Социс
Социс

Социс є форум громадянської та філософської думки
 
ФорумФорум  PortalPortal  ДопомогаДопомога  ПошукПошук  ЗареєструватисьЗареєструватись  Список користувачівСписок користувачів  ГрупиГрупи  Вхід  

Частка | 
 

 Церква Христова, віруючі, церковники

Попередня тема Наступна тема Донизу 
АвторПовідомлення
P.M.



Чоловік К-ть повідомлень : 52
Age : 58
Звідки : chicago il
Job/hobbies : теологія
Humor : нормально
Registration date : 25.04.2010

СтворюватиТема: Церква Христова, віруючі, церковники   Вт Квіт 27 2010, 18:54

Доволі часто, серед тих хто називає себе віруючими, можна почути такі думки, що мовляв, ось я у Бога вірю, але до церкви ходити не збираюся. Серед причин що побутують, здебільшого це неприязнь викликана самими людьми задіяними в церковних структкрах, а також інформацією про неблаговидні моменти, котрі нажаль мали місце в історії Церкви.
Звичайно кожен хто так каже, думає по-своєму і кожного суто по-людськи можна зрозуміти. Але аж ніяк з позиції самої Віри Христової, котра й грунтується на Його Церкві.

Церква є Тіло Христове, людська спільність, що через непослух змінила форму поєднання, втративши первозданну єдність. Й жертвою Христовою знову з’єдинюється у Бозі. Церква перебуває в історії і водночас понад історією. Нам важко уявити яким буде з’єдинене Тіло Боже в есхатологічному вимірі, але в історичному вимірі Церква, хоч і обдарована небесними дарами, залишається спільнотою простих грішних людей здатних помилятись.

Непомильною Церква є лише в питаннях віровчення. Бо це вже прерогатива Духа Святого, Котрий правдомовець й не допустить аби те, що від Нього, приходило до людей у викривленому стані.
Зрозуміло, що у письмових викладках така непомильність має носити централізований характер, й саме з цих причин затверджується верховним єрархом Церкви Папою Римським. Котрому Духом Святим дарована непомильність у питаннях віровчення, що затверджене й зосерджене в офіційних документах Церкви: догматах і Катехизмові зокрема, й ні на йоту не відступає від Святого Письма.

Нажаль розкол в якому перебуває Церква, негативно відбивається й на тому, як доноситься роздрібненими церквами Христове вчення до віруючих.
Виходить парадоксальна ситуація: коли кажуть слухатись Церкви (бо так воно й повинно бути) й водночас по-різному, часами діаметрально протилежно трактуються тіж самі богословські питання. Незручність для віруючих християн-некатоликів створює й те, що офіційних документів в таких церквах практично не існує. Кожен намагається трактувати як вважає за потрібне, по-своєму інтерпритуючи праці святителів, котрі теж не завжди є спільними з огляду на тих богословів, що появилися уже після офіційного розколу (1054 р.) І щонайгірше де-які церковники або воцерковлені, як вони називають самимх себе, авторитет Церкви намагаються приписати собі, й уже своїм власним намагаються підмінити авторитет Бога Духа Святого, ЄДИНого Учителя для всіх.
Розпізнати таких „наставників” доволі легко. Їм залежить лише на власному, на тому, що про них скажуть люди. Тому й намагаються удавати з себе святенників, виказуючи свою буцімто активність в християнському житті й переповідаючи те, чого не усвідомлюють. Від себе ж сказати нічого не можуть. Таким підпорою є не Боже Слово, а світська влада, котру використовують й котрої чіпляються усілякими методами аби утриматися наплаву.

Кожен по-різному доходить осмислення Божих глибин, хтось за допомогою мудрих наставників, хтось самотужки читаючи Святе Письмо. Але в обидвох випадках неодмінно присутній Той, від Кого залежить наше просвітлення. Без Його святої волі темнота не розвіється, які б зусилля людина не прикладала, тому й уповати маємо саме на Нього й нікого іншого.

Бути охрищеним й слухатися церковників, не тримаючись Голови, ще не означає бути з Церквою. Тіж священики -- такі самі грішні люди, з тією різницею, що завдяки їм приймаємо участь в Святій Літургії й через них віруючі долучаються до Святих Таїнств. Так захотів Господь.
Безумовно, що саме серед духовенства знаходимо собі добрих наствників і порадників. Але не завжди. Невігласи й дурисвіти в священичих рясах, збоченці, люди низької моралі нажаль теж серед таких є, й нічого дивного у цьому не має, диявол прмишляє там, де може найбільше нашкодити.
Й тут маємо розуміти, що духовно-моральний рівнень будь-якого священика аж ніяк не пов’язаний з ТИМ БОЖИМ, що отримуємо через них. Якщо скажімо віруючий іде до сповіді, з тих чи інших причин не маючи довіри до священика, але сповідь його щира, через такого священика він і отримає прощення від Бога. Й можливо його щирість буде допомогою самому заблукавшому пастиру.
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://yprotsiv@yahoo.com
 
Церква Христова, віруючі, церковники
Попередня тема Наступна тема На початок 
Сторінка 1 з 1

Права доступу до цього форумуВи не можете відповідати на теми у цьому форумі
Социс :: Людська актуальність :: релiгiя-
Перейти до: