М. Эпштейн:«О бессилии добра в русской литературе», …?

Михаил Эпштейн пише:

Что общего между сказкой о Василисе Прекрасной, "Шинелью" Гоголя, "Идиотом" Достоевского и "Мастером и Маргаритой" Булгакова?
Недавно я начал преподавать курс по этике и литературе в своем университете. По мере того, как курс переходил  от фольклора к литературе и от 19 в. к 20 в., обнаружилась неожиданная закономерность.  В русской литературе добро предстает слабым, бессильным. Чтобы одержать победу над злом, оно должно заручиться его же помощью. Но в этом случае оно перестает быть добром, а значит, все равно терпит поражение. …

Михаил Эпштейн: «О бессилии добра в русской литературе»; Сноб Медиа; 29.09.18; 9650просмотров
https://snob.ru/profile/27356/blog/143094?utm_source=fb&utm_medium=social&utm_campaign=snob&utm_content=blog&fbclid=IwAR2ZDMHVf0lkfTL7TEYpAUcY0q6XGp2nOImhX96iup0vmS-lb6p0zvEKlOg

Можно предположить, что Михаил, при желании, раскрыл бы тему еще в нескольких аспектах. Можно посмотреть на комментарии (в самом низу страницы), «я» попытаюсь «все это» использовать в «своих» корыстных целях, да простят «меня» автор статьи и все причастные к публикации люди.

Помилка людей в тім, що вони розуміють протистояння добра та зла як якийсь міф чи опираючись на міфи. А реальний світ є світом особистостей, а не якихось міфічних істот. А в світі особистостей добро має зовсім конкретний зміст, а саме: добро є там, де є добровільна згода особистостей, а зло є там, де замість добровільної згоди особистостей з'являються явні особисті конфлікти чи приховані інтриги. Тому не якісь міфічні сили відповідальні за слабкість добра та силу зла, а ті ж самі особистості, які відмовляються будувати свої особисті відносини на засадах добровільности та згоди. Саме ці засади покладені в основи "Хартії", яка описує засади функціювання цього форуму. Ці засади прості й зрозумілі, але люди в них не вірять, бо вірять лише в свій особистий негативний досвід відсутности добра в засадах людських взаємовідносин...

А чи будуть добровільність та згода засадами побудови відносин між окремими особистостями, залежить лише від самих цих особистостей і ні від кого іншого!

Василь Васьківський пише:

Помилка людей в тім, що вони розуміють протистояння добра та зла як якийсь міф чи опираючись на міфи.

Да, …, но, говорить об ошибке есть смысл, когда человек имеет возможность выбора времени и места для использования уместного «мифа» (поверхностного представления  о локальной динамике в соответствующем ландшафте). Другими словами: «недоступны места и необходимое, для полноты место-моментов, системное, уже существующее в мире».

Василь Васьківський пише:

А в світі особистостей добро має зовсім конкретний зміст, а саме: добро є там, де є добровільна згода особистостей, а зло є там, де замість добровільної згоди особистостей з'являються явні особисті конфлікти чи приховані інтриги. Тому не якісь міфічні сили відповідальні за слабкість добра та силу зла, а ті ж самі особистості, які відмовляються будувати свої особисті відносини на засадах добровільности та згоди ...

Да, …, но, :
1. всегда ли есть «достаточные основания» для обвинения конкретного «суверена» в «неправильности решений», известных из архивных описаний?
2.как быть с образами, «гуляющими по миру», и «частично присутствующими» в конкретных ландшафтах, где принимаются решения? Неужели, этих «шалунишек» (образы) следует "приравнивать" к личностям? или, лучше, личности рассматривать как образы мира, учитывая целостности тех и других?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Помилка людей в тім, що вони розуміють протистояння добра та зла як якийсь міф чи опираючись на міфи.

Да, …, но, говорить об ошибке есть смысл, когда человек имеет возможность выбора времени и места для использования уместного «мифа» (поверхностного представления  о локальной динамике в соответствующем ландшафте). Другими словами: «недоступны места и необходимое, для полноты место-моментов, системное, уже существующее в мире».

