О.Комаров з М.Гайдеґером та В.Гейзенберґом про техніку та науку (Plato's Cave)

«1953р. на симпозіумі Баварської академії витончених мистецтв були проголошені дві видатні промови провідних європейських інтелектуалів - Вернера Гейзенберґа "Картина природи в сучасній фізиці" та Мартіна Гайдеґера "Питання про техніку". Погляди фізика й філософа на проблеми сучасної науки й техніки …»
https://www.youtube.com/watch?v=pTvkhoWqyGo&index=25&list=PLYCS-PXzx5B3tUpvvNdMW3ND19zJ8-on9

Дякую за посилання! Фізика є точною наукою, але автор цієї лекції не може зрозуміти "частинка це чи хвиля", коли фізики спостерігають електрон чи іншу частинку. Щоб це зрозуміти, потрібно знати квантову механіку. Те, чого нефізик не може зрозуміти, неможливо зрозуміти, не знаючи квантової механіки...

Якщо у Вас є якась теза, про яку Ви бажаєте дискутувати, то я можу прокоментувати її як фізик...

Не маю підстав авторитетно стверджувати …, але наукове, зазвичай зараз, має суто місцеві презентативні форми.
Ви вказали на це: «Щоб це зрозуміти, потрібно знати квантову механіку».

Філософія фізики різниться з системним викладенням певних розділів фізики. Презентація робіт з філософії фізики ще більш віддаляється від «фізичних» лекцій… , а, означена тема, мабуть, зовсім загально філософська.

Філософськім лекціям О.Комарова притаманне природне поєднання у висловленнях :
*відчуття часу, що «опредмечений» назвою теми
*відчуття аудиторії
*певного відчуття людської вічності (одвічної динаміки світу).

З урахуванням віку лектора, особливо дивує … можливість розгортання тем на кшталт :
«Карл Ясперс: Людина як гранична ситуація» (п’ята лекція із загального огляду циклу доповідей по "Психології світоглядів" Карла Ясперса (Plato's Cave))
https://www.youtube.com/watch?v=chGPk9yZYzY&index=35&list=PLYCS-PXzx5B3tUpvvNdMW3ND19zJ8-on9

carma_ пише:: Не маю підстав авторитетно стверджувати …, але наукове, зазвичай зараз, має суто місцеві презентативні форми.
Ви вказали на це: «Щоб це зрозуміти, потрібно знати квантову механіку».

Філософія фізики різниться з системним викладенням певних розділів фізики. Презентація робіт з філософії фізики ще більш віддаляється від «фізичних» лекцій… , а, означена тема, мабуть, зовсім загально філософська.

Не лише це має тут значення. Філософія та фізика - це принципово різні речі. Як правило, фізики не займаються філософією фізики, хоч і бувають винятки. Проблема в тім, що теперішні філософи не знають фізики, на відміну від ситуації ще 200 років тому, коли Геґель дуже добре розбирався в сучасній йому фізиці. Правда, є дуже багато науково-популярних текстів та відео. Ось дуже вдале відео: https://www.youtube.com/watch?v=ZBq3t9v42N4

carma_ пише:: Філософськім лекціям О.Комарова притаманне природне поєднання у висловленнях :
*відчуття часу, що «опредмечений» назвою теми
*відчуття аудиторії
*певного відчуття людської вічності (одвічної динаміки світу).

З відчуттям часу є певні проблеми. Справа в тім, що час не є фізичним об'єктом і ми не можемо відчувати його безпосередньо. Ми можемо відчувати лише процеси зміни певних об'єктів з часом. Тобто відчуття часу у нас психічне, а не фізичне. На відміну від світла, яке ми відчуваємо фізично. Відчуття аудиторії - це теж психіка. Психіка є фізичним процесом, але відчуваємо ми лише психічні образи певних фізичних об'єктів, а не самі ці об'єкти. А щодо відчуття вічности, то це просто метафізика, оскільки вічність, як і час, не є фізичним об'єктом. Але, на відміну від часу, який ми можемо фіксувати годинником чи якимись фізичними процесами, у нас немає й ніколи не буде приладу для того, щоб відчувати вічність. Тому вічність є просто умоглядною конструкцією людського розуму, оскільки у фізичному Всесвіті немає нічого вічного!...

carma_ пише:: З урахуванням віку лектора, особливо дивує … можливість розгортання тем на кшталт :
«Карл Ясперс: Людина як гранична ситуація» (п’ята лекція із загального огляду циклу доповідей по "Психології світоглядів" Карла Ясперса (Plato's Cave))
https://www.youtube.com/watch?v=chGPk9yZYzY&index=35&list=PLYCS-PXzx5B3tUpvvNdMW3ND19zJ8-on9

Ясперс є одним з найбільш вдалих німецьких філософів. А людина здатна дуже часто до трансцензусу...

