К-ть повідомлень : 618 Звідки : Софія Registration date : 21.01.2008
Тема: Філософія і практика Пн Груд 14 2015, 16:04
carma_ пише:
Теорія і практика «моделювання»
Василь Васьківський пише:
Те, що Ви вдало підібрали якісь параметри, щоб задовольнити якісь критерії, ще не означає, що Ви маєте фізичну теорію! В сучасній фізиці є вже можливо мільйони різних моделей. Але, якщо вважати, що фізика ̶ це сукупність мільйонів різних моделей, то це помилкове твердження. В фізиці є моделі, але лише там, де відсутня теорія!
Незважаючи на Ваші особисті лекторські досягнення, «множинність» фізичних теорій важко заховати, і , за «мільйонами різних моделей».
Для однієї фізичної системи існує лише одна вірна теорія. Якщо цих теорій декілька, то лише одна з них є вірною або жодна...
carma_ пише:
Василь Васьківський пише:
Відтак, теорія і моделі ̶ принципово різні речі. Бачу, що для Вас особисто ця різниця відсутня...
Ой! Не на те Ви зосереджуєте увагу, пане Василю.
Василь Васьківський пише:
… є й багато інших принципів, але суть їх одна: підбір параметрів для задоволення якихось інших критеріїв. Те, що Ви вдало підібрали якісь параметри, щоб задовольнити якісь критерії, ще не означає, що Ви маєте фізичну теорію! …
Коли цитовані фрагменти допису вважати зверненням до мене особисто, то повинен зізнатися : у побуті та повсякденні, певної миті, мені дійсно байдуже, наскільки конкретний «підручний засіб» наближений до сучасної фізичної теорії, коли його достатньо для вирішення конкретної задачі :
закон ома для ділянки кола – достатньо? - гаразд, до «усього іншого» - толерантно (нерухомо)! ; коли для людини, з якою спілкуюсь, то виглядає теорією, - добре, …
коли відчуваю можливість, за допомогою співвідношення I = U / R , пояснити людині якійсь соціальний, психологічний, …, або слюсарно-водопровідний момент, - називаю оту формулу моделлю, наш момент спілкування з означенням співвідношення чогось, завдяки формули, «стає теорією», коли попереду якась «практика», …
коли «якась практика», не загрожує, то нащо згадувати оті жахаючі слова «теорія», «практика» …
У сфері філософській теоретичною діяльністю я вважаю систематизацію понять. Якщо хтось створив систему, яку вважає істинною, то яким чином хтось інший може пересвідчитись, що вона є істиннною? Чи в це можна лише вірити? Якщо така система пройде випробування її застосуванням в світі особистостей, то або всі її визнають істинною, або хтось запропонує іншу систему, яку теж можна вважати істинною. Тому ці дві системи потрібно узгодити. Це узгодження і буде філософською практикою...
carma_ пише:
У сфері філософській, теж грішний : надто довго займався «підбором параметрів для задоволення певних критеріїв», доки не було отримане поняття «ландшафтність»!
Ландшафтність як формо-змістовна динаміка цілісностей, у різних місцях ландшафту задовольняє потрібним критеріям для отримання чуттєвих моделей. Пряма часткова присутність залучених цілісностей, і опосередкована часткова присутність усіх інших цілісностей у конкретному місце-моменті уможливлюють наближення до природної, тому місцю, динаміки. Далі «фіксується» концепт, відповідний отриманому «потоку цілісностей» - отриманої сталості у динаміці часткової присутності …
Спроба «абсолютизувати» чи «освятити місце» (концепт або місцевий потік), буде невдалою, бо часткова присутність, при припинені динаміки, завжди дозволяє «підкрадатися» з інших напрямків – тобто надає привід нескінченності «обговорення».
Це дуже абстрактно! Щоб мати філософську систему, необхідно розкрити зміст абсолютних моментів тотальности буття. В противному разі, Ваша «тотальність» є беззмістовним поняттям...
А, якщо Ви взагалі не розглядаєте абсолютні моменти тотальности, то у Вас просто відсутня філософська система...
