Питання можна сформулювати наступним чином: чи можуть протони подолати кулонівський бар’єр при температурах значно нижчих, ніж температура всередині Сонця? Зазначу, що існує дуже мала ймовірність тунельного переходу, але вона фактично рівна нулю, тому необхідно розглянути інші механізми. Якщо вдасться реалізувати таку можливість на практиці, тоді відбудеться справжня революція в енергетиці. В противному разі, прийдеться чекати на побудову високотемпературних реакторів, можливість яких вже доказана і вже розпочалась реалізація проекту побудови подібного реактора.
Василь Васьківський адмiнiстратор
К-ть повідомлень : 618 Звідки : Софія Registration date : 21.01.2008
Як на мене, то усі ті ядерні експерименти ні до чого доброго не приведуть. Згадайте Хіросіму, Нагасакі, Чорнобиль. . .
Навпаки, нижча температура означає меншу швидкість поширення реакції, отже зменшення ймовірности термоядерного вибуху. Крім того, при низьких температурах плазму значно легше стабілізувати, ніж при високих, а тому відпадуть витрати на дорогі магнітні ловушки з сильним магнітним полем. Це зробить розміри таких електростанцій значно меншими. Залишилось тільки реалізувати такі можливості на практиці.
К-ть повідомлень : 618 Звідки : Софія Registration date : 21.01.2008
Тема: Моя пропозиція Сб Травень 29 2010, 08:39
Пропоную наступний механізм: дві пари нейтронів зливаються в одне ядро, яке потім випромінює два електрона з відповідними нейтрино, перетворюючись в ядро гелію. Ніякого кулонівського бар’єру долати не треба, отже синтез може бути холодним! Хтось має щось проти чи ні?
Модифіковані варіанти
В одній з пар можна нейтрон замінити протоном. Ефект буде, мабуть, ще кращим. Можна взагалі замінити одну пару ядром важкого водню. Крім того, можна добавляти нейтрони по одному, а не парами. Таким чином, виникає чимало можливих варіантів.
Енергетичний вихід реакції злиття чотирьох нейтронів з утворенням ядра гелію є 29,8 MeV, а, якщо замінити один нейтрон протоном, то енергетичний вихід реакції буде 28,5 MeV. Друга реакція може відбуватись в одному з каналів непружного злиття чотирьох нейтронів в одне ядро, коли відбувається β- розпад одного з нейтронів. Для здійснення цих реакцій необхідно сконструювати спеціальні магнітні ловушки для «приборкання» нейтронів та їх прицілювання з метою збільшення ймовірности їх непружного зіткнення. Крім того, треба ще й мати джерело небхідних нейтронів. Але головним є те, що ці реакції є реакціями холодного синтезу з дуже значним енергетичним виходом, і, на мою думку, вони заслуговують витрат коштів на їх дослідження.
по перше, імовірність одночасного зіткнення 3-х і більше нейтронів є дуже малою!!!!!!!!!!!!!! по друге, нейтрони електрично нейтральні і на них магнітне поле НЕ діє, тому вони будуть хаотично рухатися в різні сторони!!!!!!!!!!!!! по третє, вільні нейтрони нестабільні і щоб підтримувати гіпотетичну реакцію треба звідкись їх брати (наприклад з ядерного розпаду чи синтезу) отже, тут потрібна ядерна реакція!!!!!!!!!!!!!!!
Василь Васьківський адмiнiстратор
К-ть повідомлень : 618 Звідки : Софія Registration date : 21.01.2008
по перше, імовірність одночасного зіткнення 3-х і більше нейтронів є дуже малою!!!!!!!!!!!!!! по друге, нейтрони електрично нейтральні і на них магнітне поле НЕ діє, тому вони будуть хаотично рухатися в різні сторони!!!!!!!!!!!!! по третє, вільні нейтрони нестабільні і щоб підтримувати гіпотетичну реакцію треба звідкись їх брати (наприклад з ядерного розпаду чи синтезу) отже, тут потрібна ядерна реакція!!!!!!!!!!!!!!!
По-перше, мала ймовірність зіткнення може бути компенсованою кооперативними ефектами поведінки системи, що складається з великої кількости часток. По-друге, самі нейтрони, хоч і нейтральні, мають власний магнітний момент, тому магнітне поле, насправді, на них діє! По-третє, йдеться не просто про нейтрони, а про певну систему нуклонів, в якій відбуваються процеси спарювання, зіткнення та розпаду. Відтак, нейтрони можуть утворюватись у реакціях за участю протонів, тобто будуть лише опосередковуючою ланкою злиття самих цих протонів.