Віра як філософське поняття

До поняття віри, на форумі, пропонується звернутися не за чиїсь особисті «забобони», і у це не обов’язково лише просто повірити.
Поняття віри, раніш, привертало до себе увагу дослідників, не обділене й зараз, а проста «імпровізація» навряд чи буде плідною, гідною уваги. Тому спробуємо скористатися «новим технічним засобом» - ландшафтною моделлю цілісної динаміки світу людини.

Ландшафтна модель – ще один засіб осягнення світу. Один, з безлічі існуючих, але є місця у світі, де попередніх засобів недостатньо, і для осіб, що встигли у цьому переконатися, можливо модель стане у нагоді.
«Зовні» модель виглядає як мала кількість взаємоузгоджених форм.
Повною мірою, якості цього засобу розкриваються при активній особистій участі у «наповненні» його форм динамічними образами в місцевій ландшафтності (формо-змістовній динаміці).

Початковим моментом буде  « : »
  В ландшафтній моделі недостатньо лише трьох форм представлення різних динамічних образів (ДО) у ландшафті (розгорнутому ДО). Тому розглянемо ще й «вірогідне представлення ДО». «Гра смислів» збиває з пантелику при використанні слова «вірогідний» у повсякденній сфері, а в моделі, слово дуже доречне. Вірогідне представлення ДО замикає «низку» раниш згаданих представлень ДО (предметне представлення (образ-картина), проводарне (образ-рух), часове (образ-час)), чим мимохідь «проливає світло на смислові витівки» стосовно слова «вірогідний».

Найбільш кропітка праця по осягненню і відображенню проводарного та часового представлень ДО «випала на долю» «постмодернового часу в філософії».  
Вірогідне представлення ДО, почало «потерпати від формалізації» з означення «трьох форм наукової раціональності» (класичної, некласичної та постнекласичної). Те, що раніш «ховалося від дослідника у темних закутках світу», розділеного Д-образами  «матерія» і «свідомість», освітлюється філософськи, зокрема у роботах Лабораторії постнекласичних методологій (Totallogy-XXI), з розвитком тоталогічних уявлень.

ДО віри, давно отриманий людством, продовжує оновлюватися, але можливість його предметного представлення, у різних місцях світу, досі, більш залежить від концептів, сформованих «класичністю» предметних представлень тих місць. Під «класичністю», мається відсутність уявлення, або ігнорування того, що предметне представлення ДО, то «поверхневе» представлення, обмежене часом цілісної динаміки у конкретному місці представлення. Класична бажана «незалежність об’єкта», який «віддалений від суб’єкта», досить умовна …
Звернемося до аналогії. Порівняймо предметне представлення ДО, та зображення на поверхні екрану телевізора. «Картинка» мов би переносить у інше місце, … Звісно, у телевізійників, так воно і є, але у нашому «випадку», питлива особа, з часом (зі зміною часу у місці представлення) може почати помічати, що «класичні» предметні представлення ДО краще використовувати як «компові іконки», «дорожні знаки», «символи», … для свідомого перебування у ландшафтах (розгорнених ДО), при користуванні іншими формами представлення ДО. Насправді, «поверхня екрану того монітору» більш віддзеркалює «кімнату», ніж відображає місця світу, що намагаємося «побачити» через предметне представлення ДО.  
«Некласичність» предметних представлень свідчить про можливість «різнити місця у світі», про обізнаність що до їхньої багатомірності, про визнання цілісної динаміки.
«Некласичність» предметних представлень, стосовно поняття віри, дозволяє казати про наукову віру, …, помітити загальнолюдську атрибутивність моментів віри.
«Некласичних» предметних представлень вистачить щоб констатувати: «Взагалі, поняття віри охоплює безліч її різновидів, яку навряд чи вдасться упорядкувати теоретично».

