Мій світ, та мої речі (гра ...?)

Мій світ, та мої речі (гра ...?)

На залізничній платформі, звернувся до парубка з пропозицією спробувати себе у якості експерта: «будь ласка, уявіть себе учасником гри, де, стосовно будь-якої речі, можна намагатися довести що вона Ваша. Наприклад: зараз наближається моя електричка ... ».

У цьому діалозі, кращому з трьох, мій співрозмовник висловив думку, що проблема «моє – не моє» - непроста,  пов’язана з приватною власністю. На прикладі з поїздом, він акцентував, що справжні власники, на відміну від пасажирів, мають прибуток. Важко з ним не погодитися, ... але ...  

Не знаю, можливо слід «пограти» на форумі Філософія.ру, або запропонувати цей тренінг у мережі LinkedIn ?

Дякую! На російських форумах забороняють писати українською, тому я "пас"...

Я на одному українському форумі ("Теревені") пару років тому ужив словосполучення моя "Логіка": http://tereveni.org/topic/29285/page__st__140__p__823493#entry823493

Але обізнаний з філософією пан Тарас делікатно мені пояснив, що у мене відсутня логіка. Висновок можете зробити сам...

Не прибідняйтеся, пане Василь, ...
Мені не зручно оцінювати "обізнанність з філософією" пана Тараса, але з логікою у Вас усе добре. Інша справа, який вигляд і для чого, приймають наслідки її застосування.

Я не прибідняюсь, можливо, іронізую...

Пан Тарас дуже добре обізнаний з філософією, але Гегеля він не знає й не розуміє. Я ж люблю читати Гегеля, коли є можливість. Але пан Тарас раптом почав мені читати мораль, і діалогу з ним не вийшло. Я ж, в свою чергу, проявив до нього надмірну суровість, бо він проявив надмірну зверхність. Так що, не порозумілись ми з ним...

Логіку я застосовую, коли вступає в діалог. Я намагаюсь завжди викладати лише свої власні думки, які у мене виникають з приводу певної теми, і не пишу того, що я десь почув і прочитав. Інколи пояснюю певні фізичні теорії чи явища. З другого боку, я пишу провокативно і намагаюсь строго дотримуватись логіки, коли виникає якась суперечка з тим, з ким я веду діалог. Дуже люблю викривати абстрактні метафізичні конструкції, які не мають під собою фізичної основи. Відтак, це така гра в спростування метафізики, яка є одночасно і серйозною справою, що стосується світогляду, того, якими ідеями чи міфами люди живуть. Тобто я зовсім не працюю філософом, а лише відпочиваю філософією, коли є натхнення. Справжньою напруженою працею є лише фізика, яка вимагає, має вимоги для того, щоб бути на передньому краї сучасної теоретичної фізики...

Нажаль, Ви не написали, які Ви зробили висновки зі згаданої мною ситуації уживання словосполучення моя "Логіка". Чи маю я право на привласнення Логіки, чи це право має лише Георг Вільгельм Фрідріх...?

Пане Василю, коли є можливість, перенесіть цю тему в філософський розділ, будь ласка.

Воля Ваша! Перемістив...

Дякую!
Мабуть то було не дуже важко?
От, аби завжди так переміщалися теми у житті, в філософський простір?
(Тема була у розділі : Социс :: ігри :: ігри взагалі).

Є кнопочка модератора для переміщення теми в інший розділ. Так що за 20 секунд можна перемістити тему, коли треба...

В житті теж існують філософські теми. Наприклад, такою прикладною філософією є досягнення добровільної згоди. Чому? Бо добровільна згода є прикладною сферою реалізації добра в світі людей. при цьому це добро є спільним добром тих людей, які досягли між собою добровільної згоди в житті...

Ось такий наш спільний людський світ добра!

|В житті теж існують філософські теми. Наприклад, такою прикладною філософією є досягнення добровільної згоди.|

Ви про щось конкретне, чи так, взагалі?

carma_ пише:

|В житті теж існують філософські теми. Наприклад, такою прикладною філософією є досягнення добровільної згоди.|

Ви про щось конкретне, чи так, взагалі?

Я писав взагалі, але мав на увазі також мої особисті стосунки з однією людиною, з якою мені нещодавно вдалося досягти добровільної згоди про прогулянки в горах біля Софії, з чого починається відродження всього життя взагалі, бо без досягнення цієї добровільної згоди моє життя було б неповноцінним...

Тоня пише:

...

