Явище В.М.Рубського (від РПЦ в Україні)

Мабуть підтвердивши, у храмах освіти та науки, своє право інакшості священик отримав значно більшу аудиторію. Сталося це минулої весни. До того було багато публікацій.

Про Закон, закони та …
https://www.youtube.com/watch?v=VmI2Iy36BQo

«Нагорная проповедь: недостижимая вершина или требование веры?» (12.06.2014)

Дякую! Я дозволю собі трохи скоригувати слова Ісуса:

Царство боже вже настає!

Враховуючи «релігійність» науковця, можливо краще казати про місце-моменти системного (зокрема законів)?
Про системне як «вичерпне», як все потрібне щоб відбувся певний місце-момент?
Трохи детальніше на сайті «Нове життя системи та ландшафту (Системне в ландшафтності світу)»
https://sistema88.webnode.com.ua/

carma_ пише:

Своїм оформленням поняття зобов'язане науковій раціональності, де «суб'єкт» дистанціюється від «об'єкту», щоб краще «зосередитися на об'єкті» ... З часом, це, нібито створило розмежовані світи («світ речей» та «світ людей»). У «світі речей» поняття «системи» добре «почувається»...

Не зовсім так! Світ речей -- це сукупність уявлень, а не система понять. Можливо, першим, хто акцентував на цьому увагу, був Кант, який стверджував, що система може бути лише позасвітовою. Кант розрізняв емпіричні поняття, якими керується здоровий глузд, та трансцендентальні поняття чистого розуму, які є апріорними та позасвітовими. Яким жодний об'єкт не відповідає! Лише такі поняття утворюють систему, яка називається трансцендентальною філософією...

Це є основна ідея книги "Критика чистого розуму" Канта.

Василь Васьківський пише:

Це є основна ідея книги "Критика чистого розуму" Канта.

Природно, що, колись відчуття потреби «розмежувати» динаміку та осягнути «чистоту», …спонукало ідею.
Вам видніше, кому та скільки часу потрібно ще провести (проводити) в тої «самоізоляції».

Колись відділилися від церкви, … сумлінно, … так, що Вона досі зайнята «самоусвідомленням».  З цього приводу у Рубського є багато цікавого! …

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Це є основна ідея книги "Критика чистого розуму" Канта.

Природно, що, колись відчуття потреби «розмежувати» динаміку та осягнути «чистоту», …спонукало ідею.
Вам видніше, кому та скільки часу потрібно ще провести (проводити) в тої «самоізоляції».

Колись відділилися від церкви, … сумлінно, … так, що Вона досі зайнята «самоусвідомленням».  З цього приводу у Рубського є багато цікавого! …

Чистота розуму є синонімом нечутливости. Згідно Канту, розум має покладатись на необхідність мислення, а не на дотеперішній досвід, оскільки на досвіді ми ніколи не можемо прийти до поняття необхідности...

А щодо ідеї, то їх проповідував ще Платон, які він називав прообразами речей. І Євангелія написали платоники-еліни...

Василь Васьківський пише:

Чистота розуму є синонімом нечутливости. Згідно Канту, розум має покладатись на необхідність мислення, а не на дотеперішній досвід

Інший час, інші задачі, зокрема пізнавальні. Навряд чи, зараз, у повсякденні слід вдаватися у технічні тонкощі кантівської «кухні», бо досвід (психологія) дає підстави вважати «чистий розум» (повну нечутливість) відсутністю розуму.

Стосовно поняття «необхідності»- подруги примусу, то вони виникають відразу після потрапляння у чергову халепу, бо поняття потрібні та з’являються саме у незліченних  повтореннях – спотиканнях. Вони мовби призначені для затикання «дірок» у бутті, отриманих місцевими спотиканнями. Отримана система понять, у цьому «інобутті», як «круглі милиці» - «завжди напоготові». Нажаль, за своєю специфікою «милиці» придатні лише для конкретного місця (його моментів, чи «кругів»). Нове місце, нові спотикання, нові «дірки», нові кружляння, нове усунення «дірок» поняттями, системою понять, ….
До наступної кризи пересуваємося збагачені ще одними системними «милицями», «тягнемо на собі» увесь той «системний скарб»,.. чи не тягнемо, перегнавши його у Величезні байти…
Де тут мислення? Хіба машини мислять?
 
Стосовно потрапляння кудись: - то наслідок «нечутливості» до «навколо-халепного середовища» або локального «інобуття»
Поняття з’являються тут, «самі-пособі», а «мислення» …? - нема!

Спекулятивний розум

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Чистота розуму є синонімом нечутливости. Згідно Канту, розум має покладатись на необхідність мислення, а не на дотеперішній досвід

Інший час, інші задачі, зокрема пізнавальні. Навряд чи, зараз, у повсякденні слід вдаватися у технічні тонкощі кантівської «кухні», бо досвід (психологія) дає підстави вважати «чистий розум» (повну нечутливість) відсутністю розуму.