Василь Васьківський пише:: відчуваємо ми лише психічні образи певних фізичних об'єктів, а не самі ці об'єкти.

А, давайте розглянемо детальніше це твердження, з урахуванням того, що спілкуємося не у «просторі» розділу завданому назвами «наука»:: «фізика»

Тож, що саме об’єктивуємо, що і як стає об’єктом?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:: відчуваємо ми лише психічні образи певних фізичних об'єктів, а не самі ці об'єкти.

А, давайте розглянемо детальніше це твердження, з урахуванням того, що спілкуємося не у «просторі» розділу завданому назвами «наука»:: «фізика»

Тож, що саме об’єктивуємо, що і як стає об’єктом?

Об'єктом особистого споглядання стають власні психічні стани особистости, яка споглядає!

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:: відчуваємо ми лише психічні образи певних фізичних об'єктів, а не самі ці об'єкти.

А, давайте розглянемо детальніше це твердження, з урахуванням того, що спілкуємося не у «просторі» розділу завданому назвами «наука»:: «фізика»

Тож, що саме об’єктивуємо, що і як стає об’єктом?

Об'єктом особистого споглядання стають власні психічні стани особистости, яка споглядає!

є "фізичні об'єкти" і є "об'єкти особистого споглядання"?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:: відчуваємо ми лише психічні образи певних фізичних об'єктів, а не самі ці об'єкти.

А, давайте розглянемо детальніше це твердження, з урахуванням того, що спілкуємося не у «просторі» розділу завданому назвами «наука»:: «фізика»

Тож, що саме об’єктивуємо, що і як стає об’єктом?

Об'єктом особистого споглядання стають власні психічні стани особистости, яка споглядає!

є "фізичні об'єкти" і є "об'єкти особистого споглядання"?

Так! Фізичні об'єкти недоступні для особистого споглядання. Але вони доступні для дослідження... Тепер стає зрозумілим, чому філософи за два тисячоліття після Арістотеля не змогли створити фізики: вони не займались дослідженням фізичних об'єктів...

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:: відчуваємо ми лише психічні образи певних фізичних об'єктів, а не самі ці об'єкти.

А, давайте розглянемо детальніше це твердження, з урахуванням того, що спілкуємося не у «просторі» розділу завданому назвами «наука»:: «фізика»

Тож, що саме об’єктивуємо, що і як стає об’єктом?

Об'єктом особистого споглядання стають власні психічні стани особистости, яка споглядає!

є "фізичні об'єкти" і є "об'єкти особистого споглядання"?

Так! Фізичні об'єкти недоступні для особистого споглядання. Але вони доступні для дослідження... Тепер стає зрозумілим, чому філософи за два тисячоліття після Арістотеля не змогли створити фізики: вони не займались дослідженням фізичних об'єктів...

що мається під "дослідженням"?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:: відчуваємо ми лише психічні образи певних фізичних об'єктів, а не самі ці об'єкти.

А, давайте розглянемо детальніше це твердження, з урахуванням того, що спілкуємося не у «просторі» розділу завданому назвами «наука»:: «фізика»

Тож, що саме об’єктивуємо, що і як стає об’єктом?

Об'єктом особистого споглядання стають власні психічні стани особистости, яка споглядає!

є "фізичні об'єкти" і є "об'єкти особистого споглядання"?

Так! Фізичні об'єкти недоступні для особистого споглядання. Але вони доступні для дослідження... Тепер стає зрозумілим, чому філософи за два тисячоліття після Арістотеля не змогли створити фізики: вони не займались дослідженням фізичних об'єктів...

що мається під "дослідженням"?

Дослідження включають розробку фізичних теорій та експериментальну перевірку передбачень цієї теорії. В залежності від результатів експерименту відбувається уточнення теорії, її корекція чи розробка зовсім нової теорії. І так далі...