Моменти тотальности ж можуть бути лише абсолютними, бо, в противному разі, це не буде тотальність!
carma_
К-ть повідомлень : 333 Age : 68 Звідки : Україна Job/hobbies : філософія Humor : звичайний Registration date : 28.03.2013
Тема: Re: Мій світ, та мої речі (гра ...?) Вт Груд 15 2015, 18:28
Пропаганда знань наукової галузі – потрібна річ! Хоча б для якогось фінансування галузі … Добре коли вона не заважає існуванню повсякдення та побуту.
От Ви кажете:
Василь Васьківський пише:
Моменти тотальности ж можуть бути лише абсолютними, бо, в противному разі, це не буде тотальність!
Захоплення пропагандою приховує протиріччя, бо з побутово-повсякденного досвіду, людина знає, що місцева динаміка має певну сталість, але та сталість «абсолютна» лише у певному наближенні. Приклад:
Василь Васьківський пише:
carma_ пише:
Василь Васьківський пише:
Рецепт може бути такий: укладення добровільних угод між центральною українською владою та громадами.
Громада, у конкретному випадку, є зразком «добровільної згоди»? Куди поділися особистості? …
Громада є добровільним об'єднанням особистостей! Утворення громади і є добровільною угодою окремих особистостей. Вони нікуди не поділись... Правда, все це вірно лише в тому випадку, коли відносини між окремими особистостями, які утворюють певну громаду, будуються на основі добровільности та згоди...
При такій «конкретно-абсолютній правді», доводиться кудись діватися!
Василь Васьківський пише:
Я придумав деяку конкретизацію предмету прикладної філософії, яка містить в собі динаміку розгортання тотальности.
Простішою, тобто первинною формою є форма експансії. Предметом тут є зовнішня експансія, тобто оволодіння певним життєвим простором. Це, так би мовити, зовні-себе-буття експансії. Предмет цієї форми є байдужим по відношенню до самости суб'єкта, що здійснює свою експансію в своєму життєвому просторі. Цей життєвий простір охоплює як речі самі пособі, так і речі, які стали предметом праці, тобто речі, які просто присвоюються, привласнюються, і речі, які переробляються та створюються. Це як сфера збирання речей, сфера полювання, як сфера виробництва, так і сфера торгівлі.
То «простота», що манливо причаровуючи видає себе «первинною»! До вчинення «експансії» створюється місце дії … Тобто створення місця передує. Замість явної «експансії», при створенні місце-моменту, вживають «експансію віртуальну», потім частково наповнюють її …
«релігійний тест», на належність до «пантеону богів», начебто підказує, що зручніше надавати «первинність» «осяянню (отриманню ідеї) - світлу»:
«3 І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. 4 І побачив Бог світло, що добре воно, …» Чуттєва ідентифікація «ідеї» як «доброї» дозволяє наступний крок отримання тієї «ідеї» - її виділення-оформлення: «4 І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. 5 І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. …». З отриманням «ідеї», спочатку, при «проходженні тесту» стає трохи світліше (ясніше): «І був вечір, і був ранок, день перший». «Світло другого дня» - подальше затвердження отриманого у «день перший» - «6 І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою. 7 І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. 8 І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.»
У «ніч», перед «днем третім», «бог», що проходить «тестування», може схаменутися і відмовитися від продовження «тесту», отримавши «власне небо», бо подальше «самотнє творіння» - справа невдячна (дуже невдячна!). Коли «буде створена Земля», з «саморозвитком» усього, що «розсіває, за родом своїм плід приносить», стає «знаками, і часами умовленими, і днями, і роками», коли «буде створено» «всяку душу живу плазуючу» і «і птаство, що літає над землею під небесною твердю» - зупинитися буде дуже важко, бо по тексту далі благословення : «Плодіться й розмножуйтеся, …»
Не дасть ладу «самотній бог» «своєму творінню». коли не зупиниться. А в «день шостий», з усім отим «господарством», у турботах «земних», не помітить і не почує «особисте запрошення» : «26. І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують …»… Так і залишиться «самотній бог» на «особистій Землі» серед особисто створених «абсолютних моментів» …
Зупинившись, отримавши «особисте Небо», «колишній бог» може помітити, що, до «його творчих актів у самоті», з’явилося місце для творчості (такий собі творчий затишок)… : «1 На початку Бог створив Небо та землю. 2 А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води» ….
Серед власних (особистих, близьких до серця, володарюючи «абсолютних») творінь не вдасться отримувати миті, де «земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий …», вони (особисті творіння) не дозволять такої «розкоші».
