Социс
Социс

Социс є форум громадянської та філософської думки
 
ФорумФорум  PortalPortal  ДопомогаДопомога  ПошукПошук  ЗареєструватисьЗареєструватись  Список користувачівСписок користувачів  ГрупиГрупи  Вхід  

Частка | 
 

 Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)

Попередня тема Наступна тема Донизу 
АвторПовідомлення
Василь Васьківський
адмiнiстратор
avatar

Чоловік К-ть повідомлень : 466
Звідки : Софія
Registration date : 21.01.2008

СтворюватиТема: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   Сб Січ 26 2008, 13:43

Я думаю, бо я існую! Але я існую, сумніваючись! Сумнів є модусом буття людини. Сумніваюсь, тобто існую! Сумнів є формою існування, а не вказівкою на щось інше. В сумнівах існування розкривається, а не виводиться з них. Існування є безпідставною екзистенцією, і в сумнівах розкривається саме ця безпідставність існування. Тобто, в існуванні людини ніяка інша сутність не приховується. Відтак, намагання таку приховану сутність відкрити є лише спробою погасити свої внутрішні сумніви.

Розв’язанням проблеми внутрішніх сумнівів є лише абсолютне споглядання, яке ще називається філософією. Коли світ розпинається протиріччями, настає година філософії. Фундаментальніше читайте тут: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t10.htm#10 .

Джерело: http://www2.maidanua.org/news/index.php3?bn=maidan_rel&key=1177999664&action=view&trs=-1 .
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://www.socys.narod.ru/carstvo.htm
carma_

avatar

Чоловік К-ть повідомлень : 207
Age : 61
Звідки : Україна
Job/hobbies : філософія
Humor : звичайний
Registration date : 28.03.2013

СтворюватиТема: Re: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   Чт Травень 30 2013, 13:11

Василь Васьківський пише:
Існування є безпідставною екзистенцією, і в сумнівах розкривається саме ця безпідставність існування. Тобто, в існуванні людини ніяка інша сутність не приховується. Відтак, намагання таку приховану сутність відкрити є лише спробою погасити свої внутрішні сумніви.
Можливо «спробою погасити свої внутрішні сумніви» є і намагання відкрити «приховану сутність». Сутність, що отримала назву «еволюція» ?

Василь Васьківський пише:
(з «Моя Онтологія» Ср Січ 23 2008, 21:55)
Ця відсутність стійкої самости окремих фрагментів еволюціонуючого світу є власне тим, що в системі Гегеля відображається поняттям зовні- себе- буття природи. Але в цьому зовні себе існуючому все ж здійснює себе усепроникаюча тотальність - еволюція. Природа є стихією. Еволюція є самістю, здійснюючою себе спонтанно в цій своїй власній стихії. Як така еволюція є первинною та універсальною самістю світу. Світ, таким чином, існує там і тоді, де і коли існує еволюція. Оскільки лише еволюція є, а все решта в світі не є, то еволюція є абсолютним запереченням світу. Але еволюція є не порожньою та безплідною негативністю буття, а первинним „світовим спекулянтом”, який все на світі перетворює в момент утвердження себе.
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://struktura-svitoglyadu7.webnode.com.ua/
Василь Васьківський
адмiнiстратор
avatar

Чоловік К-ть повідомлень : 466
Звідки : Софія
Registration date : 21.01.2008

СтворюватиТема: Re: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   Чт Травень 30 2013, 18:55

carma_ пише:
Василь Васьківський пише:
Існування є безпідставною екзистенцією, і в сумнівах розкривається саме ця безпідставність існування. Тобто, в існуванні людини ніяка інша сутність не приховується. Відтак, намагання таку приховану сутність відкрити є лише спробою погасити свої внутрішні сумніви.
Можливо «спробою погасити свої внутрішні сумніви» є і намагання відкрити «приховану сутність». Сутність, що отримала назву «еволюція» ?