Переходимо далі. Ви написали, що більшість людей в силу своєї природи не хоче творити зла. І ось тут я не згодна, бо християнка, а тому для мене людина це добро-зло і вічне боріння між цими феноменами, особисто я завжди була добро-злою в тій чи іншій якості і усвідомила, що таке зло в людині через християнство, як це пояснюють святі отці церкви. Ви зі мною тут не згодні, п.Миколо, але я поважаю Ваше право мислити інакше, у Вас людина є розумною, а тому за природою доброю. Мене радує, що Ви мені зла не зробите, бо ви розумний і за природою добрий, мене теж можете не боятись, я своє зло умію приборкувати.

Так, Спосіб Життя виживає завдяки добрим людям і людям, які розуміючи свою подвійну добро-злу природу вміють вірою/ідеологією/тощо її приборкувати.

А отже згодна, що Держава має лише оберігати Спосіб Життя, якщо держава це система для захисту, а не приборкування більшості для контролю меншістю...

Джерело: http://mykola.com/forum/tematychne/29-obhovorennia-knyzhky-oriianstvo#39

Ці слова мене зачепили, щоб вклинитись у тему для початку дискусії.У мене є власний особистий спосіб життя, який ще не став загальноукраїнським. Я орієнтуюсь на досягнення добровільної згоди, яке для мене є визначенням добра в світі людей. Все, що не є досягненням добровільної згоди, не є добром, наприклад, примус. Оскільки влада опирається на примус, то я проти влади. Ця засада опори на добровільну згоду одночасно зберігає можливість свободи особистого вибору для кожного з нас погоджуватись чи не погоджуватись з вибором когось іншого.

Чому ж «вклинитись»? «Моїми» можуть бути різні речі, тобто Ваш допис є логічним і досить плавним продовженням теми. Звісно, усі речі не слід приторочувати до особистості, але, коли щось розглядаємо, річ стає «моєю», певним чином, хоча б на мить, бо частково нею користуюсь.

Пані «Тоня», тримається місця у світі, означеного її висловленнями, а примушувати жінку на філософські прогулянки у мережі – «то від лукавого». Хтось, з християн, можливо, у подібній ситуації побачив би світ дещо інакше.

Деталі «Способу Життя», для мене, сховані примусом (необхідно зареєструватися на сайті). Як бачите, навіть «на рівному місці» вжито примус! Після чого «примус, стосовно влади», завжди опиратися на досягнення добровільної згоди, виглядає не дуже переконливо.

carma_ пише:

Чому ж «вклинитись»? «Моїми» можуть бути різні речі, тобто Ваш допис є логічним і досить плавним продовженням теми. Звісно, усі речі не слід приторочувати до особистості, але, коли щось розглядаємо, річ стає «моєю», певним чином, хоча б на мить, бо частково нею користуюсь.

Тут необхідно пояснити. Я вклинився на іншому форумі, а сюди я просто переніс свій допис, який на тому форумі не викликав реакції. Я подав посилання на першоджерело під цитатою...

Я не вважаю, що якась річ стає моєю від самого її розглядання, хоч реакції під час цього процесу є дійсно моїми. Але сама річ при цьому не рухається з місця й не змінюється, якщо вона є справді фізично існуючим зовні об'єктом, який я лише споглядаю, а не привласнюю. Інша справа - мої стосунки та дії, які постійно змінюються, коли я розглядаю якісь такі речі...

carma_ пише:

Пані «Тоня», тримається місця у світі, означеного її висловленнями, а примушувати жінку на філософські прогулянки у мережі – «то від лукавого». Хтось, з християн, можливо, у подібній ситуації побачив би світ дещо інакше.

Я вже зазначив, що я її нідочого не примушував, лише відповів на її допис, а саму свою відповідь перемістив сюди, бо це моя відповідь, яку я маю право розмістити в будь-якому іншому контексті, вказавши посиланням на первинний контекст. Вважаю, що така дія була вдалою, бо вона викликала несподівану для мене реакцію в цьому контексті. Тим самим, контекст цієї теми став для мене зрозумілішим, і мій допис вписався в цей новий контекст, змінивши одночасно весь попередній ландшафт ходу дискусії в цій темі і не тільки в ній! Яй-да я!!!

carma_ пише:

Деталі «Способу Життя», для мене, сховані примусом (необхідно зареєструватися на сайті). Як бачите, навіть «на рівному місці» вжито примус! Після чого «примус, стосовно влади», завжди опиратися на досягнення добровільної згоди, виглядає не дуже переконливо.

