Мій світ, та мої речі (гра ...?)

carma_ пише:

Пане Василю! Ваша відвертість (виступаєте під власним прізвищем, …), Ваша причетність до академічної діяльності, …, спонукають до зустрічної відвертості. :

1.З великою кількістю моделей для особистого вжитку, не зручно у будь-якій діяльності, коли справжні цілі співпадають чи близькі до проголошених.
Вибір «особистісної» моделі, як первинної, примушує до створення, або до використання існуючої, безлічі різних специфічних «ситуаційних» моделей, де легко самому заплутатися.  
Тому отримуємо протилежне єдності, добровільній згоді, …

«Сама пособі», «особистісна» модель перевірена часом, добра у педагогічній, економічній діяльності, тощо …, але поряд з іншими моделями. Інакше, вона стає лише гаслом, або приводом до примусу …  

На певних «етапах» «осягнення єдності», єдності соціально-економічної, політичної, вона незамінна. Однак це не перетворює її у «всеохоплюючу». Так саме будь-яка інша модель не може будь-де «з усім впоратися».  

Є ще одна важлива річ! А саме: моделі бувають в формі динамічних психічних образів, в формі символів, символічні моделі, в формі системи понять, понятійні моделі, а також в формі фізичної теорії. Фізична теорія, якщо є справжньою, є точним описанням. Наприклад, квантова теорія поля є точною теорією. Відтак, всі теорії, які розроблені методами квантової теорії поля є точними і називаються теоріями. Всі інші є моделями, а не теоріями. Є ще й проміжний варіант напівфеноменологічних теорій, які розробляються поки не знайдено точний метод для розгортання теорії...

Так от, квантова теорія поля не є особистою моделлю. Вона є точною теорією, яка перевірена експериментально. Якщо трапиться дослід, який спростовує певну теорію, то має бути розроблена точна теорія...

Звичайно, що не всі знають квантову теорію поля. Тому кожен пропонує якусь свою модель. Але модель може бути спростована дослідом...

Якщо ж говорити про особистість, то ми не маємо фізичної теорії особистости. Але, якщо ми знаємо, що особистість є фізичною істотою, то ми вже можемо сформулювати систему понять, кожне з яких є розкриттям абсолютних моментів тотальности буття особистости. Якщо ж ми не знаємо, що особистість є фізичною істотою, то ми можемо лише оперувати символами. бо ми є людьми. А люди, як відомо, відрізняються від тварин тим, що можуть творити та сприймати символи, жити символами і навіть віддати за символи своє життя. В такому разі, ми ще не досягли рівня системи понять...

Особистість живе символами, але в комунікації з іншіми особистостями вона стикається з необхідністю розробки чіткої системи понять, щоб бути відкритим для світу та для інших особистостей...

carma_ пише:

2.Взаємна узгодженість малої кількості основних моделей, сприяє плідності діям, діяльності. Робить продукти діяльності більш придатними до вжитку.

Погоджуюсь! Якщо "у Вас" особистість є фізичною істотою, то наші базові моделі можуть бути узгоджені. Якщо ж ні, то "я" та "Ви" - лише символи...

carma_ пише:

3.Залежно від місця у світі, де «узгоджуються» моделі, вони мають різний вигляд, відповідно, далеко не завжди називаються моделями. Інколи «абсолютизуються»…
Існує можливість уникнення зайвого насильства, зайвого вживання владних моментів:
батьками; державними органами; у групі; адміністрацією ...; державою чи на «міждержавному рівні»; власного організму, стосовно особи; особи, що до «пануючого»  власного організму (наскільки він власний, коли завдає неприродно багато клопоту, не лише «власнику»?); … Чи варто, зараз, називати моделі, що надавали, або зараз надають таку можливість, метафізичними моделями?

"Місця у світі": динамічні психічні образи, символічні утворення, ідеї та системи понять, фізичні теорії. Інших типів місць я не знаю...

Метафізичними є такі системи понять, які не опираються на фізичні поняття, а на якісь ідеї чи символи, яким не відповідають конкретні фізичні поняття. Наприклад, тотальність не є фізичним поняттям, ідея, матерія, дух, бог тощо...

Дякую, Ви чудовий опонент!  
Імовірно, хтось, на моєму місці, за роки спілкування з Вами, написав би багато зрозумілого та корисного. Нажаль, я не знаю квантової теорії поля  

Василь Васьківський пише:

Звичайно, що не всі знають квантову теорію поля. Тому кожен пропонує якусь свою модель. Але модель може бути спростована дослідом...

Йдеться про фізичний дослід ?

Василь Васьківський пише:

…Фізична теорія, якщо є справжньою, коли є точним описанням. Наприклад, квантова теорія поля є точною теорією. Відтак, всі теорії, які розроблені методами квантової теорії поля є точними і називаються теоріями. Всі інші є моделями, а не теоріями. Є ще й проміжний варіант напівфеноменологічних теорій, які розробляються поки не знайдено точний метод для розгортання теорії...

Точність квантової теорії поля несумнівна, для вченого.

Василь Васьківський пише:

Вона є точною теорією, яка перевірена експериментально. Якщо трапиться дослід, який спростовує певну теорію, то має бути розроблена точна теорія...

Можливо, саме знання її сприяло отриманню Вами точної філософської системи понять?
Не викликає сумніву і точність розрахунків, відповідно точної теорії. Бо вони багаторазово перевіряються людьми авторитетними, і «захищаються» відпрацьованими механізмами, зокрема соціальними …
Можливо, на сумніви, у тій сфері, мають право самі наукові фахівці?
Поза нею, всі пам’ятають «шкільний» досвід вирішення різних задач методом «Вид бажаного результату»:
результату (відповіді) у «шкільній збірці» задач; …; …
Сумнівність такого «методу», … не викликає сумнівів, під час вживання, бо вирішальним є відповідність бажаному, існуючому десь у світлому, чи не дуже світлому, але «обов’язково існуючому»  десь попереду …

Василь Васьківський пише:

"Місця у світі": динамічні психічні образи, символічні утворення, системи понять, фізичні теорії. Інших типів місць я не знаю...

А куди віднести місце у транспорті, робоче місце, місце викладача, …?

carma_ пише:

Дякую, Ви чудовий опонент!  
Імовірно, хтось, на моєму місці, за роки спілкування з Вами, написав би багато зрозумілого та корисного. Нажаль, я не знаю квантової теорії поля  

Василь Васьківський пише:

Звичайно, що не всі знають квантову теорію поля. Тому кожен пропонує якусь свою модель. Але модель може бути спростована дослідом...