«Постнекласичність» предметних представлень пов’язана з уявленням про можливість ставлення до буття, де «Фактично за словом «буття» у цьому випадку передбачається модель життя буття, особливість якої в тому, що вона застосовна до будь-якої буттєвої ситуації». (Кизима В. В. Космология с позиций представления о бытии как о тотальности.
Totallogy-XXI., № 29, 2013р. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/totallogy_2013_29_4.pdf ).
Також, «постнекласичність» предметних представлень, зараз сприяє спробам використання моделі.
«Постнекласичність» предметних представлень свідчить про уявлення можливості «різнити місця перебування», про обізнаність що до їхньої багатомірності, «змін вимірності» тих місць, які відбуваються з новими проводарними представленнями ДО.

Доречи, проводарні представлення ДО, мов провідники, «проводять», і розгортають ДО у ландшафти, «тут і зараз». Проводять по власних «стежках», дарують те, що може отримати «мандрівник», чим поєднують місця.

…

Стале протиставлення віри та розуму, віри та знань виходить з моди, але залишається у «кошторису надбань» особистих, …, загальнолюдських, чим «обтяжує бюджети». Нажаль, то  не одиничний тягар.
Користування ТЗ (літаками та автомобілями, комп’ютерами та мережами, …, знаками, текстами, …) якось впливає на особистість. Важко не помітити наслідки застосування тієї, чи іншої моделі (теж ТЗ) світу. Одні моделі «локалізують людину» в певних місцях світу, інші навпаки, сприяють особистій відкритості. Відкритість – лише у сукупності «класичних» предметних представлень, стало асоціює зі стало розкритими дверима …, і, саме «класичні» предметні представлення «помічені у схильності створювати» тюремні грати, гетто, табори, …, та сприяти користуванню тими ДО, по обидва боки від затверджених меж. Хто лічив скільки різних меж (теж ТЗ) вже створило людство?
Дивує жахлива кількість тих «ТЗ», супротив крихти, справді зараз непідвладних людині обмежень!
На долання тих штучних завалів спрямована ландшафтна модель цілісної динаміки, що у «різних місцях світу» має різні назви, та вигляд.

Вірогідна форма представлення ДО в ландшафті – четверта, найбільш непомітна, за інші три форми. Своєю «невловимістю» завдячена тому, що  
« : »
1. Намагаємося моделювати світ враховуючи його континуальність, і це відбувається не лише у кабінетній тиші, а й у протиріччях дискретності повсякдення, … давно відбувається …

2. Розгорнення «окремого» ландшафту відбувається «зі швидкостями» часів інших ландшафтів – тих, де розгортається цей ДО, і тих, що розгортаються у ньому. «Угамування цього оркестру» (сизигія) – «справа» усіх форм представлення ДО.

3. При вірогідному представленні ДО, його «образ-час» мовби «згортається на зустріч» з іншим ДО, готуючись пройти «рамку» представлення. З яким ДО зустрінеться цей ландшафт, і якою буде «рамка», залежить від його віри, бо …  «… Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!» (Мф.9:29).


Слово «вірогідний» зачапається «некласичними» смислами у моменти, коли віра не впорюється («тонка дощечка»), і тоді слово, для людини набирає «імовірнісне значення».

carma_ пише:

«Постнекласичність» предметних представлень пов’язана з уявленням про можливість ставлення до буття, де «Фактично за словом «буття» у цьому випадку передбачається модель життя буття, особливість якої в тому, що вона застосовна до будь-якої буттєвої ситуації». (Кизима В.В. Космология с позиций представления о бытии как о тотальности.
Totallogy-XXI., № 29, 2013р. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/totallogy_2013_29_4.pdf ).

…

Нажаль, мені не вдалось цього зрозуміти. Поясніть, будь ласка, детальніше цю тезу!

carma_ пише:

3. При вірогідному представленні ДО, його «образ-час» мовби «згортається на зустріч» з іншим ДО, готуючись пройти «рамку» представлення. З яким ДО зустрінеться цей ландшафт, і якою буде «рамка», залежить від його віри, бо …  «… Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!» (Мф.9:29).