А де Ви бачили, щоб філософи писали в своїх книжках про повсякденність? Філософи пишуть про загальне та абсолютне. Вони є лише в мисленні, а не в повсякденності. Чистий розум якраз і означає не опиратись на психологію, бо психологія взагалі не займається абсолютним...

Чистий розум займається апріорним, а не досвідом, не повсякденним. Це розум спекулятивний, в не прагматичний! Хоч бувають також і апріорні переконання, які стосуються практики, а не пізнання...

carma_ пише:

Стосовно поняття «необхідності»- подруги примусу, то вони виникають відразу після потрапляння у чергову халепу, бо поняття потрібні та з’являються саме у незліченних  повтореннях – спотиканнях. Вони мовби призначені для затикання «дірок» у бутті, отриманих місцевими спотиканнями. Отримана система понять, у цьому «інобутті», як «круглі милиці» - «завжди напоготові». Нажаль, за своєю специфікою «милиці» придатні лише для конкретного місця (його моментів, чи «кругів»). Нове місце, нові спотикання, нові «дірки», нові кружляння, нове усунення «дірок» поняттями, системою понять, ….
До наступної кризи пересуваємося збагачені ще одними системними «милицями», «тягнемо на собі» увесь той «системний скарб»,.. чи не тягнемо, перегнавши його у Величезні байти…
Де тут мислення? Хіба машини мислять?

Машини не мислять, бо мислення є функцією психіки. Потрапляння в халепу — це якраз емпіричне пізнання, а не спекулятивне! Спекулятивне пізнання потрапляє не в халепу, а натикається на протиріччя. Протиріччя — це не халепа і не зіткнення з реальністю, а наслідок того, що вживаються апріорні поняття, яким жодне місце не відповідає. Апріорним поняттям відповідають лише думки, а не місця в світі!

carma_ пише:

Стосовно потрапляння кудись: - то наслідок «нечутливості» до «навколо-халепного середовища» або локального «інобуття»
Поняття з’являються тут, «самі-пособі», а «мислення» …? - нема!

Без апріорних понять немає мислення! Бо предметом мислення є саме мислення, тобто власні думки, а не “світові” предмети. Коли Ви думаєте про халепу, Ви вже не мислите...

Василь Васьківський пише:

А де Ви бачили, щоб філософи писали в своїх книжках про повсякденність? Філософи пишуть про загальне та абсолютне.

Їм видніше де, коли, про що писати …

Василь Васьківський пише:

предметом мислення є саме мислення, тобто власні думки
, а не “світові” предмети. Коли Ви думаєте про халепу, Ви вже не мислите

... «власні думки» бувають різні… якимсь з них пощастило бути віднесеними до «мислення»,  «халепа» - то для «поганих» думок та людей. ..

Останнім часом, Канту не дуже щастить…, чомусь, .. помітили?

З іншого боку, думки залишаються собою незалежно від змісту…та намірів Канта.

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

А де Ви бачили, щоб філософи писали в своїх книжках про повсякденність? Філософи пишуть про загальне та абсолютне.

Їм видніше де, коли, про що писати …

Василь Васьківський пише:

предметом мислення є саме мислення, тобто власні думки
, а не “світові” предмети. Коли Ви думаєте про халепу, Ви вже не мислите

... «власні думки» бувають різні… якимсь з них пощастило бути віднесеними до «мислення»,  «халепа» - то для «поганих» думок та людей. ..

Останнім часом, Канту не дуже щастить…, чомусь, .. помітили?

З іншого боку, думки залишаються собою незалежно від змісту…та намірів Канта.

Я не вважаю, що є погані думки й люди. Але варто розрізняти мислення та думання. Мислення має предметом думки, а думання має предметом світові речі. Якщо це розрізняти, то буде менше плутанини...

Василь Васьківський пише:

Спекулятивний розум

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Чистота розуму є синонімом нечутливости. Згідно Канту, розум має покладатись на необхідність мислення, а не на дотеперішній досвід

Інший час, інші задачі, зокрема пізнавальні. Навряд чи, зараз, у повсякденні слід вдаватися у технічні тонкощі кантівської «кухні», бо досвід (психологія) дає підстави вважати «чистий розум» (повну нечутливість) відсутністю розуму.

А де Ви бачили, щоб філософи писали в своїх книжках про повсякденність? Філософи пишуть про загальне та абсолютне. Вони є лише в мисленні, а не в повсякденності. Чистий розум якраз і означає не опиратись на психологію, бо психологія взагалі не займається абсолютним...
…

Тобто Ви є філософом !
Чи фізиком?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Спекулятивний розум

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Чистота розуму є синонімом нечутливости. Згідно Канту, розум має покладатись на необхідність мислення, а не на дотеперішній досвід

Інший час, інші задачі, зокрема пізнавальні. Навряд чи, зараз, у повсякденні слід вдаватися у технічні тонкощі кантівської «кухні», бо досвід (психологія) дає підстави вважати «чистий розум» (повну нечутливість) відсутністю розуму.