Йдеться про фізичний дослід ?

Лише у фізиці досліди грунтуються на теорії, а не на моделях. Досліди в хімії, біології тощо вже включають в собі моделі! Тому неможливо визначити, де кінчається чистий дослід, а де починається змішування досліду з моделями...

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

…Фізична теорія, якщо є справжньою, коли є точним описанням. Наприклад, квантова теорія поля є точною теорією. Відтак, всі теорії, які розроблені методами квантової теорії поля є точними і називаються теоріями. Всі інші є моделями, а не теоріями. Є ще й проміжний варіант напівфеноменологічних теорій, які розробляються поки не знайдено точний метод для розгортання теорії...

Точність квантової теорії поля несумнівна, для вченого.

Точність передбачень теорії може бути виміряна дослідно і залежить від точности дослідного вимірювання. Якщо теорія є абсолютно точною, то результати теорії підтвердяться експериментально при всіх можливих рівнях точности досліду...

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Вона є точною теорією, яка перевірена експериментально. Якщо трапиться дослід, який спростовує певну теорію, то має бути розроблена точна теорія...

Можливо, саме знання її сприяло отриманню Вами точної філософської системи понять?
Не викликає сумніву і точність розрахунків, відповідно точної теорії. Бо вони багаторазово перевіряються людьми авторитетними, і «захищаються» відпрацьованими механізмами, зокрема соціальними …
Можливо, на сумніви, у тій сфері, мають право самі наукові фахівці?
Поза нею, всі пам’ятають «шкільний» досвід вирішення різних задач методом «Вид бажаного результату»:
результату (відповіді) у «шкільній збірці» задач; …; …
Сумнівність такого «методу», … не викликає сумнівів, під час вживання, бо вирішальним є відповідність бажаному, існуючому десь у світлому, чи не дуже світлому, але «обов’язково існуючому»  десь попереду …

Фізика має чітке визначення фізичних понять і займається описанням еволюції фізичних систем, тобто зміни їх стану з часом. Всі фізичні системи еволюціонують. Відтак, абсолютною тотальністю буття є еволюція...

Дійсно, еволюція описується квантовою механікою та квантовою теорією поля!

Фактично, щоб сумніватись в фізичній теорії, потрібно мати власні ідеї нової теорії.

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

"Місця у світі": динамічні психічні образи, символічні утворення, системи понять, фізичні теорії. Інших типів місць я не знаю...

А куди віднести місце у транспорті, робоче місце, місце викладача, …?

Це - фізичні місця, тобто четвертий тип...

Василь Васьківський пише:

Фізика має чітке визначення фізичних понять і займається описанням еволюції фізичних систем, тобто зміни їх стану з часом. Всі фізичні системи еволюціонують. Відтак, абсолютною тотальністю буття є еволюція...

Дійсно, еволюція описується квантовою механікою та квантовою теорією поля!

Фактично, щоб сумніватись в фізичній теорії, потрібно мати власні ідеї нової теорії.

Так, … але …
Фізичній теорії «буде дуже незручно без фізика»!
Фізику «занадто складно» без «не фізиків»!
Для  останніх, просте коротке твердження «Всі фізичні системи еволюціонують», збільшує кількість можливих запитань, замість сприяння можливості самому відповідати на виникаючі питання! …

Зокрема, питання стосовно людини : чи є індивід «фізичною системою»;
коли є, то як стисло пояснити «еволюцію» «окремого»  індивіда ?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Фізика має чітке визначення фізичних понять і займається описанням еволюції фізичних систем, тобто зміни їх стану з часом. Всі фізичні системи еволюціонують. Відтак, абсолютною тотальністю буття є еволюція...

Дійсно, еволюція описується квантовою механікою та квантовою теорією поля!

Фактично, щоб сумніватись в фізичній теорії, потрібно мати власні ідеї нової теорії.

Так, … але …
Фізичній теорії «буде дуже незручно без фізика»!
Фізику «занадто складно» без «не фізиків»!
Для  останніх, просте коротке твердження «Всі фізичні системи еволюціонують», збільшує кількість можливих запитань, замість сприяння можливості самому відповідати на виникаючі питання! …

Ви щойно окреслили сферу питань, яка є відкритою для діалогу між фізиками та нефізиками...

Результатом цього діалогу будуть нові системи понять в рамках філософського дискурсу, тобто буде процвітання філософії! Нарешті, будуть з'являтись нові філософи, які долучатимуться до дискусії...

carma_ пише:

Зокрема, питання стосовно людини : чи є індивід «фізичною системою»;
коли є, то як стисло пояснити «еволюцію» «окремого»  індивіда ?

Кожен живий організм є фізичною системою, як я вже пояснював тут: https://socys.forum2x2.ru/t41-topic

Це досить стисле пояснення, яке містить всього три абзаци. Еволюція кожного індивіда є еволюцією того конденсату кулонівських пар, формою еволюції якого є життя цього індивіда...

Пане Василю,  важко не помітити, що Ви, у філософському розділі форуму, «перетягуєте ковдру» у бік фізика. Фізику теоретику, для вирішення фахових задач, зручніше користуватися  місцевими технічними засобами. Але ж тут інше місце!
Викличе здивування спроба підміни транспортних послуг тренажерами або лекціями по водінню та якісному обслуговуванню, на підставі «зручності викладачеві» який змушений зайнятися транспортними послугами.

Крім того, означені Вами, «технічні» засоби фізика більш нагадують «колесо», ніж цілий «транспортний засіб».

carma_ пише:

Пане Василю,  важко не помітити, що Ви, у філософському розділі форуму, «перетягуєте ковдру» у бік фізика. Фізику теоретику, для вирішення фахових задач, зручніше користуватися  місцевими технічними засобами. Але ж тут інше місце!
Викличе здивування спроба підміни транспортних послуг тренажерами або лекціями по водінню та якісному обслуговуванню, на підставі «зручності викладачеві» який змушений зайнятися транспортними послугами.

Крім того, означені Вами, «технічні» засоби фізика більш нагадують «колесо», ніж цілий «транспортний засіб».

Я тут не викладаю фізики, бо вивчення фізики є справою добровільною. Я лише навів простий факт - що існує абсолютно точна теорія, яка описує еволюцію фізичних систем, і що всі теорії перевіряються й підтверджуються експериментом, а також спростовуються. Якщо Ви вважаєте це фізикою, то помиляєтесь. Є відома концепція Куна про наукові революції, яка це описує. Є також концепція Поппера про верифікацію та фальсифікацію наукових теорій. Це філософські концепції, а не фізичні. Я також окреслив і інші системи понять - ті, що опираються на ідеї, поняття та символи, які не є фізичними. Чи я щось пропустив?