...

Що таке віра ландшафту?

Цитата :

 Що таке віра ландшафту?

Дякую!
Справді, при означенні, завжди слід рахуватися з можливістю «класичності» місць предметного представлення, тим паче, коли йдеться про віру.
У своє, хоча б часткове, виправдання додам, що такі коротенькі йоржисті означення – не зовсім погана «річ». Вони не красять автора, але, на якусь мить привертають увагу, …

При «постнекласичності» представлення ДО,  «віра ландшафту» - предикат, що залежить від місця розгортання ландшафту. Така форма обрана для роботи с поняттям віри. Що матиметься «під ландшафтом»? … клітина, тварина, людина, країна, …

carma_ пише:

Цитата :

 Що таке віра ландшафту?

При «постнекласичності» представлення ДО,  «віра ландшафту» - предикат, що залежить від місця розгортання ландшафту. Така форма обрана для роботи с поняттям віри. Що матиметься «під ландшафтом»? … клітина, тварина, людина, країна, …

В такому разі, що треба розуміти, коли під ландшафтом є людина?

Василь Васьківський пише:

 В такому разі, що треба розуміти, коли під ландшафтом є людина?

Ні, не треба, чи то «не зовсім» треба, бо хоча «предметний стриптиз» особистості, засобами ландшафтної моделі (ТЗ) відбувається на сторінках форуму, у цю мить особистий розум можна направити по різних смислових «стежинах», …, «заколисати» у якомусь місці світу. «Стежин» багато. Достатньо лише трохи «предметно препарувати» один з ДО, представлених у реченні.
Який ДО за словом людина  («індивід», «особа», «предметне представлення біологічного виду, у соціальному просторі», …? «Куди б» ми не вирушили, у предметному просторі, розум з часом «заколивається», у «примусовому режимі», «кермо» перейде до іншої «канцелярії». То не особисті вади. Ситуація пов’язана з «класичністю» предметного представлення.
Слова «класичність», «некласичність», «постнекласичність» - теж «данина» «класичості» у предметному представленні ДО. Саму «класичність» можна порівняти з занадто великим класифікатором, що «в дитинстві» добре працював у побуті, зростаючи займав «сторінки», які людство старанно «кріпило швидкозшивачем», за вимогою цього класифікатору. «Міжсторінкові» протиріччя особистість долає толерантністю (нерухомістю) до певних «сторінок», чи «окремих» ДО на задіяних «сторінках», відповідно до місць власного перебування.
Постнекласичне предметне представлення ДО, не вимагає «всебічних» визначень, коли достатньо лише означень. Особисте бажання посіпати за бороду когось з учасників спільної творчості, десь на вершині чергового «олімпу», не має значення, тому що не виникає, або не встигає означитись у тому повсякденні.
Чотири форми представлення ДО у ландшафті, «з якогось боку» можуть здатися помпезними, коли щось подібне до них «ховається» у різноманітті життя, і непомітне з першого погляду. Однак оте приховане варте уваги, а філософський подарунок від наукової галузі (географічної), як ТЗ особистості у сучасній культурі, здатен допомагати людині в техногенній цивілізації долати «швидкості», «блиск» та «об’єми» предметно представлених «технічних сутностей», запобігати створенню нових зайвих сутностей.
І не лише дослідників може привабити здатність ландшафту представляти категорію цілісності і категорію тотальності, уникаючи необхідність „перелічувати і декларувати усі мислимі і немислимі зв’язки, переходи, третинні й десятинні тенденції станів, перспективи, біфуркації і т.д.”– тобто заздалегідь робити неоперабельними сі категорії (Ю.Г.Тютюнник. Образы ландшафта. Totallogy-XXI, Вип.14, 2006р., с.154).