Таке місце є - в початковій школі та в дошкільному віці, коли діти вірять в казочки. Але з пробудженням потягу відбувається неминуча десакралізація свідомости і свідомість молоді спрямована на реалізацію себе в реальному житті в світі особистостей та спільнот особистостей.

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

А в світі особистостей добро має зовсім конкретний зміст, а саме: добро є там, де є добровільна згода особистостей, а зло є там, де замість добровільної згоди особистостей з'являються явні особисті конфлікти чи приховані інтриги. Тому не якісь міфічні сили відповідальні за слабкість добра та силу зла, а ті ж самі особистості, які відмовляються будувати свої особисті відносини на засадах добровільности та згоди ...

Да, …, но, :
1. всегда ли есть «достаточные основания» для обвинения конкретного «суверена» в «неправильности решений», известных из архивных описаний?

Архіви саме тому є таємними принаймні 50 років, щоб недопустити подібні звинувачення, а коли гриф таємности знімається, архіви вивчаються істориками, а не слідчими.

carma_ пише:

2.как быть с образами, «гуляющими по миру», и «частично присутствующими» в конкретных ландшафтах, где принимаются решения? Неужели, этих «шалунишек» (образы) следует "приравнивать" к личностям? или, лучше, личности рассматривать как образы мира, учитывая целостности тех и других?

Ні те, ні інше! Ні образи потрібно прирівнювати до особистостей, ні особистості є образами світу, а навпаки! Світ є проекцією людської уяви, яка є виключно особистою.

Василь Васьківський пише:

Таке місце є - в початковій школі та в дошкільному віці, коли діти вірять в казочки …

Да, …, но, :
«Мой» уважаемый  постоянный оппонент, Вы опять несколько увлечены прелестью «простого и близкого решения»! Понятие «миф», сейчас используется шире, и может быть продуктивнее. Например, удачно рассказанная  сказка, вовремя использованная статья из сборника древних мифов – теряют свою «мифичность» в эти моменты. Все, что мудреному обывателю кажется «незаправдишным», в жизни имеет место-моменты. Наоборот, очень научная, но почему-то никому ненужная, работа наполняется «мифической важностью».
Мы, на форуме, уже много раз вспоминали общечеловеческое свойство, иногда, чрезмерно  увлекать(ся) (о «долгах и грехах наших» на сайте «Структура мировоззрения» https://struktura-svitoglyadu7.webnode.com.ua/bazhannya-ta-bazhane/  ).
Несложно «уклониться от искушений», когда известны и освоены эти «жутко индивидуальные особенности».

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Таке місце є - в початковій школі та в дошкільному віці, коли діти вірять в казочки …

Да, …, но, :
«Мой» уважаемый  постоянный оппонент, Вы опять несколько увлечены прелестью «простого и близкого решения»! Понятие «миф», сейчас используется шире, и может быть продуктивнее. Например, удачно рассказанная  сказка, вовремя использованная статья из сборника древних мифов – теряют свою «мифичность» в эти моменты. Все, что мудреному обывателю кажется «незаправдишным», в жизни имеет место-моменты.

Міф можна завжди використовувати, якщо в цьому знаходите якийсь сенс, але я не бачу, яким чином використання міфу приводить до втрачання ним його міфічности. Хіба, що в таких випадках Ви забуваєте про те, що це міф.

carma_ пише:

Наоборот, очень научная, но почему-то никому ненужная, работа наполняется «мифической важностью».

Це про що? Наведіть приклад, щоб я зрозумів Вашу думку!

carma_ пише:

Мы, на форуме, уже много раз вспоминали общечеловеческое свойство, иногда, чрезмерно  увлекать(ся) (о «долгах и грехах наших» на сайте «Структура мировоззрения» https://struktura-svitoglyadu7.webnode.com.ua/bazhannya-ta-bazhane/  ).
Несложно «уклониться от искушений», когда известны и освоены эти «жутко индивидуальные особенности».

Люди захоплюються міфами. Чи це Ви намагаєтесь сказати? "У кожного своя доля і свій шлях широкий". Або, свобода волі це дозволяє.