Між іншим, в теоретичній фізиці основне - це ідеї. А технічна реалізація цих ідей - це лише половина всієї роботи. Хоч дуже часто від ідей до їх реалізації проходять багато років. В моєму випадку також, лише в останні 3 роки вдалося реалізувати ідеї, які з'явились десь 15 років тому. Але перед тим я ще 15 років після закінчення університету йшов до моменту, коли в мене з'явилась ідея моєї теорії. Це я кажу в підтвердження того прислів'я, що не боги горщики ліплять...

Я повністю відкритий до діалогу й до обговорення всіх відкритих питань. Інколи діалог рухається, а інколи він буксує. Останнім часом я був поглинений розрахунками для третьої статті, які для мене виявились сладними. Тому не завжди був у формі, щоб зосередитись і заглибитись в дискусію. Але тепер напруження вже почало спадати, тому надіюсь на відновлення здатности зосередитись на предметі філософії також.

Василь Васьківський пише:

Я повністю відкритий до діалогу й до обговорення всіх відкритих питань. Інколи діалог рухається, а інколи він буксує. Останнім часом я був поглинений розрахунками для третьої статті, які для мене виявились складними. Тому не завжди був у формі, щоб зосередитись і заглибитись в дискусію. Але тепер напруження вже почало спадати, тому надіюсь на відновлення здатности зосередитись на предметі філософії також.

Розумію, добре, але те є не дуже Ваше особисте. Тому спробую коротко «знов про теж саме».

1. Всі ми люди, і, «по-перше», надамо належне антропності, майже на рівні «побутово-повсякденному», не вдаючись у тонкощі «Антропного принципу - одного з принципів сучасної космології»   ( https://uk.wikipedia.org/wiki/Антропний_принцип    , …).

carma_ пише:

( https://socys.forum2x2.ru/t118p30-topic#786   )
Край «практичної філософії» «самої Природи».
Погляньмо на досягнення «добровільні згоди», лише на одній із «сторінок» ЇЇ практичної мудрості.
*«Мудрість Природи» не дозволяє жінці «надовго і далеко» чуттєво віддалятися від дитини. Точніше від місця у світі, яке для неї, у її світовідчутті займає дитина …
*Чоловіків, навпаки, «Мудрість Природи» спонукає віддалятися і повертатися. «Бути поруч», знаходячись у далекому краї. «Бути поруч» думкою, справами минулими і майбутніми, …

Побутова «жіноча логіка», таким чином, завдячена «Мудрості Природи»:
будь-що, світ сприймається крізь безпеку дитини … У цьому «аспекті», оперативно можуть згортатися різні процеси, та «відправлятися» на підручні «полиці», освоєні матір’ю.
Хіба то «доля» лише психічних та фізіологічних процесів, в означеній «ситуації»? Ні … , і без «фізичного» нікуди …


«Штучні» перенесення природного «материнського механізму» на обраного чоловіка чи річ, що дуже подобалась, надають прояви «жіночої логіки» у побуті …
На цій, «вже іншій, сторінці» практичної «Мудрості Природи» «жіноча логіка» яскраво свідчить про обмеження будь-якої  людини, з чим, здається, важко відразу погодитися людині освіченій …, але коли йдеться про її «рідно-фахове»,  відразу, впадає в око «жіноча логіка» співрозмовника!
(… «жіноча логіка», таким чином, завдячена «Мудрості Природи»:
будь-що, світ сприймається крізь безпеку «дитини» (теорії, роботи, моделі, напрямку, …). У цьому «аспекті», оперативно можуть згортатися різні процеси, та «відправлятися» на підручні «полиці»…).

Але, погляньмо неупереджено (без упереджень «краю абсолютних речей») :
*будь-який продукт, витвір, розрахунок, теорія, …, не можуть бути бездоганними, повними, …, «абсолютними» для усіх місць світу! ;  

*продукт, витвір, розрахунок, теорія, …, можуть бути бездоганними, повними, …, «абсолютними» в певних місцях світу! (Під «місцем світу» мається місце-момент цілісної динаміки світу).

Приклади :
*з натхненням виконаний дитячий малюнок – «сьогоднішній шедевр» для родини, і,
 … «коляки-моляки» - для сусідської дівчинки;
в іншій ситуації, «малюнок» хлопчика здатен надовго очарувати дівчину, і навіть не завадити прагматично використати той «сьогоднішній шедевр» саме як малюнок …

*

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Нажаль, я не знаю квантової теорії поля

 

Василь Васьківський пише:

Звичайно, що не всі знають квантову теорію поля. Тому кожен пропонує якусь свою модель. Але модель може бути спростована дослідом...

Йдеться про фізичний дослід ?

Лише у фізиці досліди ґрунтуються на теорії, а не на моделях. Досліди в хімії, біології тощо вже включають в собі моделі! Тому неможливо визначити, де кінчається чистий дослід, а де починається змішування досліду з моделями... [/quote]
Однак, назвою «теорія» користуються не лише фізики, і окрім обізнаності, у тих чи інших фахових системах, здатність людини займати певну посаду визначають ще і особисті якості, на які «впливають/не впливають» різні теорії. У зв’язку з чим, мабуть, не викличе заперечень твердження про фрагментарність спричинену суттєвими відмінностями форм, у яких представляються «знання фахівців» різних галузей?
------------
Тому доводиться акцентувати на важливості моделей цілісної динаміки. Динаміки орієнтованої на отримання цілісних «частин». На відміну від «панування фрагментарності», домінування цілісної динаміки вивільнює від безлічі «ручної роботи». Отримане цілісне, при «розділенні вибором», більш придатне до використання, так саме, не руйнуються вибором чогось потрібного «залишки», до яких ставимось толерантно («нерухомо»), у момент вибору бажаного …
-------------

Теорія «кровно зацікавлена» в зменшенні фрагментарності у світі бо

«Фізичній теорії «буде дуже незручно без фізика»!
Фізику «занадто складно» без «не фізиків»!...» …
А «не фізиків» все «фрагментарно-фахове», своєю нескінченою «величчю»,  … примушує до «вибору» : стало ковзати по рафінованій «популяризаціями» поверхні або потерпати від «глибинних протиріч», «здобрених» фрагментарністю представлень наукових знань, …

Кажете «кожен пропонує якусь свою модель», але погляньмо трохи інакше:
«кожен» (що далеко не кожен) намагається  отримати наближені до сучасності зручні «підручні полиці» на своєму місці у світі, що неминуче для особистості. Замість підтримки з «наукового боку», чує гримання з «наукової гори», чи «лженаукові» звинувачення!

