Сучасним філософом є такий, який спроможен запропонувати таку систему філософських понять, яка є системою розкриття змісту абсолютних моментів тотальности буття і яка відображає в собі, є синтезом філософських систем попередників. Такими філософами у свій час були Кант, Гегель, Гайдеггер, Сартр та інші. Сучасна філософія переживає кризу, коли можливості раціоналізму та екзистенціалізму себе вичерпали і філософи почали шукати альтернативні шляхи розвитку філософського дискурсу, одним з найбільш поширеним з яких є філософія мови. З одного боку, так досягається більша різноманітність філософських систем, а з другого боку, це призводить до того, що філософія втрачає свою специфіку як вчення про абсолютні онтологічні моменти тотальности буття і перетворюється в одну з різновидностей літератури. Предметом дослідження стає текст, а не тотальність буття, а філософ стає тлумачем текстів, замість того, щоб бути систематиком понять. На мою думку, філософія для свого відродження повинна повернутись до онтологічної проблематики на основі універсальної абсолютної форми еволюції як первинної онтологічної форми тотальности буття. Це повернення філософії до онтології є одночасно і її рухом вперед, в напрямку інтеграції систем попередників в єдиній повній системі абсолютних моментів тотальности буття.