Василь Васьківський пише:
(з «Моя Онтологія» Ср Січ 23 2008, 21:55)
Ця відсутність стійкої самости окремих фрагментів еволюціонуючого світу є власне тим, що в системі Гегеля відображається поняттям зовні- себе- буття природи. Але в цьому зовні себе існуючому все ж здійснює себе усепроникаюча тотальність - еволюція. Природа є стихією. Еволюція є самістю, здійснюючою себе спонтанно в цій своїй власній стихії. Як така еволюція є первинною та універсальною самістю світу. Світ, таким чином, існує там і тоді, де і коли існує еволюція. Оскільки лише еволюція є, а все решта в світі не є, то еволюція є абсолютним запереченням світу. Але еволюція є не порожньою та безплідною негативністю буття, а первинним „світовим спекулянтом”, який все на світі перетворює в момент утвердження себе.

Ні, еволюція - це не сутність, а абсолютна тотальність буття. У кожного електрона, протона, атома, живого організму - своя власна еволюція. Немає в природі фізичних систем, які не еволюціонують.
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://www.socys.narod.ru/carstvo.htm
carma_

avatar

Чоловік К-ть повідомлень : 207
Age : 61
Звідки : Україна
Job/hobbies : філософія
Humor : звичайний
Registration date : 28.03.2013

СтворюватиТема: Re: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   Чт Травень 30 2013, 21:46

Василь Васьківський пише:
Розв'язанням проблеми внутрішніх сумнівів є лише абсолютне споглядання, яке ще називається філософією.
Йдеться про філософів у тотальності філософії, чи про індивідуальні філософські моменти у світі людини?
Цитата :
Коли світ розпинається протиріччями, настає година філософії.
А навіщо доводити світ до такого, чи варто чекати «годину філософії», коли завжди «під рукою» філософські моменти?
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://struktura-svitoglyadu7.webnode.com.ua/
Василь Васьківський
адмiнiстратор
avatar

Чоловік К-ть повідомлень : 466
Звідки : Софія
Registration date : 21.01.2008

СтворюватиТема: Re: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   Чт Травень 30 2013, 23:24

carma_ пише:
Василь Васьківський пише:
Розв'язанням проблеми внутрішніх сумнівів є лише абсолютне споглядання, яке ще називається філософією.
Йдеться про філософів у тотальності філософії, чи про індивідуальні філософські моменти у світі людини?
Йдеться про момент переходу людини, що сумнівається, до налаштованости на філософію як форми розкриття тотальности буття в системі понять.

carma_ пише:

Цитата :
Коли світ розпинається протиріччями, настає година філософії.
А навіщо доводити світ до такого, чи варто чекати «годину філософії», коли завжди «під рукою» філософські моменти?

Година філософії ─ це не момент філософії, а процес спонтанного перетворення світу людей в спільноту філософів. Тут якраз для Вас є нагода розгорнути свою концепцію про ландшафтність світу людей...
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://www.socys.narod.ru/carstvo.htm
carma_

avatar

Чоловік К-ть повідомлень : 207
Age : 61
Звідки : Україна
Job/hobbies : філософія
Humor : звичайний
Registration date : 28.03.2013

СтворюватиТема: Re: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   Пт Травень 31 2013, 20:06

Василь Васьківський пише:

Година філософії ─ це не момент філософії, а процес спонтанного перетворення світу людей в спільноту філософів.
Бажане завжди збувається, але ті хто бажав, інколи не помічають його у несподіваному вигляді?