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Я повністю відкритий до діалогу й до обговорення всіх відкритих питань. Інколи діалог рухається, а інколи він буксує. Останнім часом я був поглинений розрахунками для третьої статті, які для мене виявились складними. Тому не завжди був у формі, щоб зосередитись і заглибитись в дискусію. Але тепер напруження вже почало спадати, тому надіюсь на відновлення здатности зосередитись на предметі філософії також.

Розумію, добре, але те є не дуже Ваше особисте. Тому спробую коротко «знов про теж саме».

1. Всі ми люди, і, «по-перше», надамо належне антропності, майже на рівні «побутово-повсякденному», не вдаючись у тонкощі «Антропного принципу - одного з принципів сучасної космології»   ( https://uk.wikipedia.org/wiki/Антропний_принцип    , …).

Це феноменологічний принцип побудови моделі, а не точної фізичної теорії. Крім антропного є й багато інших принципів, але суть їх одна: підбір параметрів для задоволення якихось інших критеріїв. Те, що Ви вдало підібрали якісь параметри, щоб задовільнити якісь критерії, ще не означає, що Ви маєте фізичну теорію! В сучасній фізиці є вже можливо мільйони різних моделей. Але, якщо вважати, що фізика  ̶  це сукупність мільйонів різних моделей, то це помилкове твердження. В фізиці є моделі, але лише там, де відсутня теорія! Відтак, теорія і моделі  ̶  принципово різні речі. Бачу, що для Вас особисто ця різниця відсутня...

carma_ пише:

carma_ пише:

( https://socys.forum2x2.ru/t118p30-topic#786   )
Край «практичної філософії» «самої Природи».
Погляньмо на досягнення «добровільні згоди», лише на одній із «сторінок» ЇЇ практичної мудрості.
*«Мудрість Природи» не дозволяє жінці «надовго і далеко» чуттєво віддалятися від дитини. Точніше від місця у світі, яке для неї, у її світовідчутті займає дитина …
*Чоловіків, навпаки, «Мудрість Природи» спонукає віддалятися і повертатися. «Бути поруч», знаходячись у далекому краї. «Бути поруч» думкою, справами минулими і майбутніми, …

Побутова «жіноча логіка», таким чином, завдячена «Мудрості Природи»:
будь-що, світ сприймається крізь безпеку дитини … У цьому «аспекті», оперативно можуть згортатися різні процеси, та «відправлятися» на підручні «полиці», освоєні матір’ю.
Хіба то «доля» лише психічних та фізіологічних процесів, в означеній «ситуації»? Ні … , і без «фізичного» нікуди …

Знову аналогічна ситуація... Ви розділяєте фізику та нефізику. А який принцип такого поділу? Знаємо, що у фізиці існують мільйони моделей, але є й теорія, і вона одна! Нефізикою можна назвати таку науку, в якій існують лише моделі, тобто таку сферу пізнання, в якій ще відсутня теорія. Тобто, за визначенням, теорія може бути лише фізичною! Відтак, метафізика не є і не може бути теорією за визначенням!

carma_ пише:

«Штучні» перенесення природного «материнського механізму» на обраного чоловіка чи річ, що дуже подобалась, надають прояви «жіночої логіки» у побуті …
На цій, «вже іншій, сторінці» практичної «Мудрості Природи» «жіноча логіка» яскраво свідчить про обмеження будь-якої  людини, з чим, здається, важко відразу погодитися людині освіченій …, але коли йдеться про її «рідно-фахове»,  відразу, впадає в око «жіноча логіка» співрозмовника!
(… «жіноча логіка», таким чином, завдячена «Мудрості Природи»:
будь-що, світ сприймається крізь безпеку «дитини» (теорії, роботи, моделі, напрямку, …). У цьому «аспекті», оперативно можуть згортатися різні процеси, та «відправлятися» на підручні «полиці»…).

Перенесення є сферою психології. Відтак, Ви вважаєте психіку фактором природи. Насправді, природа є абстракцією, бо психіка є фізичною підсистемою фізичної системи організму. Ви, мабуть, цього не знаєте, що природньо. Але незнання не є аргументом, лише знання! Маємо зосередити свою увагу на обговоренні цього питання, щоб рухатись вперед...

carma_ пише:

Але, погляньмо неупереджено (без упереджень «краю абсолютних речей») :
*будь-який продукт, витвір, розрахунок, теорія, …, не можуть бути бездоганними, повними, …, «абсолютними» для усіх місць світу! ;  

*продукт, витвір, розрахунок, теорія, …, можуть бути бездоганними, повними, …, «абсолютними» в певних місцях світу! (Під «місцем світу» мається місце-момент цілісної динаміки світу).

Приклади :
*з натхненням виконаний дитячий малюнок – «сьогоднішній шедевр» для родини, і,
… «коляки-моляки» - для сусідської дівчинки;
в іншій ситуації, «малюнок» хлопчика здатен надовго очарувати дівчину, і навіть не завадити прагматично використати той «сьогоднішній шедевр» саме як малюнок …

*

Так, погоджуюсь! Фізична теорія пари електрона та протона може бути абсолютно точною, але вона не відповідає випадку одного протона та двох електронів. Потрібно тепер розробляти абсолютно точну теорію для цього випадку та для всіх інших  комбінацій електронів та ядер. Надіюсь, що з цим Ви погодитесь...

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Нажаль, я не знаю квантової теорії поля

Василь Васьківський пише:

Звичайно, що не всі знають квантову теорію поля. Тому кожен пропонує якусь свою модель. Але модель може бути спростована дослідом...

Йдеться про фізичний дослід ?

Лише у фізиці досліди ґрунтуються на теорії, а не на моделях. Досліди в хімії, біології тощо вже включають в собі моделі! Тому неможливо визначити, де кінчається чистий дослід, а де починається змішування досліду з моделями...