Між іншим, зареєстровуватись на сайті не обов'язково, бо тут є декілька дописів, які розміщені анонімно. А реєстрація просто робить користування форуму більш зручним та корисним для справи дискусій, оскільки дає можливість редагувати свої дописи, надсилати самому й отримувати від інших приватні повідомлення, брати участь в активності груп та виконувати інші функції в рамках форуму. Так що реєстрація - це ще одна річ, яку можна придбати собі й користуватись нею собі на славу...

Щодо стосунків з владою, то влада опирається на примус неодмінно і безумовно, хоч і можна про щось домовитись із владою. Але влада не буде неодмінно дотримуватись цих домовленностей і завжди трансформує їх в мережу нових примусів, які, таким чином, контрагенту влади обійти неможливо. Відтак, владу неможливо привласнити собі, а тому краще уникати її як такої, зберігаючи свою особисту автономність та незалежність від влади. Саме тому я пишу про свій власний особистий спосіб життя шляхом орієнтації на досягнення добровільної згоди, який спосіб життя ще не став національним. Але може й стати колись...

Василь Васьківський пише:

Щодо стосунків з владою, то влада опирається на примус неодмінно і безумовно, хоч і можна про щось домовитись із владою. Але влада не буде неодмінно дотримуватись цих домовленостей і завжди трансформує їх в мережу нових примусів, …

Можливо, бо навіть тут «форумівська влада» знов «примушує мене» тиснути на оте посилання. І знову з’являється «щілина» реєстрації. Спробуйте, будь ласка, «подивіться з іншого боку» - скористатися тим посиланням з іншої, не зареєстрованої на сайті машини!  
 
Не просто бути проводарем, навіть у такій малій справі …

Микола Пономаренко намагається контролювати свій форум, і з ним мені важко спілкуватись, чесно кажучи. Хоч він є унікальним метафізиком, подібного якому серед українців немає, метафізиком в негативному сенсі цього слова, з ним дуже важко спілкуватись. Але можете спробувати ризикнути, якщо не боїтесь...

Те, що Ви процитували з мого попереднього допису про владу, однозначно стосується пана Пономаренка. Він є справжнім арійцем...

Василь Васьківський пише:

Микола Пономаренко намагається контролювати свій форум, і з ним мені важко спілкуватись, чесно кажучи. … Але можете спробувати ризикнути,…

Ми можемо спілкуватися на Вашому сайті, не примушуючи пана Миколу до «зайвих філософських рухів» у «рідних стінах» власного сайту. Ви ж не боїтеся за свій форум? Напевно, на ньому немає особливо крихких форм, та й пан Микола не "ведмідь" …

Нажаль, не зрозумів Вашої останньої фрази, але я не боюсь за свій форум і зовсім не маю звички контролювати когось. Це є наслідком того, що я орієнтований на досягнення добровільної згоди...

Василь Васьківський пише:

Микола Пономаренко намагається контролювати свій форум, і з ним мені важко спілкуватись, чесно кажучи. Хоч він є унікальним метафізиком, подібного якому серед українців немає, метафізиком в негативному сенсі цього слова, з ним дуже важко спілкуватись.

У салонній бесіді, прийнятне коротке часткове погодження з подібним висловом, але, здається, Вас зараз цікавить інший формат спілкування?

Так! Цікаво, з чим Ви благоволили не погодитись, нарешті?

То було запитання про подальші наміри, у цій прогулянці.

У будь-якій прогулянці моїми намірами є продовження прогулянки...

Добре! Йдемо далі …

Василь Васьківський пише:

Так! Цікаво, з чим Ви благоволили не погодитись, нарешті?

Мабуть Ви згадали мою тезу, що можна погодитися з багатьма речами (надбання людства, яке повниш розкривається в постнекласичній культурі),  доповнивши часткову присутність тих динамічних образів у поточному моменті?
Тому погоджуюсь …,
і побіжно ознайомився з роботами пана Миколи, що вільно розміщені на сайті
http://mykola.com/forum/tematychne/29-obhovorennia-knyzhky-oriianstvo#39

Нажаль, я не зрозумів, про що Ви написали в останньому дописі! Про які динамічні образи і де я згадував? Я не знаю, як мені погодитись з надбанням людства, бо з людством у мене немає змоги спілкуватись. Вважаю, що досягнення добровільної згоди може бути результатом лише особистого спілкування...