Василь Васьківський пише:

Міф можна завжди використовувати, якщо в цьому знаходите якийсь сенс, але я не бачу, яким чином використання міфу приводить до втрачання ним його міфічности. Хіба, що в таких випадках Ви забуваєте про те, що це міф.

«Не бачите», бо використали іншу світоглядну модель.

Потребность обновления мировоззренческой модели назрела давно, ведь (секулярное) «невидение» и «неслышание» - проблема глобальная.

Ниже ссылка на старую ленту - яркий пример «крика души», из сферы образования, времен, когда в «железячной» технике приветствовали рацпредложения, а там, ... появлялись педагоги-новаторы …  

«Виктор Федорович Шаталов за одну минуту доказывает теорему, на которую традиционно выделяется 45 минут урока!
https://www.facebook.com/abeliakov/posts/1455490804534455  (Антон Беляков 7 ноября 2017 г. Просмотры: 698 603)»

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Міф можна завжди використовувати, якщо в цьому знаходите якийсь сенс, але я не бачу, яким чином використання міфу приводить до втрачання ним його міфічности. Хіба, що в таких випадках Ви забуваєте про те, що це міф.

«Не бачите», бо використали іншу світоглядну модель.

Тобто Ви стверджуєте, що у Вашій світоглядній моделі міф не є міфом?

carma_ пише:

Потребность обновления мировоззренческой модели назрела давно, ведь (секулярное) «невидение» и «неслышание» - проблема глобальная.

Ниже ссылка на старую ленту - яркий пример «крика души», из сферы образования, времен, когда в «железячной» технике приветствовали рацпредложения, а там, ... появлялись педагоги-новаторы …  

«Виктор Федорович Шаталов за одну минуту доказывает теорему, на которую традиционно выделяется 45 минут урока!
https://www.facebook.com/abeliakov/posts/1455490804534455  (Антон Беляков 7 ноября 2017 г. Просмотры: 698 603)»

У когось є потреба змінити світоглядну модель, щоб міф перестав бути міфом. Це означає те ж саме, що й біле назвати чорним, а правду замінити неправдою!

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Міф можна завжди використовувати, якщо в цьому знаходите якийсь сенс, але я не бачу, яким чином використання міфу приводить до втрачання ним його міфічности. Хіба, що в таких випадках Ви забуваєте про те, що це міф.

«Не бачите», бо використали іншу світоглядну модель.

Тобто Ви стверджуєте, що у Вашій світоглядній моделі міф не є міфом?

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Потребность обновления мировоззренческой модели назрела давно, ведь (секулярное) «невидение» и «неслышание» - проблема глобальная.

Ниже ссылка на старую ленту - яркий пример «крика души», из сферы образования, времен, когда в «железячной» технике приветствовали рацпредложения, а там, ... появлялись педагоги-новаторы …  

«Виктор Федорович Шаталов за одну минуту доказывает теорему, на которую традиционно выделяется 45 минут урока!
https://www.facebook.com/abeliakov/posts/1455490804534455  (Антон Беляков 7 ноября 2017 г. Просмотры: 698 603)»

У когось є потреба змінити світоглядну модель, щоб міф перестав бути міфом. Це означає те ж саме, що й біле назвати чорним, а правду замінити неправдою!

Укажите, пожалуйста, что здесь «правда», а что «неправда»:

*«Шаталов за одну минуту доказывает теорему»

*на доказательство той же теоремы отводилось 45 минут  

*доказательство Шаталова легко воспринимается и запоминается

* «45 минут» оказываются сложными, для ребенка

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Міф можна завжди використовувати, якщо в цьому знаходите якийсь сенс, але я не бачу, яким чином використання міфу приводить до втрачання ним його міфічности. Хіба, що в таких випадках Ви забуваєте про те, що це міф.

«Не бачите», бо використали іншу світоглядну модель.

Тобто Ви стверджуєте, що у Вашій світоглядній моделі міф не є міфом?

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Потребность обновления мировоззренческой модели назрела давно, ведь (секулярное) «невидение» и «неслышание» - проблема глобальная.