«Процес спонтанного перетворення світу людей в спільноту філософів», у різних місцях цього світу, зовсім не нагадує спонтанність, чи самовільність.
Василь Васьківський пише:
(з Сб Січ 26 2008, 13:43)
Розв’язанням проблеми внутрішніх сумнівів є лише абсолютне споглядання, яке ще називається філософією.
Чекати «спонтанне перетворення світу» лише у «абсолютному спогляданні» - теж саме що сподіватися на «Земля кругла», та «усі шляхи ведуть …». Філософія досі не має того шляху, означеного хоча б «пунктиром». А окрім філософських моментів, у житті багато іншого, і навіть «пунктир» може не відбутися, принаймні для багатьох «сучасників». Дуже болісно усвідомлювати, що «серед них» близькі, рідні, знайомі …
Колись, у телефонному спілкуванні, людина зі ступенями, посадами, … мовила «я ж вас не знаю». Хіба я, без того «приладдя», можу знати людину краще? А коли у тому випадку, й справді «знав», то можливо вислів «чужа душа - темний ліс» - придатний тільки коли на «ліс» дивимося згори, на віддаль, поспішаючи. Справді, яка ж Вона чужа, якщо людська?
Для кого з співрозмовників «година філософії вже настала», хто є філософ?
Або все-таки, для мого «опонента», то був фрагмент рутинного процесу, без філософського моменту … , і для нього у той момент зайвою була «налаштованість на філософію як форму розкриття тотальності буття в системі понять»? Та чи можна взагалі досягти порозуміння обмеживши філософію «розкриттям тотальності буття в системі понять»? Для людей, з різними моделями світу людини, кожне поняття філософської системи виконує функцію представництва іншої моделі світу людини, а «порозуміння» досягається адміністративними методами та організаційними засобами. «Порозуміння» є у «напрямах академічної філософії», порозуміння нема у вільній динаміці філософських форумів.

Василь Васьківський пише:

Ні, еволюція - це не сутність, а абсолютна тотальність буття. У кожного електрона, протона, атома, живого організму - своя власна еволюція. Немає в природі фізичних систем, які не еволюціонують.
«Тотальність буття», відіслана до Абсолюту, там і залишається як «абсолютна тотальність буття», а моменти філософської тотальності свідчать тільки про причетність людини до Абсолюту?
У світі (конкретному), що дійсно «розпинається протиріччями», досягається «філософська височінь» на кшталт «Господи, помилуй мене грішного»!


Востаннє редаговано carma_ (Сб Черв 01 2013, 08:01); всього редаговано 1 раз
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://struktura-svitoglyadu7.webnode.com.ua/
Василь Васьківський
адмiнiстратор
avatar

Чоловік К-ть повідомлень : 466
Звідки : Софія
Registration date : 21.01.2008

СтворюватиТема: Re: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   Пт Травень 31 2013, 22:03

carma_ пише:
Василь Васьківський пише:

Година філософії ─ це не момент філософії, а процес спонтанного перетворення світу людей в спільноту філософів.
Бажане завжди збувається, але ті хто бажав інколи не помічають його у несподіваному вигляді?

«Процес спонтанного перетворення світу людей в спільноту філософів», у різних місцях цього світу, зовсім не нагадує спонтанність, чи самовільність.

Чому зовсім не нагадує?

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:
(з Сб Січ 26 2008, 13:43)
Розв’язанням проблеми внутрішніх сумнівів є лише абсолютне споглядання, яке ще називається філософією.
Чекати «спонтанне перетворення світу» лише у «абсолютному спогляданні» - теж саме що сподіватися на «Земля кругла», та «усі шляхи ведуть …». Філософія досі не має того шляху, означеного хоча б «пунктиром». А окрім філософських моментів, у житті багато іншого, і навіть «пунктир» може не відбутися, принаймні для багатьох «сучасників». Дуже болісно усвідомлювати, що «серед них» близькі, рідні, знайомі …
Колись, у телефонному спілкуванні, людина зі ступенями, посадами, … мовила «я ж вас не знаю». Хіба я, без того «приладдя», можу знати людину краще? А коли у тому випадку, й справді «знав», то можливо вислів «чужа душа - темний ліс» - придатний тільки коли на «ліс» дивимося згори, на віддаль, поспішаючи. Справді, яка ж Вона чужа, якщо людська?
Для кого з співрозмовників «година філософії вже настала», хто є філософ?
Або все-таки, для мого «опонента», то був фрагмент рутинного процесу, без філософського моменту … , і для нього у той момент зайвою була «налаштованість на філософію як форму розкриття тотальності буття в системі понять»? Та чи можна взагалі досягти порозуміння обмеживши філософію «розкриттям тотальності буття в системі понять»? Для людей, з різними моделями світу людини, кожне поняття філософської системи виконує функцію представництва іншої моделі світу людини, а «порозуміння» досягається адміністративними методами та організаційними засобами. «Порозуміння» є у «напрямах академічної філософії», порозуміння нема у вільній динаміці філософських форумів.