Однак, назвою «теорія» користуються не лише фізики, і окрім обізнаності, у тих чи інших фахових системах, здатність людини займати певну посаду визначають ще і особисті якості, на які «впливають/не впливають» різні теорії. У зв’язку з чим, мабуть, не викличе заперечень твердження про фрагментарність спричинену суттєвими відмінностями форм, у яких представляються «знання фахівців» різних галузей?
------------
Тому доводиться акцентувати на важливості моделей цілісної динаміки. Динаміки орієнтованої на отримання цілісних «частин». На відміну від «панування фрагментарності», домінування цілісної динаміки вивільнює від безлічі «ручної роботи». Отримане цілісне, при «розділенні вибором», більш придатне до використання, так саме, не руйнуються вибором чогось потрібного «залишки», до яких ставимось толерантно («нерухомо»), у момент вибору бажаного …
-------------

Обізнаність, знання ще не є теорією! Модель цілісної динаміки теж не є теорією, а лише системою понять, бо поняття цілого не є фізичним поняттям...

carma_ пише:

Теорія «кровно зацікавлена» в зменшенні фрагментарності у світі бо

«Фізичній теорії «буде дуже незручно без фізика»!
Фізику «занадто складно» без «не фізиків»!...» …
А «не фізиків» все «фрагментарно-фахове», своєю нескінченою «величчю»,  … примушує до «вибору» : стало ковзати по рафінованій «популяризаціями» поверхні або потерпати від «глибинних протиріч», «здобрених» фрагментарністю представлень наукових знань, …

Ця проблема має просте розв’язання: фізик є особистістю, яка живе в світі особистостей. Деякі з цих особистостей є фізиками, з якими можна обговорювати деталі фізичних теорій. А з нефізиками можна обговорювати деталі системи понять. Бачимо, що знову маємо різні дискурси. Але фізичні поняття теж є поняттями і їх потрібно включити в систему понять. А саму теорію не обговорюємо, лише поняття теорії. Таке обговорення доступне для нефізиків, оскільки непотрібно обговорювати деталі самої теорії...

carma_ пише:

Кажете «кожен пропонує якусь свою модель», але погляньмо трохи інакше:
«кожен» (що далеко не кожен) намагається  отримати наближені до сучасності зручні «підручні полиці» на своєму місці у світі, що неминуче для особистості. Замість підтримки з «наукового боку», чує гримання з «наукової гори», чи «лженаукові» звинувачення!

Це проблема спілкування між фізиками та нефізиками. З нефізиками неможливо обговорювати саму фізичну теорію, а необхідно обговорювати систему понять з включенням до неї фізичних понять. Вірно, що не можна підміняти науку лженаукою, але не можна й підміняти обговорення системи понять «гриманням» на особистість, яка не знає фізики. Я тут пишу про засади такого обговорення.

Василь Васьківський пише:

Те, що Ви вдало підібрали якісь параметри, щоб задовольнити якісь критерії, ще не означає, що Ви маєте фізичну теорію! В сучасній фізиці є вже можливо мільйони різних моделей. Але, якщо вважати, що фізика  ̶  це сукупність мільйонів різних моделей, то це помилкове твердження. В фізиці є моделі, але лише там, де відсутня теорія!

Незважаючи на Ваші особисті лекторські досягнення, «множинність» фізичних теорій важко заховати, і , за  «мільйонами різних моделей».

Василь Васьківський пише:

Відтак, теорія і моделі  ̶  принципово різні речі. Бачу, що для Вас особисто ця різниця відсутня...

Ой! Не на те Ви зосереджуєте увагу, пане Василю.
 

Василь Васьківський пише:

… є й багато інших принципів, але суть їх одна: підбір параметрів для задоволення якихось інших критеріїв. Те, що Ви вдало підібрали якісь параметри, щоб задовольнити якісь критерії, ще не означає, що Ви маєте фізичну теорію! …

Коли цитовані фрагменти допису вважати зверненням до мене особисто, то  повинен зізнатися :
у побуті та повсякденні, певної миті, мені дійсно байдуже, наскільки конкретний «підручний засіб» наближений до сучасної фізичної теорії, коли його достатньо для вирішення конкретної задачі :  

закон ома для ділянки кола – достатньо? - гаразд, до «усього іншого» - толерантно (нерухомо)! ;
коли для людини, з якою спілкуюсь, то виглядає теорією, - добре, …

коли відчуваю можливість, за допомогою співвідношення  I = U / R ,  пояснити людині якійсь соціальний,  психологічний, …, або слюсарно-водопровідний  момент, - називаю оту формулу моделлю,
наш момент спілкування з означенням співвідношення чогось, завдяки формули, «стає
теорією», коли попереду якась «практика», …

коли «якась практика», не загрожує, то нащо згадувати оті жахаючі слова «теорія», «практика» …


У сфері філософській, теж грішний : надто довго займався «підбором параметрів для задоволення певних критеріїв», доки не було отримане поняття «ландшафтність»!

Ландшафтність як формо-змістовна динаміка цілісностей, у різних місцях ландшафту задовольняє потрібним  критеріям для отримання чуттєвих моделей. Пряма часткова присутність залучених цілісностей, і опосередкована часткова присутність усіх інших цілісностей у конкретному місце-моменті уможливлюють наближення до природної, тому місцю, динаміки. Далі «фіксується» концепт, відповідний отриманому «потоку цілісностей» - отриманої сталості у динаміці часткової присутності …    

Спроба «абсолютизувати» чи «освятити місце» (концепт або місцевий потік), буде невдалою, бо часткова присутність, при припинені динаміки, завжди дозволяє «підкрадатися» з інших напрямків – тобто надає привід нескінченності «обговорення».

carma_ пише:

Теорія і практика «моделювання»

Василь Васьківський пише:

Те, що Ви вдало підібрали якісь параметри, щоб задовольнити якісь критерії, ще не означає, що Ви маєте фізичну теорію! В сучасній фізиці є вже можливо мільйони різних моделей. Але, якщо вважати, що фізика  ̶  це сукупність мільйонів різних моделей, то це помилкове твердження. В фізиці є моделі, але лише там, де відсутня теорія!

Незважаючи на Ваші особисті лекторські досягнення, «множинність» фізичних теорій важко заховати, і , за  «мільйонами різних моделей».

Для однієї фізичної системи існує лише одна вірна теорія. Якщо цих теорій декілька, то лише одна з них є вірною або жодна...

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Відтак, теорія і моделі  ̶  принципово різні речі. Бачу, що для Вас особисто ця різниця відсутня...

Ой! Не на те Ви зосереджуєте увагу, пане Василю.

