Книга Канигіна - це маячня, яка маскується під історичні дослідження. Якщо простежити еволюцію письма, то можна помітити, що по-перше, одне письмо запозичується з іншого (адже простіше не винаходити велосипед, а скористатись досягненнями сусідів), по-друге (і це важливіше) - письмо з'являється лише там, де існує держава з розвиненою структурою. Можете навести родо-племінне суспільство, в якому використовується письмо? Тож у слов'ян появу писемності варто очікувати не раніше 9-10 ст., коли Русь набула досить складної соціальної структури, а від окремих племен, які існували поодинці, годі сподіватись писемності.
Тема мені сподобалась. Крім того, я знаю, що наявність такого алфавіту підтримує пан Анатолій Кондратьєв, якого погляди взагалі мені подобаються своєю визначною метафізичністю. Так от, в дусі постмодерної метафізики, пропоную розглянути гіпотезу, що слов’яни були якимсь історичним винятком, глухим кутом еволюції, які нічого, крім алфавіту, так і не спромоглись створити, і, оскільки не бачили для себе нічого ціннішого, крім цього алфавіту, так і залишились на початковій стадії цивілізаційного розвитку, не утворивши держави. Як Ви можете спростувати таку можливість?