Якщо говорити чисто формально, то перетворення світу людей у спільноту філософів зовсім не вимагає порозуміння між цими філософами. Філософствувати можна й не досягаючи порозуміння. Якщо є філософські дискусії, то є й філософія. Я вже написав, що досягнення порозуміння є безкінечним процесом.

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Ні, еволюція - це не сутність, а абсолютна тотальність буття. У кожного електрона, протона, атома, живого організму - своя власна еволюція. Немає в природі фізичних систем, які не еволюціонують.
«Тотальність буття», відіслана до Абсолюту, там і залишається як «абсолютна тотальність буття», а моменти філософської тотальності свідчать тільки про причетність людини до Абсолюту?
У світі (конкретному), що дійсно «розпинається протиріччями», досягається «філософська височінь» на кшталт «Господи, помилуй мене грішного»!

Ні, тотальність буття не є відіслана до абсолюту. Еволюція є абсолютною тотальністю буття. Сенс останнього Вашого речення я не зрозумів.
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://www.socys.narod.ru/carstvo.htm
carma_

avatar

Чоловік К-ть повідомлень : 207
Age : 61
Звідки : Україна
Job/hobbies : філософія
Humor : звичайний
Registration date : 28.03.2013

СтворюватиТема: Re: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   Сб Черв 01 2013, 06:54

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Година філософії ─ це не момент філософії, а процес спонтанного перетворення світу людей в спільноту філософів.
Бажане завжди збувається, але ті хто бажав, інколи не помічають його у несподіваному вигляді.
«Процес спонтанного перетворення світу людей в спільноту філософів», у різних місцях цього світу, зовсім не нагадує спонтанність, чи самовільність.
Чому зовсім не нагадує?
З певними філософськими моделями світу людини, «світів» виявляється дуже багато. Кожне конкретне місце у світі людини починає претендувати на власну «світовність», і «матеріальність» для політичного, соціально-економічного маніпулювання. Наслідком чого стає «еміграція» філософського дискурсу, та «осягнення єдності» у «спонтанно виникаючих» соціально-економічних локальностях, шоу, «гарячих точках», …
Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:
(з Сб Січ 26 2008, 13:43)
Розв’язанням проблеми внутрішніх сумнівів є лише абсолютне споглядання, яке ще називається філософією.
Чекати «спонтанне перетворення світу» лише у «абсолютному спогляданні» - теж саме що сподіватися на «Земля кругла», та «усі шляхи ведуть …». Філософія досі не має того шляху, означеного хоча б «пунктиром». А окрім філософських моментів, у житті багато іншого, і навіть «пунктир» може не відбутися, принаймні для багатьох «сучасників». Дуже болісно усвідомлювати, що «серед них» близькі, рідні, знайомі …
Колись, у телефонному спілкуванні, людина зі ступенями, посадами, … мовила «я ж вас не знаю». Хіба я, без того «приладдя», можу знати людину краще? А коли у тому випадку, й справді «знав», то можливо вислів «чужа душа - темний ліс» - придатний тільки коли на «ліс» дивимося згори, на віддаль, поспішаючи. Справді, яка ж Вона чужа, якщо людська?
Для кого з співрозмовників «година філософії вже настала», хто є філософ?
Або все-таки, для мого «опонента», то був фрагмент рутинного процесу, без філософського моменту … , і для нього у той момент зайвою була «налаштованість на філософію як форму розкриття тотальності буття в системі понять»? Та чи можна взагалі досягти порозуміння обмеживши філософію «розкриттям тотальності буття в системі понять»? Для людей, з різними моделями світу людини, кожне поняття філософської системи виконує функцію представництва іншої моделі світу людини, а «порозуміння» досягається адміністративними методами та організаційними засобами. «Порозуміння» є у «напрямах академічної філософії», порозуміння нема у вільній динаміці філософських форумів.
Якщо говорити чисто формально, то перетворення світу людей у спільноту філософів зовсім не вимагає порозуміння між цими філософами. Філософствувати можна й не досягаючи порозуміння. Якщо є філософські дискусії, то є й філософія. Я вже написав, що досягнення порозуміння є безкінечним процесом.
Абстрактні нескінченності процесів реалізуються конкретними дискретними формами. Зокрема «дискретами» філософських моменто/місць, і «дискретами» моменто/місць порозуміння. Останні досягаються не завжди з використанням понять, іноді стають в пригоді побутові затріщіни, аромати парфумів, …