Василь Васьківський пише:
А, якщо Ви взагалі не розглядаєте абсолютні моменти тотальности, то у Вас просто відсутня філософська система...
Так, «система відсутня», коли «система» - поняття техногенне, і навпаки, - присутня , коли під «системою» мається ландшафт (ландшафт - філософське поняття). Так, «система відсутня», коли йдеться про «особисту систему».
Але є персональна система (ландшафтна модель цілісної динаміки), яка, на мій погляд, і повинна бути «дуже простою» - дуже абстрактною:
Саме таку «дуже просту річ», вже більше двадцяти років, В.В.Кізіма та «співробітники лабораторії» змушені, розкривати та «стверджувати», у різноманітті особистих поглядів на світ, ґрунтуючи місце у світі придатне для сприйняття тієї «простоти».
«Сучасна ситуація постає як перманентно змінюваний процес, у якому керувати відносинами «людина – суспільство» стає все складніше із-за змін як людини, так і суспільства. За цих умов посилюється небезпека визрівання глобальної катастрофи. Вихід полягає у радикальній зміні позиції щодо зазначеного стану неперервної індивідуально-суспільної невизначеності – у тому, щоб розглядати цей стан не як щось мінливе і неістотне, а, навпаки, як сутнісний і універсальний чинник, як незмінну субстанційну основу, яка живе за специфічними законами трансформаційного руху. … … Не людина окремо і суспільство окремо, а їх невіддільність одне від одного складає дійсну соціальну реальність. Її аналізу в сучасному контексті глобалізації присвячений підхід, що пропонується нижче…». (Джерело: Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського Totallogy-XXI. Постнекласічні дослідження. № 31 : наук. зб.- К. 2014 Кізіма В. В. Взаємодія індивідуального і соціального: сучасна ситуація. - C. 7-58. http://nbuv.gov.ua/UJRN/totallogy_2014_31_3 )
carma_
К-ть повідомлень : 333 Age : 68 Звідки : Україна Job/hobbies : філософія Humor : звичайний Registration date : 28.03.2013
Тема: Re: Мій світ, та мої речі (гра ...?) Чт Груд 17 2015, 10:38
Ландшафт: описання при перебуванні «зовні», та при перебуванні «всередині»
Дивлячись на такий «букет»:
«Чудеса человеческого тела» __ Статьи __ medinfo.ua http://medinfo.ua/analitic/00015f9e2547566f3fd57522fc95b63b
можна якось «втулити» поряд «картинку» ландшафту, і дуже важко відчути цілісну динаміку. Однак, ніхто не стане заперечувати, що після певного моменту, усе оте почне розбігатися та розсипатися. При цьому, доводиться доказувати присутність непомітної оку цілісної динаміки, що єднає речі, навіть нез’єднанні на вигляд. Важко описувати цілісну динаміку поширеними звичними засобами, бо «людський механізм» сприйняття включає в себе моменти перевірки наданого в тексті, а сучасна обізнаність надає підстави не лише моментам сумніву, а й дозволяє надовго «впадати» у опозицію створюваній картині. «Хронічна опозиція» тримається пристрастями, а матеріал, для утримання «позиції», вона черпає у неповноті (частковій присутності) присутності залученого до описання.
Крім того, описувати щось, знаходячись осторонь у якості лише спостерігача, легше ніж займатися описанням перебуваючи у місці подій, тобто безпосередньо приймаючі в них участь. Окрім додаткового особистого навантаження, «винна», й, неперервна індивідуально-суспільна невизначеність …, про яку йшлося у цитаті, наприкінці мого попереднього допису.
Василь Васьківський адмiнiстратор
К-ть повідомлень : 618 Звідки : Софія Registration date : 21.01.2008
Тема: Re: Мій світ, та мої речі (гра ...?) Пн Груд 21 2015, 16:01
carma_ пише:
Пропаганда знань наукової галузі – потрібна річ! Хоча б для якогось фінансування галузі … Добре коли вона не заважає існуванню повсякдення та побуту.
От Ви кажете:
Василь Васьківський пише:
Моменти тотальности ж можуть бути лише абсолютними, бо, в противному разі, це не буде тотальність!
