Смерть є не формою життя, а формою його знищення

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Смерть - це не протилежність, а фізичний процес, як і життя! Я розмістив цю тему в філософському розділі, щоб утверджувати її тезу, а не для філософствування. Філософія смерти за визначенням є безглуздям, сенс має лише філософія життя. Можливо, цей контраст допоможе відділити зерно від полови...

У цей момент так!
У «більшому часі» «відділення» чомусь не відбувається, бо залишаються «різні фізичні процеси».

Ну, так, різні фізичні процеси! Але думки очищаються від полови, продовжуючи життя в сфері думок, розчищаючи там тисячолітні завали та витираючи столітню пилюку, викидаючи ментальне сміття.

Думка, «відірвана від життя» «своєю сферою», лише «припудрює носика, та красить газони» у зв’язку з якоюсь черговою видатною подією.

Ні, я не про думку, відірвану від життя, а про думку, яка опирається на знання про те, що таке життя й смерть. Це зовсім інша думка, ні ж Ви собі про неї думаєте!

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Смерть - це не протилежність, а фізичний процес, як і життя! Я розмістив цю тему в філософському розділі, щоб утверджувати її тезу, а не для філософствування. Філософія смерти за визначенням є безглуздям, сенс має лише філософія життя. Можливо, цей контраст допоможе відділити зерно від полови...

У цей момент так!
У «більшому часі» «відділення» чомусь не відбувається, бо залишаються «різні фізичні процеси».

Ну, так, різні фізичні процеси! Але думки очищаються від полови, продовжуючи життя в сфері думок, розчищаючи там тисячолітні завали та витираючи столітню пилюку, викидаючи ментальне сміття.

Думка, «відірвана від життя» «своєю сферою», лише «припудрює носика, та красить газони» у зв’язку з якоюсь черговою видатною подією.

Ні, я не про думку, відірвану від життя, а про думку, яка опирається на знання про те, що таке життя й смерть. Це зовсім інша думка, ні ж Ви собі про неї думаєте!

Що мається під «знанням» у цьому випадку?

Особистий досвід:
«Все життя всього живого побудоване на страху смерті. Приберіть страх смерті і все розвалиться.
Я кілька разів помирав, і скажу вам враження неоднозначні, інколи приємно, відчуття чогось нового і надзвичайно цікавого, а іноді дикий жах і неймовірний страх.
Чому так відбувалося не знаю... схоже треба вчиться не тільки жити, але і вмирати...»?
(Re: Опыт умирания – вопросы #14  And1967 » 07 сен 2013, 06:31 http://forum.filosofia.ru/viewtopic.php?f=9&t=3256&sid=502ecbd7ca6f35eda75aa10ce19e82b6#p255301 )

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Смерть - це не протилежність, а фізичний процес, як і життя! Я розмістив цю тему в філософському розділі, щоб утверджувати її тезу, а не для філософствування. Філософія смерти за визначенням є безглуздям, сенс має лише філософія життя. Можливо, цей контраст допоможе відділити зерно від полови...

У цей момент так!
У «більшому часі» «відділення» чомусь не відбувається, бо залишаються «різні фізичні процеси».

Ну, так, різні фізичні процеси! Але думки очищаються від полови, продовжуючи життя в сфері думок, розчищаючи там тисячолітні завали та витираючи столітню пилюку, викидаючи ментальне сміття.

Думка, «відірвана від життя» «своєю сферою», лише «припудрює носика, та красить газони» у зв’язку з якоюсь черговою видатною подією.

Ні, я не про думку, відірвану від життя, а про думку, яка опирається на знання про те, що таке життя й смерть. Це зовсім інша думка, ні ж Ви собі про неї думаєте!

Що мається під «знанням» у цьому випадку?

Особистий досвід:
«Все життя всього живого побудоване на страху смерті. Приберіть страх смерті і все розвалиться.
Я кілька разів помирав, і скажу вам враження неоднозначні, інколи приємно, відчуття чогось нового і надзвичайно цікавого, а іноді дикий жах і неймовірний страх.
Чому так відбувалося не знаю... схоже треба вчиться не тільки жити, але і вмирати...»?
(Re: Опыт умирания – вопросы #14  And1967 » 07 сен 2013, 06:31 http://forum.filosofia.ru/viewtopic.php?f=9&t=3256&sid=502ecbd7ca6f35eda75aa10ce19e82b6#p255301 )

Під знанням мається на увазі точне описання предмету пізнання. Щодо цитати, то, навпаки, життя опирається на потяг до виживання.

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Смерть - це не протилежність, а фізичний процес, як і життя! Я розмістив цю тему в філософському розділі, щоб утверджувати її тезу, а не для філософствування. Філософія смерти за визначенням є безглуздям, сенс має лише філософія життя. Можливо, цей контраст допоможе відділити зерно від полови...

У цей момент так!
У «більшому часі» «відділення» чомусь не відбувається, бо залишаються «різні фізичні процеси».

Ну, так, різні фізичні процеси! Але думки очищаються від полови, продовжуючи життя в сфері думок, розчищаючи там тисячолітні завали та витираючи столітню пилюку, викидаючи ментальне сміття.

Думка, «відірвана від життя» «своєю сферою», лише «припудрює носика, та красить газони» у зв’язку з якоюсь черговою видатною подією.

Ні, я не про думку, відірвану від життя, а про думку, яка опирається на знання про те, що таке життя й смерть. Це зовсім інша думка, ні ж Ви собі про неї думаєте!

Що мається під «знанням» у цьому випадку?

Особистий досвід:
«Все життя всього живого побудоване на страху смерті. Приберіть страх смерті і все розвалиться.
Я кілька разів помирав, і скажу вам враження неоднозначні, інколи приємно, відчуття чогось нового і надзвичайно цікавого, а іноді дикий жах і неймовірний страх.
Чому так відбувалося не знаю... схоже треба вчиться не тільки жити, але і вмирати...»?
(Re: Опыт умирания – вопросы #14  And1967 » 07 сен 2013, 06:31 http://forum.filosofia.ru/viewtopic.php?f=9&t=3256&sid=502ecbd7ca6f35eda75aa10ce19e82b6#p255301 )

Під знанням мається на увазі точне описання предмету пізнання.  Щодо цитати, то, навпаки, життя опирається на потяг до виживання.

Будь-яке описання предмету пізнання залишається лише предметним представленням часу (цілісної динаміки) у певному місці світу. Приблизно, так саме розповіді про те як ходити чи бігати залишаються балачками, для когось.

carma_ пише:

Будь-яке описання предмету пізнання залишається лише предметним представленням часу (цілісної динаміки) у певному місці світу. Приблизно, так саме розповіді про те як ходити чи бігати залишаються балачками, для когось.

Є ще й фізичне описання, яке є описанням еволюції певної фізичної системи.