Василь Васьківський пише:

… є й багато інших принципів, але суть їх одна: підбір параметрів для задоволення якихось інших критеріїв. Те, що Ви вдало підібрали якісь параметри, щоб задовольнити якісь критерії, ще не означає, що Ви маєте фізичну теорію! …

Коли цитовані фрагменти допису вважати зверненням до мене особисто, то  повинен зізнатися :
у побуті та повсякденні, певної миті, мені дійсно байдуже, наскільки конкретний «підручний засіб» наближений до сучасної фізичної теорії, коли його достатньо для вирішення конкретної задачі :  

закон ома для ділянки кола – достатньо? - гаразд, до «усього іншого» - толерантно (нерухомо)! ;
коли для людини, з якою спілкуюсь, то виглядає теорією, - добре, …

коли відчуваю можливість, за допомогою співвідношення  I = U / R ,  пояснити людині якійсь соціальний,  психологічний, …, або слюсарно-водопровідний  момент, - називаю оту формулу моделлю,
наш момент спілкування з означенням співвідношення чогось, завдяки формули, «стає
теорією», коли попереду якась «практика», …

коли «якась практика», не загрожує, то нащо згадувати оті жахаючі слова «теорія», «практика» …

У сфері філософській теоретичною діяльністю я вважаю систематизацію понять. Якщо хтось створив систему, яку вважає істинною, то яким чином хтось інший може пересвідчитись, що вона є істиннною? Чи в це можна лише вірити? Якщо така система пройде випробування її застосуванням в світі особистостей, то або всі її визнають істинною, або хтось запропонує іншу систему, яку теж можна вважати істинною. Тому ці дві системи потрібно узгодити. Це узгодження і буде філософською практикою...

carma_ пише:

У сфері філософській, теж грішний : надто довго займався «підбором параметрів для задоволення певних критеріїв», доки не було отримане поняття «ландшафтність»!

Ландшафтність як формо-змістовна динаміка цілісностей, у різних місцях ландшафту задовольняє потрібним  критеріям для отримання чуттєвих моделей. Пряма часткова присутність залучених цілісностей, і опосередкована часткова присутність усіх інших цілісностей у конкретному місце-моменті уможливлюють наближення до природної, тому місцю, динаміки. Далі «фіксується» концепт, відповідний отриманому «потоку цілісностей» - отриманої сталості у динаміці часткової присутності …    

Спроба «абсолютизувати» чи «освятити місце» (концепт або місцевий потік), буде невдалою, бо часткова присутність, при припинені динаміки, завжди дозволяє «підкрадатися» з інших напрямків – тобто надає привід нескінченності «обговорення».

Це дуже абстрактно! Щоб мати філософську систему, необхідно розкрити зміст абсолютних моментів тотальности буття. В противному разі, Ваша «тотальність» є беззмістовним поняттям...

А, якщо Ви взагалі не розглядаєте абсолютні моменти тотальности, то у Вас просто відсутня філософська система...

Моменти тотальности ж можуть бути лише абсолютними, бо, в противному разі, це не буде тотальність!

Пропаганда знань наукової галузі – потрібна річ! Хоча б для якогось фінансування галузі …
Добре коли вона не заважає існуванню повсякдення та побуту.

От Ви кажете:

Василь Васьківський пише:

Моменти тотальности ж можуть бути лише абсолютними, бо, в противному разі, це не буде тотальність!

Захоплення пропагандою приховує протиріччя, бо з побутово-повсякденного досвіду, людина знає, що місцева динаміка має певну сталість, але та сталість «абсолютна» лише у певному наближенні.  
Приклад:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Рецепт може бути такий: укладення добровільних угод між центральною українською владою та громадами.

Громада, у конкретному випадку, є зразком «добровільної згоди»?
Куди поділися особистості? …

Громада є добровільним об'єднанням особистостей! Утворення громади і є добровільною угодою окремих особистостей. Вони нікуди не поділись...
Правда, все це вірно лише в тому випадку, коли відносини між окремими особистостями, які утворюють певну громаду, будуються на основі добровільности та згоди...

При такій «конкретно-абсолютній правді», доводиться кудись діватися!

Василь Васьківський пише:

Я придумав деяку конкретизацію предмету прикладної філософії, яка містить в собі динаміку розгортання тотальности.

Простішою, тобто первинною формою є форма експансії. Предметом тут є зовнішня експансія, тобто оволодіння певним життєвим простором. Це, так би мовити, зовні-себе-буття експансії. Предмет цієї форми є байдужим по відношенню до самости суб'єкта, що здійснює свою експансію в своєму життєвому просторі. Цей життєвий простір охоплює як речі самі пособі, так і речі, які стали предметом праці, тобто речі, які просто присвоюються, привласнюються, і речі, які переробляються та створюються. Це як сфера збирання речей, сфера полювання, як сфера виробництва, так і сфера торгівлі.

То «простота», що манливо причаровуючи видає себе «первинною»!
До вчинення «експансії» створюється місце дії … Тобто створення місця передує. Замість явної «експансії», при створенні місце-моменту, вживають «експансію віртуальну», потім частково наповнюють її …

«релігійний тест», на належність до «пантеону богів», начебто підказує, що зручніше надавати «первинність» «осяянню (отриманню ідеї) - світлу»:

«3 І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.
 4 І побачив Бог світло, що добре воно, …»
Чуттєва ідентифікація «ідеї» як «доброї» дозволяє наступний крок отримання тієї «ідеї» - її виділення-оформлення:
«4 І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.
 5 І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. …».
З отриманням «ідеї», спочатку, при «проходженні тесту» стає трохи світліше (ясніше):
«І був вечір, і був ранок, день перший».
«Світло другого дня» - подальше затвердження отриманого у «день перший» -
«6 І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
7 І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.
8 І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.»

У «ніч», перед «днем третім», «бог», що проходить «тестування», може  схаменутися і відмовитися від продовження «тесту», отримавши «власне небо», бо подальше «самотнє творіння» - справа невдячна (дуже невдячна!). Коли «буде створена Земля», з «саморозвитком» усього, що «розсіває, за родом своїм плід приносить», стає «знаками, і часами умовленими, і днями, і роками»,  коли «буде створено» «всяку душу живу плазуючу» і «і птаство, що літає над землею під небесною твердю» - зупинитися буде дуже важко, бо по тексту далі благословення : «Плодіться й розмножуйтеся, …»

Не дасть ладу «самотній бог» «своєму творінню». коли не зупиниться. А в «день шостий», з усім отим «господарством», у турботах «земних», не помітить і не почує «особисте запрошення» :
«26. І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують …»…
Так і залишиться «самотній бог» на «особистій Землі» серед особисто створених «абсолютних моментів» …

Зупинившись, отримавши «особисте Небо», «колишній бог» може помітити, що, до «його творчих актів у самоті», з’явилося місце для творчості  (такий собі творчий затишок)… :  
«1 На початку Бог створив Небо та землю.
 2 А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води» ….