Вище, все було «стосовно суті» питання. «Стосовно форми» питання «:»
Людство давно займається «опредмеченням життя», отримано багато предметних представлень ДО, зокрема ДО віри. Вони класифіковані відповідно місцям отримання, тому у філософські моменти «постнекласичних мандрів» достатньо «просто бути у потрібному ландшафті», і за «вірою ландшафту», не станеться.

Хіба не вистачає предметних представлень ДО? Можливо навпаки, різноманіття місцевих предметних представлень не дуже сприяє часовим та проводарним представленням у динаміці світу, бо «очі розбігаються»?

А про тезу Кізіми?

Стосовно тези Кізіми (Кізіма В.В. http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=nued2&id=688 ) :
Не маю підстав коментувати тези з наукових видань. Колиб то Володимир Вікторович виступив на нашому форумі, … та мабуть іншого часу, на другому форумі це вже відбувалося.

Стосовно

Цитата :

( Тема: Віра як філософське поняття   Ср Січ 15 2014, 01:26)
«Постнекласичність» предметних представлень пов’язана з уявленням про можливість ставлення до буття, де «Фактично за словом «буття» у цьому випадку передбачається модель життя буття, особливість якої в тому, що вона застосовна до будь-якої буттєвої ситуації». (Кизима В.В. Космология с позиций представления о бытии как о тотальности. Totallogy-XXI., № 29, 2013р. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/totallogy_2013_29_4.pdf )

трохи пізніше.

Я, нажаль, ще не знайшов ключа до розуміння тоталлогії...

І недивно, бо ніхто не втрачав його серед предметних представлень ДО (в тому числі Ви).

Я не акцентую своєї уваги на предметних представленнях, бо філософія для мене є системою понять, а не представлень. Відтак, віра для мене недоступна...

Цитата :

Відтак, віра для мене недоступна...

Маєте на увазі чиюсь конкретну віру?  Натякаєте на

Василь Васьківський пише:

(Re: Технічне, … Пн Лип 29 2013, 08:37)  
не буває тотожних особистостей, усі вони різні.

Тоді скористаємося продовженням цитати

Цитата :

Але, незважаючи на це, особистість утожсамлює себе з іншою особистістю як такою, що налаштована на осягнення єдности. Це те, що їх об'єднує...

та «повіримо», що таке (момент єдності) може бути не лише у предметному представленні, не у якомусь «далекому тут і зараз», не лише у «жаркій Африці», проводарно представленій з казковими краєвидами «бажаного відпочинку».

 

Цитата :

Я не акцентую своєї уваги на предметних представленнях, бо філософія для мене є системою понять, а не представлень.

   

Прості та зручні філософські предметні представлення (зокрема просто «філософське поняття», або просто «система філософських понять») не такі вже прості, не завжди зручні. Іноді фахівцям доводиться «шукати ключі» від ДО отриманого «поблизу», на формування якого пішли роки, а то й десятиліття, спільної праці. Ота «спільність» (моменти єдності) підпадає під сумнів при «формальній єдності» людей, що змушені трудитися у стало проводарно представленій генерології (наприклад ДО наукової галузі).
...

carma_ пише:

 

Цитата :

Я не акцентую своєї уваги на предметних представленнях, бо філософія для мене є системою понять, а не представлень.

   

Прості та зручні філософські предметні представлення (зокрема просто «філософське поняття», або просто «система філософських понять») не такі вже прості, не завжди зручні. Іноді фахівцям доводиться «шукати ключі» від ДО отриманого «поблизу», на формування якого пішли роки, а то й десятиліття, спільної праці. Ота «спільність» (моменти єдності) підпадає під сумнів при «формальній єдності» людей, що змушені трудитися у стало проводарно представленій генерології (наприклад ДО наукової галузі).
...

Філософські поняття і представлення - це різні речі. Представленями, образами уявленнями тощо займаються релігія, ідеологія, мистецтво та інші форми соціальної свідомости, а філософія займається систематизацією понять, а не представлень в сенсі образів, уявлень...

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Цитата :

Я не акцентую своєї уваги на предметних представленнях, бо філософія для мене є системою понять, а не представлень.

