Тавтологічна основа дуалізму

Коротко проаналізую основні тези тексту Дмитра Сепетого „Спростування матеріалізму“, розміщеного на наступній сторінці: http://geocities.com/d_sepetij/pluralism.htm .

Дмитро Сепетий пише:: Протягом багатьох століть філософи ведуть суперечку про те, що таке свідомість і яким є відношення між нею та матеріальним світом – світом речей і процесів, які розташовані в певному місці, мають певний розмір, форму, колір, які можна спостерігати ззовні, бачити, торкатися, вимірювати, фотографувати, малювати.

Всі ми знаємо, завдяки науці, що наша свідомість пов’язана з певними фізичними структурами і процесами у нашому тілі – нервовій системі та мозку. Спостерігаючи (з допомогою якогось спеціального приладу), як працює нервова система і мозок, ми побачили б деякі фізичні об’єкти, які рухаються, змінюють форму, стискаються або розширюються, але ми ніяк не могли б побачити відчуття чи думки. Відчуття можна лише безпосередньо відчувати як свої власні відчуття, думки можна лише мислити, – ані одне, ані інше ніяким чином неможливо спостерігати ззовні.

Автор намагається довести, що свідомість має такі дивні властивості, які не притаманні матеріальним фізичним об'єктам. Тобто, що існує фундаментальний дуалізм між матерією, яку можна спостерігати та свідомістю, яку можна лише внутрішньо відчувати, а не спостерігати.

Дмитро Сепетий пише:: Варіація. Коли людина говорить: “Мені боляче” або “Я відчуваю радість”, вона нічого не говорить про розташування, розмір, форму, рух у просторі тих або інших тіл, тобто не говорить нічого про фізичні об’єкти, структури й процеси, не повідомляє ніякої фізичної інформації. [9] Але ж вона про щось говорить! А саме – вона говорить про свої відчуття й емоції. Отже, відчуття й емоції не є фізичними об’єктами, структурами й процесами.

Автор спочатку стверджує, що фізичним об'єктам та процесам притаманні розташування, розмір, форма, рух у просторі. А, оскільки свідомість не має таких характеристик, то вона й не є фізичною. Але це вже не зовсім так. Бо автор визнає, що свідомість зосереджена в голові або в усьому тілі людини, а отже вона й рухається разом з людиною, тобто є фізичним об'єктом чи процесом в розумінні автора.

Дмитро Сепетий пише:: Якщо ми потрапили в іншу країну і не знаємо її мови, то, щоб вивчити цю мову і навчитися перекладати з цієї мови на нашу і навпаки, нам потрібно зіставити способи вираження одного й того ж досвіду у цій мові та у нашій мові. Але у випадку психічних і фізичних явищ йдеться про різний досвід. (Нагадаю: якщо ми не володіємо якимись спеціальними знаннями, то наші знання про відчуття нічого не говорять нам про фізичні процеси у нервово-мозковій системі, а наші знання про фізичні процеси у нервово-мозковій системі нічого не говорять нам про відчуття).

Очевидно, що тут автор допускає логічну помилку, розділяючи зовнішний досвід про світ та внутрішній досвід свідомости. Автор вважає, що це два несумісні досвіди, але насправді у них різними є лише їхні об'єкти, а принципово вони є досвідом однієї й тієї ж свідомости. Тобто, ніякого дуалізму досвіду немає.

Дмитро Сепетий пише:: Поняття матерії, фізичного зводиться до просторових характеристик (місце у просторі, розмір, форма, напрям і швидкість руху, прискорення тощо) і не містить у собі нічого, що передбачало б відчування й усвідомлення. Тож фізичні процеси, як фізичні процеси, просто відбуваються за фізичними законами, а не відчуваються й не усвідомлюються. Відчування й усвідомлення – відповідно до того смислу, в якому ці слова вживаються у звичайній мові – це щось, що не охоплюється поняттям фізичного (матерії), перебуває за його межами. Отже, відчування й усвідомлення – це не самі фізичні процеси, а щось, що має місце понад, додатково до них.

Автор стверджує, що відчуття й усвідомлення не є фізичними процесами, бо фізичні процеси він визначає як такі, що не містять у собі нічого, що передбачало б відчування й усвідомлення. Тобто висновок, який він робить, є наслідком самого визначення фізичного процесу та його обмеження. Насправді й відчування, і усвідомлення є фізичними процесами.

Дмитро Сепетий пише:: По суті, спростування матеріалізму зводиться до з’ясування відношення між поняттями матерії та свідомості. Як тільки ми з’ясували, що зміст поняття матерії (фізичного) не включає в себе зміст поняття свідомості (суб’єктивне, відчування, усвідомлення), з цього логічно необхідно слідує один з двох висновків:
1) існує щось, що не охоплюється поняттям матерії, (щось нефізичне), а отже, матеріалізм є хибним;
або
2) не існує нічого, що не охоплюється поняттям матерії; отже, свідомості не існує; свідомість – це ілюзія ілюзії ілюзії ... ... ... (до нескінченності); ми нічого не відчуваємо й не усвідомлюємо.

Автор спочатку виключає свідомість з множини фізичних процесів, а потім з цього робить висновок, що свідомість не є фізичним процесом. Очевидно, що таке розумування є чистою тавтологією!

Я відповім коротко, бо зараз зайнятий. Основна проблема в тім, що у мене з Вами різні поняття фізичних процесів. Фізичні процеси не можна звести до описання переміщень в просторі. Переміщення в просторі характеризують лише механічні системи. Навіть таку просту систему, як вільний електрон, неможливо зосередити в якійсь точці простору, а його хвильова функція розповсюджується на весь простір. Згідно Вашого визначення вільний електрон не є фізичною системою, тоді як насправді він є фізичною системою. Так що Ваші проблеми викликані тим, що Ви виключаєте свідомість з множини фізичних процесів за визначенням, тоді як насправді свідомість є фізичним процесом, якщо під фізичними процесами розуміти процеси, які вивчає сучасна фізика. Треба спочатку зрозуміти, що таке фізичний процес. Фізичним процесом називається процес еволюції стану фізичної системи. Психіка, свідомість підлягають еволюції протягом життя людини, отже вони є фізичними процесами. Правда, описання еволюції свідомости є дуже складним процесом, оскільки йдеться про макроскопічну систему електронів та ядер, які самі по собі є квантовими об’єктами.

Джерело: http://www2.maidanua.org/news/index.php3?bn=maidan_rel&key=1237391134&action=view&trs=-1 .