємо слово «дійсності», при цьому толерантно («нерухомо») ставимося до того, що «картина», все-таки, залишається  «неповною» (за своєю природою).  
У місці, де знаходиться «спостерігач», дійсність має саме такий (означений тим хто тлумачить) вигляд, і ми з цим погоджуємося. Проте, зв’язка картина-місце спостереження не може довго залишатися незмінною, бо присутня там не лише «людська вічність»

Дотепне з’ясування «місця» та «картинки»  може привести до десятиліть пошуку  С.Шноля,  з виходом до космофізики  та намаганнями  синхронізувати накопичені «альбоми» у «одвічних ландшафтах»,  що розгортаються «персонально», з певного боку. З часом , у часі  («у часах» -  у «цілих» місце-моментах) отримується певна місцева повнота – місцева цілісність (цілісна динаміка) із власним системним як вичерпним, щодо конкретних місце моментів.          

Василь Васьківський пише:

Яка не міфічна, а історична дійсність приховується метафорою обрію?  

Про метафоричність чи міфічність чогось можемо казати, коли адресат отримує «неповну інформацію», стосовно чогось.

Метафоричність проявляється коли наперед вважаємо, що одержувач «має можливість»  «самостійно заглибитися» у місці, куди «перенесений кореспондентом» (у означеному місці), та скористається цим.

Міфічність чогось проявляється коли одержувач «НЕ має можливості»  «самостійно заглибитися» у місці, куди «перенесений кореспондентом» (у означеному місці). Безпосередня дотичність відсутня, але залучається можливість «прикрити білі плями» цілісної динаміки чимось підручним. Динаміка відбувається – цілісність не порушується. Коли міфічність доречна, у конкретних обставинах, вона може бути корисною. Додамо, у цьому сенсі, і, стосовно поняття «тотальність». Поняття придатне у світоглядному з’ясуванні, але, використання слова у множині, породжує фрагментарність («світів» у «Всесвіті», тощо). «Тотальність», по-перше, вказує на всеосяжність, яка не виключає присутність іншої динаміки, що теж є цілісною, за формою. Тобто «тотальність» має сенс як цілісна «картина» світу. Одна з ряду інших подібних форм. Вони доповнюють, розвивають … одне одну в «суцільній»  динаміці світових ландшафтів, в їхній місцевій формо-змістовній динаміці, що завдяки місцевій «неповноті» отримує конкретику місце-моментів, та є «словом Світу».

Стосовно «історичності»  як «науковості»  обріїв, додамо, що конкретика описання за прийнятим та вказаним методом надає «науковості» чи то (як тут) «історичності».

«Оманливість» «обріїв» добре помітна у розповіді С.Штоля,
https://www.youtube.com/watch?v=3TkH4x5Lq-M
коли йшлося про те, що науковець не відчував присутність того, що цікавить, і, у дослідах, якими займався на роботі, бо : «не може бути, того, що неможливе» стосовно «добре знайомої» радіоактивності.
Те, що «було поруч» мало у собі міфічне …, і, навіть у потрібні моменти (стосовно особистого наукового інтересу) відкидалося за чуттєвий обрій. Центральне місце, серед людських «збочень» (слово отримало метафоричне навантаження), що чинять такі неподобства займають невігластво та «гординя» (не плутаємо цю «застиглість» та цілком природний момент гордості).

Я виділив те, що мені незрозуміле і вимагає пояснення Вашої думки.

carma_ пише:

У місці, де знаходиться «спостерігач», дійсність має саме такий (означений тим хто тлумачить) вигляд, і ми з цим погоджуємося. Проте, зв’язка картина-місце спостереження не може довго залишатися незмінною, бо присутня там не лише «людська вічність»

Що таке "зв’язка картина-місце спостереження"? Виходить, що, крім спостереження, існує ще й якась  "зв’язка картина-місце". Де і як вона існує? Що означає "присутня там не лише «людська вічність»"? Де саме там? Яка така людська вічність? Яким чином вічність може бути десь присутньою?

Василь Васьківський пише:

       
Що таке "зв’язка картина-місце спостереження"? Виходить, що, крім спостереження, існує ще й якась  "зв’язка картина-місце". Де і як вона існує?

За словом «картина» можуть «ховатися» різні значення. Зокрема: світогляд; образ-картина ландшафту; образ-кіно (теж картина) ландшафту. Коли спостерігача виділено із «середовища», то уможливлюється ДЕМОНстрація – подання фіксованої «картинки» для різних місць спостереження. Запобігти демонстрацій можна «прив’язавши картинку» до місця, звідкіля вона була отримана.  

Василь Васьківський пише:

   Що означає "присутня там не лише «людська вічність»"? Де саме там? Яка така людська вічність? Яким чином вічність може бути десь присутньою?    

Мається на увазі присутність у світі «одвічних» образів, що прямо чи опосередковано «частково» присутні у образах, що розгортаються. Окрім них (окрім «людської вічності»), у місце-моментах будуть «частково» присутні поточні образи, зокрема проводарні (- такі, що, як проводар, частково захоплюють увагу та «ведуть» у «мандрах по світу»).

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

       

Василь Васьківський пише:

   Що означає "присутня там не лише «людська вічність»"? Де саме там? Яка така людська вічність? Яким чином вічність може бути десь присутньою?    

Мається на увазі присутність у світі «одвічних» образів, що прямо чи опосередковано «частково» присутні у образах, що розгортаються.

Якщо слідкувати за логікою, то те, що Ви називаєте "одвічними" образами, є результатом абстрагування від відмінностей між різними образами. Вони є якимись загальними моментами образів. Тому називати це загальне довічним є помилкою, оскільки, який саме образ є довічним, можна буде дізнатись лише після вичерпання безмежного проміжку часу, що неможливо за визначенням!

Василь Васьківський пише:

Якщо слідкувати за логікою, то те, що Ви називаєте …

«На Землі багато дивовижних місць, і Вона зовсім інша ніж думають ті, хто звик розмірковувати про її розміри та властивості», -
цитата є у недавній лекції Дугіна, з Сократом та Платоном, про проникнення істини в будь-які товщі людського середовища, людської культури …

«Посмертная география истинного мира (лекции в эпоху чумы)».
https://www.youtube.com/watch?v=2WSUTvvBWiM

Коли маєте якесь порозуміння з паном Олександром, то можливо, погодитися, що політично не заангажовані теми, у нього подаються добре. Навіть, припускаю, уможливлення цього «явища» (трибуни Дугіна) саме завдяки «своєчасній політизації».  

Абияк, Олександр Гельович, зараз, ґрунтовно «подає підстави» для пояснення та впровадження «ландшафтної моделі».

Спробуйте курс «Фундаментальна психологія». Лекції:

1 Что такое душа?
https://www.youtube.com/watch?v=QSaSrhg-Hes

2 Душа/тело/человек в архаических обществах.
https://www.youtube.com/watch?v=SoSEKKmaVv0

3 Душа в политеистических религиях.
https://www.youtube.com/watch?v=hoPapkLQf44

4 Душа в монотеистических религиях https://www.youtube.com/watch?v=Xxno0DgBpf0

5 Душа и разум
https://www.youtube.com/watch?v=VysZzUbTg-o

carma_ пише:

Абияк, Олександр Гельович, зараз, ґрунтовно «подає підстави» для пояснення та впровадження «ландшафтної моделі».

Якщо є підстави, тоді чому він її не впроваджує?

Ось щойно в моє поле зору потрапила цікава бесіда про те, як ми будуємо моделі реальности:
https://www.youtube.com/watch?v=MyfcXde7Evo

Василь Васьківський пише:

  «Якщо є підстави, тоді чому він її не впроваджує?»

Ви про «ландшафтну модель»?
Вона для особистого вживання у повсякденні.
Простота базової моделі уможливлює безліч модифікацій.

Або навпаки, «будь-що» можна подати як використання «ландшафтної моделі»…

Василь Васьківський пише:

        … який саме образ є довічним, можна буде дізнатись лише після вичерпання безмежного проміжку часу, що неможливо за визначенням!

Здається, Ви знов, ненавмисно, «вічності» плутаєте?

Василь Васьківський пише:

       
Ось щойно в моє поле зору потрапила цікава бесіда про те, як ми будуємо моделі реальности:
https://www.youtube.com/watch?v=MyfcXde7Evo  

Пан Андрій цікаво розповідає. Його шоу завжди свіженькі! (Тут своя «вічність»)
302 781 просмотр
•23 окт. 2018 г.
6,3 тыс.

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

  «Якщо є підстави, тоді чому він її не впроваджує?»

Ви про «ландшафтну модель»?
Вона для особистого вживання у повсякденні.
Простота базової моделі уможливлює безліч модифікацій.

Або навпаки, «будь-що» можна подати як використання «ландшафтної моделі»…

У повсякденні я є особистістю і моделями не займаюсь...