Ниже ссылка на старую ленту - яркий пример «крика души», из сферы образования, времен, когда в «железячной» технике приветствовали рацпредложения, а там, ... появлялись педагоги-новаторы …  

«Виктор Федорович Шаталов за одну минуту доказывает теорему, на которую традиционно выделяется 45 минут урока!
https://www.facebook.com/abeliakov/posts/1455490804534455  (Антон Беляков 7 ноября 2017 г. Просмотры: 698 603)»

У когось є потреба змінити світоглядну модель, щоб міф перестав бути міфом. Це означає те ж саме, що й біле назвати чорним, а правду замінити неправдою!

Укажите, пожалуйста, что здесь «правда», а что «неправда»:

*«Шаталов за одну минуту доказывает теорему»

*на доказательство той же теоремы отводилось 45 минут  

*доказательство Шаталова легко воспринимается и запоминается

* «45 минут» оказываются сложными, для ребенка

Моє твердження щодо правди й неправди стосувалось того, що міф перестає бути міфом. Те, що система освіти відстає від потреб людей, є правдою. Я працюю в системі освіти й спостерігаю за її занепадом; й роблю все від мене залежне, щоб допомогти своїм студентам подолати наслідки цього занепаду.

Василь Васьківський пише:

Моє твердження щодо правди й неправди стосувалось того, що міф перестає бути міфом. Те, що система освіти відстає від потреб людей, є правдою. Я працюю в системі освіти й спостерігаю за її занепадом; й роблю все від мене залежне, щоб допомогти своїм студентам подолати наслідки цього занепаду.

Как Вы думаете, можно ли подать это утверждение, так, что будет трудно не согласиться с некоторой его «сказочностью»?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Моє твердження щодо правди й неправди стосувалось того, що міф перестає бути міфом. Те, що система освіти відстає від потреб людей, є правдою. Я працюю в системі освіти й спостерігаю за її занепадом; й роблю все від мене залежне, щоб допомогти своїм студентам подолати наслідки цього занепаду.

Как Вы думаете, можно ли подать это утверждение, так, что будет трудно не согласиться с некоторой его «сказочностью»?

Не зрозумів, в чому в моєму твердженні Ви вбачаєте елемент казковости?

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Моє твердження щодо правди й неправди стосувалось того, що міф перестає бути міфом. Те, що система освіти відстає від потреб людей, є правдою. Я працюю в системі освіти й спостерігаю за її занепадом; й роблю все від мене залежне, щоб допомогти своїм студентам подолати наслідки цього занепаду.

Как Вы думаете, можно ли подать это утверждение, так, что будет трудно не согласиться с некоторой его «сказочностью»?

Не зрозумів, в чому в моєму твердженні Ви вбачаєте елемент казковости?

Используя «Системную» мировоззренческую модель, Вы привыкли к «абсолютности» своих утверждений. Однако, «можно предположить», что «наблюдаемое», из разных мест в мире, выглядит неодинаково. Кроме того, пока Вы дописывали абзац, что-то могло измениться, даже в Вашем отношении к «наблюдаемому».

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Моє твердження щодо правди й неправди стосувалось того, що міф перестає бути міфом. Те, що система освіти відстає від потреб людей, є правдою. Я працюю в системі освіти й спостерігаю за її занепадом; й роблю все від мене залежне, щоб допомогти своїм студентам подолати наслідки цього занепаду.

Как Вы думаете, можно ли подать это утверждение, так, что будет трудно не согласиться с некоторой его «сказочностью»?

Не зрозумів, в чому в моєму твердженні Ви вбачаєте елемент казковости?

Используя «Системную» мировоззренческую модель, Вы привыкли к «абсолютности» своих утверждений. Однако, «можно предположить», что «наблюдаемое», из разных мест в мире, выглядит неодинаково. Кроме того, пока Вы дописывали абзац, что-то могло измениться, даже в Вашем отношении к «наблюдаемому».

В чому є абсолютизація? Що міф не є міфом є неправдою і підміною понять? Я бачу не абсолютизацію, а визначеність думки. Якщо міф не є міфом, тоді істина не є істиною, на мою думку.

Василь Васьківський пише:

Я бачу не абсолютизацію, а визначеність думки.

Да, но …, такая «определенность мысли» … приближает нас к возможности перескочить через ее «неопределенность».