Захоплення пропагандою приховує протиріччя, бо з побутово-повсякденного досвіду, людина знає, що місцева динаміка має певну сталість, але та сталість «абсолютна» лише у певному наближенні. Приклад:
Василь Васьківський пише:
carma_ пише:
Василь Васьківський пише:
Рецепт може бути такий: укладення добровільних угод між центральною українською владою та громадами.
Громада, у конкретному випадку, є зразком «добровільної згоди»? Куди поділися особистості? …
Громада є добровільним об'єднанням особистостей! Утворення громади і є добровільною угодою окремих особистостей. Вони нікуди не поділись... Правда, все це вірно лише в тому випадку, коли відносини між окремими особистостями, які утворюють певну громаду, будуються на основі добровільности та згоди...
При такій «конкретно-абсолютній правді», доводиться кудись діватися!
Нажаль, я не зрозумів, що конкретно Ви стверджуєте, а що заперечуєте. Вважаю, що ці Ваші коментарі не стосуються змісту моїх тверджень, які Ви коментуєте...
carma_ пише:
Василь Васьківський пише:
Я придумав деяку конкретизацію предмету прикладної філософії, яка містить в собі динаміку розгортання тотальности.
Простішою, тобто первинною формою є форма експансії. Предметом тут є зовнішня експансія, тобто оволодіння певним життєвим простором. Це, так би мовити, зовні-себе-буття експансії. Предмет цієї форми є байдужим по відношенню до самости суб'єкта, що здійснює свою експансію в своєму життєвому просторі. Цей життєвий простір охоплює як речі самі пособі, так і речі, які стали предметом праці, тобто речі, які просто присвоюються, привласнюються, і речі, які переробляються та створюються. Це як сфера збирання речей, сфера полювання, як сфера виробництва, так і сфера торгівлі.
То «простота», що манливо причаровуючи видає себе «первинною»! До вчинення «експансії» створюється місце дії … Тобто створення місця передує. Замість явної «експансії», при створенні місце-моменту, вживають «експансію віртуальну», потім частково наповнюють її …
Місце дії не створюється тим, хто здійснює експансію. Якщо хтось створює місце дії, то це вже не експансія!
carma_ пише:
«релігійний тест», на належність до «пантеону богів», начебто підказує, що зручніше надавати «первинність» «осяянню (отриманню ідеї) - світлу»:
«3 І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. 4 І побачив Бог світло, що добре воно, …» Чуттєва ідентифікація «ідеї» як «доброї» дозволяє наступний крок отримання тієї «ідеї» - її виділення-оформлення: «4 І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. 5 І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. …». З отриманням «ідеї», спочатку, при «проходженні тесту» стає трохи світліше (ясніше): «І був вечір, і був ранок, день перший». «Світло другого дня» - подальше затвердження отриманого у «день перший» - «6 І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою. 7 І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. 8 І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.»
У «ніч», перед «днем третім», «бог», що проходить «тестування», може схаменутися і відмовитися від продовження «тесту», отримавши «власне небо», бо подальше «самотнє творіння» - справа невдячна (дуже невдячна!). Коли «буде створена Земля», з «саморозвитком» усього, що «розсіває, за родом своїм плід приносить», стає «знаками, і часами умовленими, і днями, і роками», коли «буде створено» «всяку душу живу плазуючу» і «і птаство, що літає над землею під небесною твердю» - зупинитися буде дуже важко, бо по тексту далі благословення : «Плодіться й розмножуйтеся, …»
Не дасть ладу «самотній бог» «своєму творінню». коли не зупиниться. А в «день шостий», з усім отим «господарством», у турботах «земних», не помітить і не почує «особисте запрошення» : «26. І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують …»… Так і залишиться «самотній бог» на «особистій Землі» серед особисто створених «абсолютних моментів» …
Зупинившись, отримавши «особисте Небо», «колишній бог» може помітити, що, до «його творчих актів у самоті», з’явилося місце для творчості (такий собі творчий затишок)… : «1 На початку Бог створив Небо та землю. 2 А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води» ….
Серед власних (особистих, близьких до серця, володарюючи «абсолютних») творінь не вдасться отримувати миті, де «земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий …», вони (особисті творіння) не дозволять такої «розкоші».