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

        … який саме образ є довічним, можна буде дізнатись лише після вичерпання безмежного проміжку часу, що неможливо за визначенням!

Здається, Ви знов, ненавмисно, «вічності» плутаєте?

Саме тому я й Вас попросив пояснити свою думку! Відтак, якщо я знов щось не зрозумів, виходить, що Ваша думка так і залишилась для мене незрозумілою...

Василь Васьківський пише:

 У повсякденні я є особистістю і моделями не займаюсь...

Коли не дуже завадить, будь ласка означте, як зараз тлумачите поняття «особистість» та що таке «бути особистістю у повсякденні».

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

 У повсякденні я є особистістю і моделями не займаюсь...

Коли не дуже завадить, будь ласка означте, як зараз тлумачите поняття «особистість» та що таке «бути особистістю у повсякденні».

Особистість - це не поняття, а унікальна автономна фізична істота, яка живе разом з іншими особистостями в єдності з собою та в особистому спілкуванні для осягнення абсолютної єдности. Оте жити разом з іншими особистостями в єдності з собою і є змістом буття особистістю в повсякденні. А неповсякденністю є оте особисте спілкування для осягнення абсолютної єдности...

Василь Васьківський пише:

        Особистість - це не поняття, а унікальна автономна фізична істота,…

Окрім особистості, які ще існують автономні істоти, унікальні чи не унікальні.

Можу погодитися з ідеєю «фізикалізації» поняття «особистість» як «оприроднення», наближення до природного руху (цілісної динаміки). Проте, природним (рос. естественным) для себе людина приймає близьке, пережите, …, а Ваша модель, наскільки пам’ятаю, не пояснює задеклароване.  Зокрема, будь ласка, відтворіть вочевидь (поясніть як це) :

Василь Васьківський пише:

        фізична істота, яка живе разом з іншими особистостями в єдності з собою

та

Василь Васьківський пише:

  осягнення абсолютної єдности      

Пояснення термінів

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

        Особистість - це не поняття, а унікальна автономна фізична істота,…

Окрім особистості, які ще існують автономні істоти, унікальні чи не унікальні.

Окрім особистостей, є ще й інші унікальні автономні фізичні істоти, які не усвідомлюють себе особистостями. Це стосується як людей, так і тварин чи рослин. Всі вони є і унікальними, і автономними фізичними істотами, але вони не є особистостями.

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

        Особистість - це не поняття, а унікальна автономна фізична істота,…

Можу погодитися з ідеєю «фізикалізації» поняття «особистість» як «оприроднення», наближення до природного руху (цілісної динаміки). Проте, природним (рос. естественным) для себе людина приймає близьке, пережите, …, а Ваша модель, наскільки пам’ятаю, не пояснює задеклароване.  

Повторюю, що особистість є фізичною істотою, і це не є фізикалізацією поняття. Немає ніякого наближення до природного руху, а є жива фізична істота! Пояснення я вже зробив раніше тут: https://socys.forum2x2.ru/t134-topic

carma_ пише:

Зокрема, будь ласка, відтворіть вочевидь (поясніть як це) :

Василь Васьківський пише:

        фізична істота, яка живе разом з іншими особистостями в єдності з собою

Особистість, яка живе разом з іншими особистостями в єдності з собою, це така особистість, яка завжди усвідомлює себе особистістю і яка завжди усвідомлює, що вона спілкується з особистостями і ставиться до них як до унікальних автономних фізичних істот, а не як до проекції своєї уяви чи як до об’єтів маніпуляції для реалізації якихось зовнішних, тобто непритаманних їм самим цілей. Це лише спроба пояснення, а не якесь вичерпне описання.

carma_ пише:

Зокрема, будь ласка, відтворіть вочевидь (поясніть як це) :

Василь Васьківський пише:

  осягнення абсолютної єдности      

Абсолютна єдність це така форма буття особистостей, між якими відсутні конфлікти та немає психічної межи порозуміння. Це лише спроба пояснення, а не якесь вичерпне описання.

Василь Васьківський пише:

     Це, звичайно, є дуже спрощена та незавершена картина фізичної природи життя, психіки та свідомости, яка дозволяє зрозуміти, чому особистість є фізичною істотою.  

..

Василь Васьківський пише:

     Це лише спроба пояснення, а не якесь вичерпне описання.      

За пояснення дякую!
Чи можна якось означити їхнє походження. Хтось розділяє Ваші погляди?