Життя та особистість як фізичні об’єкти

Крім фізичних існують ще й віртуальні об’єкти. Саме тому буття та існування не є фізичними поняттями, бо вони стосуються як фізичних, так і віртуальних об’єктів. Тобто існування не є критерієм фізичности певного об’єкта. Щоб бути фізичним, він повинен підлягати експериментальному дослідженню з допомогою фізичних приладів та методів дослідження. Саме та частина існуючої реальности, яка не підлягає експериментальному дослідженню й відноситься до віртуальної реальности. Наприклад, життя є фізичним об’єктом, бо підлягає експериментальному дослідженню, а „Я” не підлягає дослідженню фізичними приладами чи методами, отже є віртуальною реальністю. Правда, „Я” можна досліджувати психологічними чи філософськими методами, тобто віртуальна реальність теж може бути предметом дослідження чи мислення в певних категоріях, але це дослідження не є фізичним експериментом. Однак, ми можемо досліджувати „Я” з допомогою психологічних експериментів, але це є можливим саме тому, що той, хто проводить це дослідження, теж є „Я”, як і досліджуваний ним предмет. Тобто, досліджуючи чиєсь „Я”, він досліджує одночасно також і своє власне „Я”, і це власне „Я” неможливо винести за рамки досліджуваного предмету. Саме тому психологічні досліди не є фізичними дослідами, а тому й неможливо стверджувати, що „Я” є фізичним об’єктом. Тобто віртуальна реальність існує і може бути предметом дослідження, але вона не є фізичною реальністю. Відтак, віртуальне буття та фізичне існування є зовсім різні речі, і твердження, що щось існує, не означає, що воно належить до фізичної реальности.