Виглядає, що Микола Пономаренко зробив загальнодоступним архів. Нажаль, його метою є створення ідеологічної організації, при чому ідеологією цієї організації Він вважає саму єдність українців. Я ж вважаю недопустимим підміняти єдність ідеологією, тому досягти з ним добровільної згоди не вдалося, і наші з ним шляхи розійшлися...

Я вже розміщував свій відгук на його книжку отут: https://socys.forum2x2.ru/t50-topic
Але він відмовився мені відповісти. Тому діалогу з Миколою Пономаренком у мене не вийшло наразі...

Василь Васьківський пише:

Нажаль, його метою є створення ідеологічної організації, при чому ідеологією цієї організації Він вважає саму єдність українців. Я ж вважаю недопустимим підміняти єдність ідеологією, тому досягти з ним добровільної згоди не вдалося, і наші з ним шляхи розійшлися...

Пане Василю, поняттям «добровільна згода», «єдність», «осягнення єдності» Ви надаєте смисли, що відносять їх саме до «арсеналів» організацій зі специфічною діяльністю. Не помічали, вони «трохи схожі» на «продати душу …», або  «прийняти в серце …» в малих релігійних організаціях …?  «Всеохоплюючі» ?

З відгуку на книгу, у темі «Національний ідеалізм»

Василь Васьківський пише:

Автор не тільки любить Україну, він її навіть піднімає до рівня вселенського ідеалу. Інші нації є лише історичним матеріалом для здійснення Україною своєї історичної місії – осягнення глобальної єдности людей. Правда, автор стверджує, що такою є місія всіх націй, але пише він лише про глобальну єдність українців. Як для українця мені така позиція україноцентризму автора є зрозумілою, але науковий підхід вимагає об'єктивности суджень, тобто визнання того факту, що українці нічим особливо не виділяються серед інших націй. Тобто ідеалізація української нації не має під собою ніякого раціонального історичного підгрунття.

Коли не заважає потреба «піарити», або приймати участь у більш складних іграх, то, чи потрібно наукове обґрунтування кожному місцю не наукової книги?  
Про яку науку кажете?
Чи варто звертатися до фахівців-практиків, стосовно радісних вигуків малої дитини: «Моя мама краща у світі!» ?
Навпаки, часті скарги на батьків привертають увагу до родини, але, як часто батькам вдається скористатися такою допомогою суспільства? …

Дякую за змістовну відповідь! Нажаль, мені ще не вдалося встановити підходящий редактор для планшету, тому не зможу написати свою відповідь з цитатами...

1. Те, що є багато охочих спекулювати прагненням до єдности та згоди, зовсім не означає, що досягнення добровільної згоди зовсім неможливе...

2. Добровільна згода є взаємною, тому при досягненні взаємної добровільної згоди ніхто нікому своєї души не продає, в противному разі згода є не  добровільною, а вимушеною.

3. Не йдеться про прийняття чогось на віру, а лише про прийняття того, про що існує повна згода, без сумнівів.

4. Щодо ненаукових книг якраз виникає проблема, погодитись чи не погодитись з автором книги. І чи навести якісь свої аргументи за чи проти. Ясно, що науково довести щось з цього приводу зовсім неможливо...

5. Є лише одна наука - фізика, в якій все строго доводиться й виводиться з основних законів, які є точними й безліч разів перевіреними експериментально. Всі інші науки є лише тією чи іншою систематизацією чи узагальненням данних спостережень, статистики. Завжди потрібно очікувати, що можуть з'явитись нові неочікувані данні, які не вписуються в раніше описані закономірності чи сформульовані раніше закони.

6. Щодо дитини та особистости взагалі, то ні дитина, ні особистість не є предметом, щодо якого потрібно робити якісь дослідження та проводити з ним якісь експерименти для того, щоб щось довести чи щось заперечити. З дитиною та особистістю взагалі важливіше за все спілкуватись, і це спілкування має бути виключно добровільним і має бути для розкриття особистости, а не для корекції її поведінки чи виправляння мізків.

7. В особистих стосунках добром може бути лише добровільна згода. В противному разі маємо не етику, а конфлікт. Тут саме є функція батьків та вихователів чи соціальних служб - формувати у дітей навички життя з налаштованістю на добровільну згоду...

8. Добровільна згода з одного питання ще не є остаточною і має бути доповнена добровільною згодою з інших питань. Відтак, добровільна згода як форма зберігається, але вона наповнюється постійно новим змістом, і цей зміст є різним у відносинах з різними особистостями...