Люди саме тим відрізняються від тварин, що здатні творити та сприймати символи, жити символами й віддавати за них своє життя. Нажаль, найбільш запеклими та жорстокими війнами є війни релігійні, оскільки це війни за тожсамість. На мою думку, внаслідок цієї глобальноїи війни, що в своєму розгарі, релігія не зможе залишитись такою, якою вона була раніше, бо в цій війні Аллах воює безпосередньо проти Сатани. Ясно, що Аллах переможе, бо він великий...
carma_ пише:
Василь Васьківський пише:
А, якщо Ви взагалі не розглядаєте абсолютні моменти тотальности, то у Вас просто відсутня філософська система...
Так, «система відсутня», коли «система» - поняття техногенне, і навпаки, - присутня , коли під «системою» мається ландшафт (ландшафт - філософське поняття). Так, «система відсутня», коли йдеться про «особисту систему».
Але є персональна система (ландшафтна модель цілісної динаміки), яка, на мій погляд, і повинна бути «дуже простою» - дуже абстрактною:
Є лише одна проблема: Ландшафт є формою динаміки, а яким є її зміст?
Саме таку «дуже просту річ», вже більше двадцяти років, В.В.Кізіма та «співробітники лабораторії» змушені, розкривати та «стверджувати», у різноманітті особистих поглядів на світ, ґрунтуючи місце у світі придатне для сприйняття тієї «простоти».
«Сучасна ситуація постає як перманентно змінюваний процес, у якому керувати відносинами «людина – суспільство» стає все складніше із-за змін як людини, так і суспільства. За цих умов посилюється небезпека визрівання глобальної катастрофи. Вихід полягає у радикальній зміні позиції щодо зазначеного стану неперервної індивідуально-суспільної невизначеності – у тому, щоб розглядати цей стан не як щось мінливе і неістотне, а, навпаки, як сутнісний і універсальний чинник, як незмінну субстанційну основу, яка живе за специфічними законами трансформаційного руху. … … Не людина окремо і суспільство окремо, а їх невіддільність одне від одного складає дійсну соціальну реальність. Її аналізу в сучасному контексті глобалізації присвячений підхід, що пропонується нижче…». (Джерело: Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського Totallogy-XXI. Постнекласічні дослідження. № 31 : наук. зб.- К. 2014 Кізіма В. В. Взаємодія індивідуального і соціального: сучасна ситуація. - C. 7-58. http://nbuv.gov.ua/UJRN/totallogy_2014_31_3 )
Субстанційна основа специфічних законів - це добре! Але де зміст цих законів?
carma_ пише:
Ландшафт: описання при перебуванні «зовні», та при перебуванні «всередині»
Дивлячись на такий «букет»:
«Чудеса человеческого тела» __ Статьи __ medinfo.ua http://medinfo.ua/analitic/00015f9e2547566f3fd57522fc95b63b
можна якось «втулити» поряд «картинку» ландшафту, і дуже важко відчути цілісну динаміку. Однак, ніхто не стане заперечувати, що після певного моменту, усе оте почне розбігатися та розсипатися. При цьому, доводиться доказувати присутність непомітної оку цілісної динаміки, що єднає речі, навіть нез’єднанні на вигляд. Важко описувати цілісну динаміку поширеними звичними засобами, бо «людський механізм» сприйняття включає в себе моменти перевірки наданого в тексті, а сучасна обізнаність надає підстави не лише моментам сумніву, а й дозволяє надовго «впадати» у опозицію створюваній картині. «Хронічна опозиція» тримається пристрастями, а матеріал, для утримання «позиції», вона черпає у неповноті (частковій присутності) присутності залученого до описання.
Крім того, описувати щось, знаходячись осторонь у якості лише спостерігача, легше ніж займатися описанням перебуваючи у місці подій, тобто безпосередньо приймаючі в них участь. Окрім додаткового особистого навантаження, «винна», й, неперервна індивідуально-суспільна невизначеність …, про яку йшлося у цитаті, наприкінці мого попереднього допису.
В філософії описують не за допомогою відчуттів та образів, а за допомогою системи понять, кожне з яких є розкриттям змісту абсолютних моментів тотальности буття.
Василь Васьківський адмiнiстратор
К-ть повідомлень : 618 Звідки : Софія Registration date : 21.01.2008
Тема: Re: Мій світ, та мої речі (гра ...?) Сб Січ 09 2016, 04:12
Цікава лекція про екзістенціальну географію, про автентичну та неавтентичну екзістенцію, про відкритість:
Форум 
Пн Груд 14 2015, 16:04