«Філософствувати можна й не досягаючи порозуміння.»
Так, коли є порозуміння стосовно філософії, моменти порозуміння при спілкуванні, або доречне спілкування.
Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Ні, еволюція - це не сутність, а абсолютна тотальність буття. У кожного електрона, протона, атома, живого організму - своя власна еволюція. Немає в природі фізичних систем, які не еволюціонують.
«Тотальність буття», відіслана до Абсолюту, там і залишається як «абсолютна тотальність буття», а моменти філософської тотальності свідчать тільки про причетність людини до Абсолюту?
У світі (конкретному), що дійсно «розпинається протиріччями», досягається «філософська височінь» на кшталт «Господи, помилуй мене грішного»!

Ні, тотальність буття не є відіслана до абсолюту. Еволюція є абсолютною тотальністю буття. Сенс останнього Вашого речення я не зрозумів.
«Еволюція є абсолютною тотальністю буття» - не у всіх філософських системах, не з усіма філософськими моделями світу людини. Далеко не всі люди особисто користуються філософськими системами, але філософський момент – «атрибут» кожної людини, здатної хоч якось користуватися поняттями. Абстрактний філософський «світ людини», є абстракцією і від тих людських світів.
Взагалі то філософські абстрагування потрібне не лише для підтримки «безкінечного філософського процесу», а й для «практики» життя, зокрема особистого, зокрема вище згаданих осіб. Крім того «страховий поліс від усіх негараздів життя», безкоштовно, поки не пропонується, тобто опинитися у стані «що дійсно «розпинається протиріччями»», можливо для кожної людини, а коротких дійових «маршрутів» виходу з таких станів, від академічної філософії, не запропоновано. От і залишається досягати у такі моменти «філософських височінь» на кшталт «Господи, помилуй мене грішного!». Та як не дивно, поняття отримані нашими далекими (?) попередниками, при належній змістовності підіймають із «праху земного», «абстрактне конкретизується», потім уможливлюються моменти філософського сумніву. Та чи є сенс ставити під сумнів деякі «речі».
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://struktura-svitoglyadu7.webnode.com.ua/
Василь Васьківський
адмiнiстратор
avatar

Чоловік К-ть повідомлень : 466
Звідки : Софія
Registration date : 21.01.2008

СтворюватиТема: Re: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   Сб Черв 01 2013, 17:59

carma_ пише:
Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Година філософії ─ це не момент філософії, а процес спонтанного перетворення світу людей в спільноту філософів.
Бажане завжди збувається, але ті хто бажав, інколи не помічають його у несподіваному вигляді.
«Процес спонтанного перетворення світу людей в спільноту філософів», у різних місцях цього світу, зовсім не нагадує спонтанність, чи самовільність.
Чому зовсім не нагадує?
З певними філософськими моделями світу людини, «світів» виявляється дуже багато. Кожне конкретне місце у світі людини починає претендувати на власну «світовність», і «матеріальність» для політичного, соціально-економічного маніпулювання. Наслідком чого стає «еміграція» філософського дискурсу, та «осягнення єдності» у «спонтанно виникаючих» соціально-економічних локальностях, шоу, «гарячих точках», …

А навіщо емігрувати? Залишайтесь у філософському розділі форуму, й забудете про ту світовність...

