Покликання філософа

Bohdan пише:

А доводити комусь щось марна справа. Та й від того, чи доведе хтось філософськість Сковороди чи не доведе, чи вплинув він на філософію як науку...

Філософія ні в якому разі не є марною справою, а є якраз доведенням своєї істинности. Навіть більше, істинність філософії може бути доведена лише філософським шляхом, тобто шляхом підтвердження її відповідности самій собі! І кожен філософ повинен довести відповідність своєї філософії як самій собі, так і тому моменту розвитку філософії в цілому, який здійснюється саме цим філософом. Тому проблема філософа Сковороди є такою ж самою, як і проблема всіх інших філософів: всі вони повинні себе довести як необхідний момент розвитку філософії. Без такого самоутвердження філософа ніякого утвердження філософії як істини не буде! Так що особистість філософа не існує окремо від філософії, а є її особистим моментом.

Таким чином, філософія є єдністю ідей та людей і лише як така єдність вона існує як філософія. Навпаки, без єдности філософії та філософа зроджується філософ, зроджується і філософія. Саме в цьому є особиста відповідальність філософа: в осягненні єдности філософії. Філософія є особистим покликанням філософа, а не грою в резонерство...

Особисте покликання стосується всіх філософів: і мертвих, і живих, і ненароджених! І тих, що були, і тих, що є, і тих, що будуть!

Вперше розміщене тут: http://forum.domivka.net/showthread.php?p=118607&posted=1#post118607 .