А де Ви бачили, щоб філософи писали в своїх книжках про повсякденність? Філософи пишуть про загальне та абсолютне. Вони є лише в мисленні, а не в повсякденності. Чистий розум якраз і означає не опиратись на психологію, бо психологія взагалі не займається абсолютним...
…

Тобто Ви є філософом !
Чи фізиком?

За фахом я є фізиком і є сумлінним автором точної теорії кулонівської пари. А, коли маю натхнення, я філософствую й 20 років тому я написав філософську книгу "Царство свободи", що складається з наступних частин:

1. Світ без кордонів та свобода людини (феноменологія діяльности)
2. Філософія
3. Принципи спекуляції
4. Finis imperii

За 20 років могли відбутися суттєві зміни у …

carma_ пише:

За 20 років могли відбутися суттєві зміни у …

Суттєвих змін у світі за 20 років не відбулось, бо я працював системно... Можу зазначити лише, що тепер:

Царство боже вже настає!

Василь Васьківський пише:

Дякую! Я дозволю собі трохи скоригувати слова Ісуса:

Царство боже вже настає!

Ви стосовно «хліба насущного», ...-волі «небесної», ... ?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Дякую! Я дозволю собі трохи скоригувати слова Ісуса:

Царство боже вже настає!

Ви стосовно «хліба насущного», ...-волі «небесної», ... ?

Ні, я стосовно Царства божого! Про це я вже писав раніше тут:

https://socys.forum2x2.ru/t23-topic

Василь Васьківський пише:

стосовно Царства божого! Про це я вже писав раніше тут:

https://socys.forum2x2.ru/t23-topic

Щодо вільного часу, мабуть то цікаві власні вправи.
Фахові богослови ставлять перед собою дещо інші задачі. Будь ласка, подивіться хоча б перші кілька хвилин обговорення докладу Рубського («Нагорная проповедь: недостижимая вершина или требование веры?»).
https://www.youtube.com/watch?v=0FNXfP_BcTE

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

стосовно Царства божого! Про це я вже писав раніше тут:

https://socys.forum2x2.ru/t23-topic

Щодо вільного часу, мабуть то цікаві власні вправи.
Фахові богослови ставлять перед собою дещо інші задачі. Будь ласка, подивіться хоча б перші кілька хвилин обговорення докладу Рубського («Нагорная проповедь: недостижимая вершина или требование веры?»).
https://www.youtube.com/watch?v=0FNXfP_BcTE

Дякую! Я прослухав обговорення. Про що Ви пропонуєте з цього приводу нам дискутувати?

Ось ще один російський богослов:

https://www.youtube.com/watch?v=ubaTnn5bWg0

https://www.youtube.com/watch?v=u-5io4zFEl4

https://www.youtube.com/watch?v=OY7zNhM2qvk

https://www.youtube.com/watch?v=KHNFGJXoxhs

Чому згадали, цей лектор Вам ближче?

carma_ пише:

Чому згадали, цей лектор Вам ближче?

Це єдиний богослов, який мислить діалогічно, на мою думку...

Принаймні, я не відчуваю дистанції, коли його слухаю. І книга його мені сподобалась...

Василь Васьківський пише:

….мислить діалогічно, …

Як цей вислів пов'язаний із розділенням мислення та думання?

Василь Васьківський пише:

Але варто розрізняти мислення та думання. Мислення має предметом думки, а думання має предметом світові речі. Якщо це розрізняти, то буде менше плутанини...

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

….мислить діалогічно, …

Як цей вислів пов'язаний із розділенням мислення та думання?

Василь Васьківський пише:

Але варто розрізняти мислення та думання. Мислення має предметом думки, а думання має предметом світові речі. Якщо це розрізняти, то буде менше плутанини...

Майже все, що каже пан Осипов, має своїм предметом думки, тому варто вважати його мислителем, який впорядковує думки...

Василь Васьківський пише:

( https://socys.forum2x2.ru/t151-topic )

Мислення є зосередженістю в самому собі, а не зосередженістю на тому, що відбувається в світі явищ та подій. Людина покидає світ саме тоді, коли вона мислить...

А, коли професор знайомить нас зі своїми думками …
То є «мислення» чи «думання»?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

( https://socys.forum2x2.ru/t151-topic )

Мислення є зосередженістю в самому собі, а не зосередженістю на тому, що відбувається в світі явищ та подій. Людина покидає світ саме тоді, коли вона мислить...

А, коли професор знайомить нас зі своїми думками …
То є «мислення» чи «думання»?

Предметом мислення є впорядкування думок. Самі думки не є мисленням, оскільки містять в собі елемент сензитивности...