Василь Васьківський пише:: Так! Фізичні об'єкти недоступні для особистого споглядання. Але вони доступні для дослідження... Тепер стає зрозумілим, чому філософи за два тисячоліття після Арістотеля не змогли створити фізики: вони не займались дослідженням фізичних об'єктів...

carma_ пише:: що мається під "дослідженням"?

Василь Васьківський пише:: Дослідження включають розробку фізичних теорій та експериментальну перевірку передбачень цієї теорії. В залежності від результатів експерименту відбувається уточнення теорії, її корекція чи розробка зовсім нової теорії. І так далі...

Згадаємо попереднє:

Василь Васьківський пише:: Об'єктом особистого споглядання стають власні психічні стани особистости, яка споглядає!

carma_ пише:: є "фізичні об'єкти" і є "об'єкти особистого споглядання"?

Хіба у науці нема (не присутні) особистості?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:: Так! Фізичні об'єкти недоступні для особистого споглядання. Але вони доступні для дослідження... Тепер стає зрозумілим, чому філософи за два тисячоліття після Арістотеля не змогли створити фізики: вони не займались дослідженням фізичних об'єктів...

carma_ пише:: що мається під "дослідженням"?

Василь Васьківський пише:: Дослідження включають розробку фізичних теорій та експериментальну перевірку передбачень цієї теорії. В залежності від результатів експерименту відбувається уточнення теорії, її корекція чи розробка зовсім нової теорії. І так далі...

Згадаємо попереднє:

Василь Васьківський пише:: Об'єктом особистого споглядання стають власні психічні стани особистости, яка споглядає!

carma_ пише:: є "фізичні об'єкти" і є "об'єкти особистого споглядання"?

Хіба у науці нема (не присутні) особистості?

Особистості присутні всюди! Всі ми є особистостями, але, щоб стати магістром фізики, потрібно 5 років систематично вивчати фізику під керівництвом компетентних викладачів. Але цього ще не достатньо, бо потрібно зробити ще й особистий вибір, якими конкретно дослідженнями займатись. Бо ці дослідження повинні мати результат, який не буде спростований як нікудишній рецензентами, які теж є особистостями - і дуже прискіпливими...

Для кого цей текст? Про що він? Вважаєте, на цьому форумі часто бувають майбутні фізики…

Василь Васьківський пише:: «Особистості присутні всюди! Всі ми є особистостями, але, щоб стати магістром фізики, потрібно 5 років систематично вивчати фізику під керівництвом компетентних викладачів. Але цього ще не достатньо, бо потрібно зробити ще й особистий вибір, якими конкретно дослідженнями займатись. Бо ці дослідження повинні мати результат, який не буде спростований як нікудишній рецензентами, які теж є особистостями - і дуже прискіпливими...»

Кажете п'ять років, ... та ще інші «захисти», тож потім не вистачить життя особи щоб позбутися системної залежності від різних технічних засобів (зокрема теорій). Недивно, що:

Василь Васьківський пише:: Філософія та фізика - це принципово різні речі. Як правило, фізики не займаються філософією фізики, хоч і бувають винятки. Проблема в тім, що теперішні філософи не знають фізики, на відміну від ситуації ще 200 років тому, коли Геґель дуже добре розбирався в сучасній йому фізиці.

Мовчу про залишкові явища після рихтування «компетентними та дуже прискіпливими»…

carma_ пише:

Для кого цей текст? Про що він? Вважаєте, на цьому форумі часто бувають майбутні фізики…

Василь Васьківський пише:: «Особистості присутні всюди! Всі ми є особистостями, але, щоб стати магістром фізики, потрібно 5 років систематично вивчати фізику під керівництвом компетентних викладачів. Але цього ще не достатньо, бо потрібно зробити ще й особистий вибір, якими конкретно дослідженнями займатись. Бо ці дослідження повинні мати результат, який не буде спростований як нікудишній рецензентами, які теж є особистостями - і дуже прискіпливими...»

Це була моя відповідь на Ваше запитання...

carma_ пише:

Кажете п'ять років, ... та ще інші «захисти», тож потім не вистачить життя особи щоб позбутися системної залежності від різних технічних засобів (зокрема теорій). Недивно, що:

Василь Васьківський пише:: Філософія та фізика - це принципово різні речі. Як правило, фізики не займаються філософією фізики, хоч і бувають винятки. Проблема в тім, що теперішні філософи не знають фізики, на відміну від ситуації ще 200 років тому, коли Геґель дуже добре розбирався в сучасній йому фізиці.

Мовчу про залишкові явища після рихтування «компетентними та дуже прискіпливими»…

Теорія - це не технічний засіб, а точне описання фізичної системи, або ж наближене її описання, яке постійно уточнюється з врахуванням експериментів... Все вирішує експеримент, навіть якщо хтось помилився!

Василь Васьківський пише:: Теорія - це не технічний засіб, а…

Залежно від місця- часу, ставлення до теорії може різнитися. Мене, зараз, частіше влаштовує : теорія як технічний засіб (засіб досягнення бажаного).

Василь Васьківський пише:: ( https://socys.forum2x2.ru/t140-topic#940 )
Фізика є точною наукою, але автор цієї лекції не може зрозуміти "частинка це чи хвиля", коли фізики спостерігають електрон чи іншу частинку. Щоб це зрозуміти, потрібно знати квантову механіку. Те, чого нефізик не може зрозуміти, неможливо зрозуміти, не знаючи квантової механіки...

Олександр багатьох цікавить саме своєю здатністю «не знати» (- тобто долати системне «коло»), коли треба.
Відповідь на коментар під YouTub публікацією

Alexander Komarov пише:: (рік тому)
Дуже дякую, Василю, за слушні зауваження, щодо обмовок, які стосуються фізики. Позиція Гейзенберґа, особисто для мене, була цікава через те, що природничник з власної наукової дисципліни (фізики) виходить на феноменологічну проблематику, певним чином долаючі межі своєї спеціалізації. Тому я з захопленням читаю Гейзенберґа. Звісно я намагався переповісти думки Гайдеґера та Гейзенберга, та Ролан Барт, наприклад, почасти взагалі не послуговувався поняттям читач, замінюючи його на інтерпретатор (тобто справжній читач завжди, певною мірою, співавтор).

( https://www.youtube.com/watch?v=pTvkhoWqyGo&index=25&list=PLYCS-PXzx5B3tUpvvNdMW3ND19zJ8-on9 )

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:: Теорія - це не технічний засіб, а…

Залежно від місця- часу, ставлення до теорії може різнитися. Мене, зараз, частіше влаштовує : теорія як технічний засіб (засіб досягнення бажаного).

Якого саме бажаного: кар'єри, слави чи чого? Для мене особисто теорія кулонівської пари є основою розробки точної фізичної теорії життя. А ця теорія однозначно змінить світ особистостей та світ людей взагалі. Саме цей прорив є бажаним...

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:: ( https://socys.forum2x2.ru/t140-topic#940 )
Фізика є точною наукою, але автор цієї лекції не може зрозуміти "частинка це чи хвиля", коли фізики спостерігають електрон чи іншу частинку. Щоб це зрозуміти, потрібно знати квантову механіку. Те, чого нефізик не може зрозуміти, неможливо зрозуміти, не знаючи квантової механіки...

Олександр багатьох цікавить саме своєю здатністю «не знати» (- тобто долати системне «коло»), коли треба.

Долати системне коло - це основна функція філософа. Філософ - це не той, хто вивчив якусь філософську систему, а той, хто створив власну, тобто здійснив трансцензус, вийшовши за межі вже наявної філософської системи, побачивши іншу перспективу. А це вже особистий вчинок філософа, а не система! Те ж саме стосується й фізики: щоб чогось досягти, потрібно мати ідею...

carma_ пише:

Відповідь на коментар під YouTub публікацією

Alexander Komarov пише:: (рік тому)
Дуже дякую, Василю, за слушні зауваження, щодо обмовок, які стосуються фізики. Позиція Гейзенберґа, особисто для мене, була цікава через те, що природничник з власної наукової дисципліни (фізики) виходить на феноменологічну проблематику, певним чином долаючі межі своєї спеціалізації. Тому я з захопленням читаю Гейзенберґа. Звісно я намагався переповісти думки Гайдеґера та Гейзенберга, та Ролан Барт, наприклад, почасти взагалі не послуговувався поняттям читач, замінюючи його на інтерпретатор (тобто справжній читач завжди, певною мірою, співавтор).

( https://www.youtube.com/watch?v=pTvkhoWqyGo&index=25&list=PLYCS-PXzx5B3tUpvvNdMW3ND19zJ8-on9 )

Герменевтика є складовою частиною філософії, а здатність тлумачення є необхідним моментом буття філософом.