Серед власних (особистих, близьких до серця, володарюючи «абсолютних») творінь не вдасться  отримувати миті, де «земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий …», вони (особисті творіння) не дозволять такої «розкоші».

Василь Васьківський пише:

А, якщо Ви взагалі не розглядаєте абсолютні моменти тотальности, то у Вас просто відсутня філософська система...

Так, «система відсутня», коли «система» - поняття техногенне, і навпаки, - присутня , коли під «системою» мається ландшафт (ландшафт - філософське поняття).
Так, «система відсутня», коли йдеться про «особисту систему».

Але є персональна система (ландшафтна модель цілісної динаміки), яка, на мій погляд, і повинна бути «дуже простою» - дуже абстрактною:

Василь Васьківський пише:

Це дуже абстрактно!( https://socys.forum2x2.ru/t118p60-topic#807)

Саме таку «дуже просту річ», вже більше двадцяти років, В.В.Кізіма та «співробітники лабораторії» змушені, розкривати та «стверджувати», у різноманітті особистих поглядів на світ, ґрунтуючи місце у світі придатне для сприйняття тієї «простоти».    

«Сучасна  ситуація  постає  як  перманентно  змінюваний  процес,  у  якому  керувати  відносинами «людина – суспільство»  стає  все складніше  із-за  змін  як  людини,  так  і  суспільства.  За  цих  умов  посилюється  небезпека  визрівання  глобальної катастрофи.  
Вихід полягає у радикальній зміні позиції щодо зазначеного стану неперервної  індивідуально-суспільної  невизначеності – у  тому,  щоб  розглядати  цей  стан  не  як  щось  мінливе  і  неістотне,  а,  навпаки,  як  сутнісний  і  універсальний  чинник,  як  незмінну  субстанційну  основу,  яка  живе  за  специфічними  законами  трансформаційного  руху. …
… Не людина окремо і суспільство окремо, а їх невіддільність одне від одного складає  дійсну  соціальну  реальність.  Її  аналізу  в  сучасному  контексті  глобалізації присвячений  підхід,  що пропонується нижче…». (Джерело:
Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського
Totallogy-XXI. Постнекласічні дослідження.  № 31 : наук. зб.- К. 2014
Кізіма В. В. Взаємодія індивідуального і соціального: сучасна ситуація. - C. 7-58.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/totallogy_2014_31_3 )

Ландшафт: описання при перебуванні «зовні», та при перебуванні «всередині»

Дивлячись на такий «букет»:

«Чудеса человеческого тела» __ Статьи __ medinfo.ua
http://medinfo.ua/analitic/00015f9e2547566f3fd57522fc95b63b

можна якось «втулити» поряд «картинку» ландшафту, і дуже важко відчути цілісну динаміку. Однак, ніхто не стане заперечувати, що після певного моменту, усе оте почне розбігатися та розсипатися.
При цьому, доводиться доказувати присутність непомітної оку цілісної динаміки, що єднає речі, навіть нез’єднанні на вигляд.
Важко описувати цілісну динаміку поширеними звичними засобами, бо «людський механізм» сприйняття включає в себе моменти перевірки наданого в тексті, а сучасна обізнаність надає підстави не лише моментам сумніву, а й дозволяє надовго «впадати» у  опозицію створюваній картині.
«Хронічна опозиція» тримається пристрастями, а матеріал, для утримання «позиції», вона черпає у неповноті (частковій присутності) присутності залученого до описання.

Крім того, описувати щось, знаходячись осторонь у якості лише спостерігача, легше ніж займатися описанням перебуваючи у місці подій, тобто безпосередньо приймаючі в них участь. Окрім додаткового особистого навантаження, «винна», й, неперервна  індивідуально-суспільна  невизначеність …, про яку йшлося у цитаті, наприкінці мого попереднього допису.

carma_ пише:

Пропаганда знань наукової галузі – потрібна річ! Хоча б для якогось фінансування галузі …
Добре коли вона не заважає існуванню повсякдення та побуту.

От Ви кажете:

Василь Васьківський пише:

Моменти тотальности ж можуть бути лише абсолютними, бо, в противному разі, це не буде тотальність!

Захоплення пропагандою приховує протиріччя, бо з побутово-повсякденного досвіду, людина знає, що місцева динаміка має певну сталість, але та сталість «абсолютна» лише у певному наближенні.  
Приклад:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Рецепт може бути такий: укладення добровільних угод між центральною українською владою та громадами.

Громада, у конкретному випадку, є зразком «добровільної згоди»?
Куди поділися особистості? …

Громада є добровільним об'єднанням особистостей! Утворення громади і є добровільною угодою окремих особистостей. Вони нікуди не поділись...
Правда, все це вірно лише в тому випадку, коли відносини між окремими особистостями, які утворюють певну громаду, будуються на основі добровільности та згоди...

При такій «конкретно-абсолютній правді», доводиться кудись діватися!

Нажаль, я не зрозумів, що конкретно Ви стверджуєте, а що заперечуєте. Вважаю, що ці Ваші коментарі не стосуються змісту моїх тверджень, які Ви коментуєте...

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Я придумав деяку конкретизацію предмету прикладної філософії, яка містить в собі динаміку розгортання тотальности.

Простішою, тобто первинною формою є форма експансії. Предметом тут є зовнішня експансія, тобто оволодіння певним життєвим простором. Це, так би мовити, зовні-себе-буття експансії. Предмет цієї форми є байдужим по відношенню до самости суб'єкта, що здійснює свою експансію в своєму життєвому просторі. Цей життєвий простір охоплює як речі самі пособі, так і речі, які стали предметом праці, тобто речі, які просто присвоюються, привласнюються, і речі, які переробляються та створюються. Це як сфера збирання речей, сфера полювання, як сфера виробництва, так і сфера торгівлі.