  Прості та зручні філософські предметні представлення (зокрема просто «філософське поняття», або просто «система філософських понять») не такі вже прості, не завжди зручні. Іноді фахівцям доводиться «шукати ключі» від ДО отриманого «поблизу», на формування якого пішли роки, а то й десятиліття, спільної праці. Ота «спільність» (моменти єдності) підпадає під сумнів при «формальній єдності» людей, що змушені трудитися у стало проводарно представленій генерології (наприклад ДО наукової галузі).
...

Філософські поняття і представлення - це різні речі. Представленями, образами уявленнями тощо займаються релігія, ідеологія, мистецтво та інші форми соціальної свідомости, а філософія займається систематизацією понять, а не представлень в сенсі образів, уявлень...

Киньте затерті бібліотечні підручники! Хіба сьогодення «вміщається» у ті форми?

Назвемо це непорозуміння «умовним», бо є можливість «списати» його з-за невідповідністю значень
«образ» і «динамічний образ (ДО)»,
«представлення» і «форма представлення ДО у ландшафті», тощо.

А уявлення – добра річ!
Зокрема для домашнього затишку після напруженого дня, чи тижня, …,  у цю зимову ніч.

Сьогодення теж є формою буття, яке є поняттям, а не образом. Та Ви теж написали "віра як поняття"! Складається таке враження, що Ви сам себе заперечуєте...

Крім уявлень є ще й фантазії, які вже є майже думками, пробуджують процес мислення, філософствування, який діє шляхом систематизації понять. Динамічний образ ще не є філософствуванням.

Василь Васьківський пише:

Крім уявлень є ще й фантазії,

Так, іноді ми чогось собі нафантазуємо, і за якимись дверима, з якимось надписом, розраховуємо когось зустріти, але у той момент «людина за дверима» може бути «на об’єкті», навіть сидячи у тому кабінеті. Авжеж, «зима – гаряча пора для господарників».

Цитата :

Сьогодення теж є формою буття, яке є поняттям, а не образом.  

Коли сьогодення нас повністю влаштовує, то місце йому в формі поняття на «клаптику землі». Система понять, особливо філософська, уперто тримає привласнені «поняття», і не дивно, … бо …  «… Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!» (Мф.9:29).

Коли сьогодення нас не зовсім влаштовує, можна «відпустити» його з системно-понятійної  клітки.

Цитата :

Ви теж написали "віра як поняття"! Складається таке враження, що Ви сам себе заперечуєте...

«Нема проблем» …, коли у цей момент треба саме таке «враження»!

«Постнекласична» відповідальність ( - можливість відповідати, та самі відповіді на «запити буття») передбачає, і, здатність «розкладати по динамічним полицям» «звичне просто-поняття», залежно від «місця» особистого перебування. У свою чергу, вдячні «місця» перебування забезпечують «миттєвий доступ до тих поличок».
Місця світу, заздалегідь оснащені різними представленнями «одного й того ж» філософського понятійного ДО (філософського «просто-поняття», відповідно місця), забезпечують плідне особисте перебування там, не лише у філософські моменти.

У ідеалі, при вірогідному представленні, віра – то увесь світ, але тої миті слова не …

Обговорення питань стосовно цілісної динаміки, є сенс перенести у відповідну тему.

carma_ пише:

«Постнекласична» відповідальність ( - можливість відповідати, та самі відповіді на «запити буття») передбачає, і, здатність «розкладати по динамічним полицям» «звичне просто-поняття», залежно від «місця» особистого перебування. У свою чергу, вдячні «місця» перебування забезпечують «миттєвий доступ до тих поличок».
Місця світу, заздалегідь оснащені різними представленнями «одного й того ж» філософського понятійного ДО (філософського «просто-поняття», відповідно місця), забезпечують плідне особисте перебування там, не лише у філософські моменти.

.

Навіщо ділити неподільне буття, та ще й в такий спосіб?!