В курсе «Истории физики» формулы «привязываются» к историческому месту-времени (не только, точнее не столько к календарному времени и географическому месту). Мало того, это будет не «железобетонный курс», а работа конкретных авторов, «параллельно» другим работам…  
Против такой «определенности» Вы не возражаете?
Тогда, что мешает сомнениям в неполноте определенности здесь:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Моє твердження щодо правди й неправди стосувалось того, що міф перестає бути міфом. Те, що система освіти відстає від потреб людей, є правдою. Я працюю в системі освіти й спостерігаю за її занепадом; й роблю все від мене залежне, щоб допомогти своїм студентам подолати наслідки цього занепаду.

Как Вы думаете, можно ли подать это утверждение, так, что будет трудно не согласиться с некоторой его «сказочностью»?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Я бачу не абсолютизацію, а визначеність думки.

Да, но …, такая «определенность мысли» … приближает нас к возможности перескочить через ее «неопределенность».

В курсе «Истории физики» формулы «привязываются» к историческому месту-времени (не только, точнее не столько к календарному времени и географическому месту). Мало того, это будет не «железобетонный курс», а работа конкретных авторов, «параллельно» другим работам…  
Против такой «определенности» Вы не возражаете?
Тогда, что мешает сомнениям в неполноте определенности здесь:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Моє твердження щодо правди й неправди стосувалось того, що міф перестає бути міфом. Те, що система освіти відстає від потреб людей, є правдою. Я працюю в системі освіти й спостерігаю за її занепадом; й роблю все від мене залежне, щоб допомогти своїм студентам подолати наслідки цього занепаду.

Как Вы думаете, можно ли подать это утверждение, так, что будет трудно не согласиться с некоторой его «сказочностью»?

Заважає те, що я не розумію, в чому Ви вбачаєте казковість.

1.Сказочность в кавычках – это не «совсем сказка»!

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Я бачу не абсолютизацію, а визначеність думки.

Да, но …, такая «определенность мысли» … приближает нас к возможности перескочить через ее «неопределенность».

В курсе «Истории физики» формулы «привязываются» к историческому месту-времени (не только, точнее не столько к календарному времени и географическому месту). Мало того, это будет не «железобетонный курс», а работа конкретных авторов, «параллельно» другим работам…  
Против такой «определенности» Вы не возражаете?
Тогда, что мешает сомнениям в неполноте определенности здесь:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Моє твердження щодо правди й неправди стосувалось того, що міф перестає бути міфом. Те, що система освіти відстає від потреб людей, є правдою. Я працюю в системі освіти й спостерігаю за її занепадом; й роблю все від мене залежне, щоб допомогти своїм студентам подолати наслідки цього занепаду.

Как Вы думаете, можно ли подать это утверждение, так, что будет трудно не согласиться с некоторой его «сказочностью»?

Заважає те, що я не розумію, в чому Ви вбачаєте казковість.

2.При использовании ландшафтной модели, не потребуются особые усилия, для того, чтобы почувствовать ситуацию так :

Василь Васьківський пише:

Моє твердження щодо правди й неправди стосувалось того, що міф перестає бути міфом. Те, що система освіти відстає від потреб людей, є правдою. Я працюю в системі освіти й спостерігаю за її занепадом; й роблю все від мене залежне, щоб допомогти своїм студентам подолати наслідки цього занепаду.

Это не вызывает, у меня внутренних противоречий, среди других аспектов «той же ситуации».
В детстве было сложнее, когда учительница «наезжала» на неизвестного ей нарушителя, перед классом. Из множества поводов «покраснеть» («почувствовать себя в шкуре») : за провинившегося, за учителя, за класс, за школу, .., - педагога, почему-то привлекал простейший …
Пане Василю, кожне речення у цитаті можна плідно «поставити під сумнів». Стосовно «міфу», навіть у Вікіпедії  є обережний натяк:
«У сучасній публіцистиці … Також під міфом іноді розуміється судження, отримане незалежно від чуттєвого досвіду і яке не збігається з результатом практичної перевірки; інформація про істинні явища, яка сприймається без доказів і раціонального осмислення[7]»
Траплялося бачити «зовсім постмодернове», стосовно «міфу», в академічних виданнях, …

carma_ пише:

1.Сказочность в кавычках – это не «совсем сказка»!