То «простота», що манливо причаровуючи видає себе «первинною»!
До вчинення «експансії» створюється місце дії … Тобто створення місця передує. Замість явної «експансії», при створенні місце-моменту, вживають «експансію віртуальну», потім частково наповнюють її …

Місце дії не створюється тим, хто здійснює експансію. Якщо хтось створює місце дії, то це вже не експансія!

carma_ пише:

«релігійний тест», на належність до «пантеону богів», начебто підказує, що зручніше надавати «первинність» «осяянню (отриманню ідеї) - світлу»:

«3 І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.
 4 І побачив Бог світло, що добре воно, …»
Чуттєва ідентифікація «ідеї» як «доброї» дозволяє наступний крок отримання тієї «ідеї» - її виділення-оформлення:
«4 І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.
 5 І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. …».
З отриманням «ідеї», спочатку, при «проходженні тесту» стає трохи світліше (ясніше):
«І був вечір, і був ранок, день перший».
«Світло другого дня» - подальше затвердження отриманого у «день перший» -
«6 І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
7 І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.
8 І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.»

У «ніч», перед «днем третім», «бог», що проходить «тестування», може  схаменутися і відмовитися від продовження «тесту», отримавши «власне небо», бо подальше «самотнє творіння» - справа невдячна (дуже невдячна!). Коли «буде створена Земля», з «саморозвитком» усього, що «розсіває, за родом своїм плід приносить», стає «знаками, і часами умовленими, і днями, і роками»,  коли «буде створено» «всяку душу живу плазуючу» і «і птаство, що літає над землею під небесною твердю» - зупинитися буде дуже важко, бо по тексту далі благословення : «Плодіться й розмножуйтеся, …»

Не дасть ладу «самотній бог» «своєму творінню». коли не зупиниться. А в «день шостий», з усім отим «господарством», у турботах «земних», не помітить і не почує «особисте запрошення» :
«26. І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують …»…
Так і залишиться «самотній бог» на «особистій Землі» серед особисто створених «абсолютних моментів» …

Зупинившись, отримавши «особисте Небо», «колишній бог» може помітити, що, до «його творчих актів у самоті», з’явилося місце для творчості  (такий собі творчий затишок)… :  
«1 На початку Бог створив Небо та землю.
 2 А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води» ….

Серед власних (особистих, близьких до серця, володарюючи «абсолютних») творінь не вдасться  отримувати миті, де «земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий …», вони (особисті творіння) не дозволять такої «розкоші».

Люди саме тим відрізняються від тварин, що здатні творити та сприймати символи, жити символами й віддавати за них своє життя. Нажаль, найбільш запеклими та жорстокими війнами є війни релігійні, оскільки це війни за тожсамість. На мою думку, внаслідок цієї глобальноїи війни, що в своєму розгарі, релігія не зможе залишитись такою, якою вона була раніше, бо в цій війні Аллах воює безпосередньо проти Сатани. Ясно, що Аллах переможе, бо він великий...

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

А, якщо Ви взагалі не розглядаєте абсолютні моменти тотальности, то у Вас просто відсутня філософська система...

Так, «система відсутня», коли «система» - поняття техногенне, і навпаки, - присутня , коли під «системою» мається ландшафт (ландшафт - філософське поняття).
Так, «система відсутня», коли йдеться про «особисту систему».

Але є персональна система (ландшафтна модель цілісної динаміки), яка, на мій погляд, і повинна бути «дуже простою» - дуже абстрактною:

Є лише одна проблема: Ландшафт є формою динаміки, а яким є її зміст?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Це дуже абстрактно!( https://socys.forum2x2.ru/t118p60-topic#807)

Саме таку «дуже просту річ», вже більше двадцяти років, В.В.Кізіма та «співробітники лабораторії» змушені, розкривати та «стверджувати», у різноманітті особистих поглядів на світ, ґрунтуючи місце у світі придатне для сприйняття тієї «простоти».    

«Сучасна  ситуація  постає  як  перманентно  змінюваний  процес,  у  якому  керувати  відносинами «людина – суспільство»  стає  все складніше  із-за  змін  як  людини,  так  і  суспільства.  За  цих  умов  посилюється  небезпека  визрівання  глобальної катастрофи.  
Вихід полягає у радикальній зміні позиції щодо зазначеного стану неперервної  індивідуально-суспільної  невизначеності – у  тому,  щоб  розглядати  цей  стан  не  як  щось  мінливе  і  неістотне,  а,  навпаки,  як  сутнісний  і  універсальний  чинник,  як  незмінну  субстанційну  основу,  яка  живе  за  специфічними  законами  трансформаційного  руху. …
… Не людина окремо і суспільство окремо, а їх невіддільність одне від одного складає  дійсну  соціальну  реальність.  Її  аналізу  в  сучасному  контексті  глобалізації присвячений  підхід,  що пропонується нижче…». (Джерело:
Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського
Totallogy-XXI. Постнекласічні дослідження.  № 31 : наук. зб.- К. 2014
Кізіма В. В. Взаємодія індивідуального і соціального: сучасна ситуація. - C. 7-58.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/totallogy_2014_31_3 )

Субстанційна основа специфічних законів - це добре! Але де зміст цих законів?

carma_ пише:

Ландшафт: описання при перебуванні «зовні», та при перебуванні «всередині»

Дивлячись на такий «букет»:

«Чудеса человеческого тела» __ Статьи __ medinfo.ua
http://medinfo.ua/analitic/00015f9e2547566f3fd57522fc95b63b

можна якось «втулити» поряд «картинку» ландшафту, і дуже важко відчути цілісну динаміку. Однак, ніхто не стане заперечувати, що після певного моменту, усе оте почне розбігатися та розсипатися.
При цьому, доводиться доказувати присутність непомітної оку цілісної динаміки, що єднає речі, навіть нез’єднанні на вигляд.
Важко описувати цілісну динаміку поширеними звичними засобами, бо «людський механізм» сприйняття включає в себе моменти перевірки наданого в тексті, а сучасна обізнаність надає підстави не лише моментам сумніву, а й дозволяє надовго «впадати» у  опозицію створюваній картині.
«Хронічна опозиція» тримається пристрастями, а матеріал, для утримання «позиції», вона черпає у неповноті (частковій присутності) присутності залученого до описання.

Крім того, описувати щось, знаходячись осторонь у якості лише спостерігача, легше ніж займатися описанням перебуваючи у місці подій, тобто безпосередньо приймаючі в них участь. Окрім додаткового особистого навантаження, «винна», й, неперервна  індивідуально-суспільна  невизначеність …, про яку йшлося у цитаті, наприкінці мого попереднього допису.

В філософії описують не за допомогою відчуттів та образів, а за допомогою системи понять, кожне з яких є розкриттям змісту абсолютних моментів тотальности буття.

Цікава лекція про екзістенціальну географію, про автентичну та неавтентичну екзістенцію, про відкритість:

https://youtu.be/4ibyrP2GKgM