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Я бачу не абсолютизацію, а визначеність думки.

Да, но …, такая «определенность мысли» … приближает нас к возможности перескочить через ее «неопределенность».

В курсе «Истории физики» формулы «привязываются» к историческому месту-времени (не только, точнее не столько к календарному времени и географическому месту). Мало того, это будет не «железобетонный курс», а работа конкретных авторов, «параллельно» другим работам…  
Против такой «определенности» Вы не возражаете?
Тогда, что мешает сомнениям в неполноте определенности здесь:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Моє твердження щодо правди й неправди стосувалось того, що міф перестає бути міфом. Те, що система освіти відстає від потреб людей, є правдою. Я працюю в системі освіти й спостерігаю за її занепадом; й роблю все від мене залежне, щоб допомогти своїм студентам подолати наслідки цього занепаду.

Как Вы думаете, можно ли подать это утверждение, так, что будет трудно не согласиться с некоторой его «сказочностью»?

Заважає те, що я не розумію, в чому Ви вбачаєте казковість.

2.При использовании ландшафтной модели, не потребуются особые усилия, для того, чтобы почувствовать ситуацию так :

Василь Васьківський пише:

Моє твердження щодо правди й неправди стосувалось того, що міф перестає бути міфом. Те, що система освіти відстає від потреб людей, є правдою. Я працюю в системі освіти й спостерігаю за її занепадом; й роблю все від мене залежне, щоб допомогти своїм студентам подолати наслідки цього занепаду.

Это не вызывает, у меня внутренних противоречий, среди других аспектов «той же ситуации».
В детстве было сложнее, когда учительница «наезжала» на неизвестного ей нарушителя, перед классом. Из множества поводов «покраснеть» («почувствовать себя в шкуре») : за провинившегося, за учителя, за класс, за школу, .., - педагога, почему-то привлекал простейший …
Пане Василю, кожне речення у цитаті можна плідно «поставити під сумнів». Стосовно «міфу», навіть у Вікіпедії  є обережний натяк:
«У сучасній публіцистиці … Також під міфом іноді розуміється судження, отримане незалежно від чуттєвого досвіду і яке не збігається з результатом практичної перевірки; інформація про істинні явища, яка сприймається без доказів і раціонального осмислення[7]»
Траплялося бачити «зовсім постмодернове», стосовно «міфу», в академічних виданнях, …

І що з того? Яким чином міф перестає бути міфом?

Василь Васьківський пише:

І що з того? Яким чином міф перестає бути міфом?

У традиційному розумінні,  м і т  займає відповідне місце, …  [/quote]

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

І що з того? Яким чином міф перестає бути міфом?

У традиційному розумінні,  м і т  займає відповідне місце, …  

В розумінні він займає певне місце, але це не означає, що він перестає бути мітом!

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

І що з того? Яким чином міф перестає бути міфом?

У традиційному розумінні,  м і т  займає відповідне місце, …  

В розумінні він займає певне місце, але це не означає, що він перестає бути мітом! Те, що Ви зрозуміли певний міт, не відміняє того факту, що це - міт.

Вы придерживаетесь столь жесткой определенности по отношению к быту (где используется, и, литература), или она нужна и возможна везде и всегда?

carma_ пише:

Вы придерживаетесь столь жесткой определенности по отношению к быту (где используется, и, литература), или она нужна и возможна везде и всегда?

Якщо хтось в побуті захоплюється міфами, тобто живе міфами, тоді він має усвідомлювати, що він живе міфами, а не реальним життям. Якщо це його не цікавить чи якщо він вважає, що це захоплення міфом перетворює міф(міт) в щось таке, що перестає бути міфом, то це його особисте право. Кожен сам вибирає, чим захоплюватись і що чим вважати. Я міфами не захоплююсь, а літературу читаю. Але я не бачу, яким чином міф перестає бути міфом. Від читання літератури таких висновків, - що міф перестає від цього бути міфом, - в мене не виникає...