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:
(з Сб Січ 26 2008, 13:43)
Розв’язанням проблеми внутрішніх сумнівів є лише абсолютне споглядання, яке ще називається філософією.
Чекати «спонтанне перетворення світу» лише у «абсолютному спогляданні» - теж саме що сподіватися на «Земля кругла», та «усі шляхи ведуть …». Філософія досі не має того шляху, означеного хоча б «пунктиром». А окрім філософських моментів, у житті багато іншого, і навіть «пунктир» може не відбутися, принаймні для багатьох «сучасників». Дуже болісно усвідомлювати, що «серед них» близькі, рідні, знайомі …
Колись, у телефонному спілкуванні, людина зі ступенями, посадами, … мовила «я ж вас не знаю». Хіба я, без того «приладдя», можу знати людину краще? А коли у тому випадку, й справді «знав», то можливо вислів «чужа душа - темний ліс» - придатний тільки коли на «ліс» дивимося згори, на віддаль, поспішаючи. Справді, яка ж Вона чужа, якщо людська?
Для кого з співрозмовників «година філософії вже настала», хто є філософ?
Або все-таки, для мого «опонента», то був фрагмент рутинного процесу, без філософського моменту … , і для нього у той момент зайвою була «налаштованість на філософію як форму розкриття тотальності буття в системі понять»? Та чи можна взагалі досягти порозуміння обмеживши філософію «розкриттям тотальності буття в системі понять»? Для людей, з різними моделями світу людини, кожне поняття філософської системи виконує функцію представництва іншої моделі світу людини, а «порозуміння» досягається адміністративними методами та організаційними засобами. «Порозуміння» є у «напрямах академічної філософії», порозуміння нема у вільній динаміці філософських форумів.
Якщо говорити чисто формально, то перетворення світу людей у спільноту філософів зовсім не вимагає порозуміння між цими філософами. Філософствувати можна й не досягаючи порозуміння. Якщо є філософські дискусії, то є й філософія. Я вже написав, що досягнення порозуміння є безкінечним процесом.
Абстрактні нескінченності процесів реалізуються конкретними дискретними формами. Зокрема «дискретами» філософських моменто/місць, і «дискретами» моменто/місць порозуміння. Останні досягаються не завжди з використанням понять, іноді стають в пригоді побутові затріщіни, аромати парфумів, …

«Філософствувати можна й не досягаючи порозуміння.»
Так, коли є порозуміння стосовно філософії, моменти порозуміння при спілкуванні, або доречне спілкування.

Або, коли всі, хто спілкується, налаштовані на філософію.

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

carma_ пише:

Василь Васьківський пише:

Ні, еволюція - це не сутність, а абсолютна тотальність буття. У кожного електрона, протона, атома, живого організму - своя власна еволюція. Немає в природі фізичних систем, які не еволюціонують.
«Тотальність буття», відіслана до Абсолюту, там і залишається як «абсолютна тотальність буття», а моменти філософської тотальності свідчать тільки про причетність людини до Абсолюту?
У світі (конкретному), що дійсно «розпинається протиріччями», досягається «філософська височінь» на кшталт «Господи, помилуй мене грішного»!

Ні, тотальність буття не є відіслана до абсолюту. Еволюція є абсолютною тотальністю буття. Сенс останнього Вашого речення я не зрозумів.
«Еволюція є абсолютною тотальністю буття» - не у всіх філософських системах, не з усіма філософськими моделями світу людини. Далеко не всі люди особисто користуються філософськими системами, але філософський момент – «атрибут» кожної людини, здатної хоч якось користуватися поняттями. Абстрактний філософський «світ людини», є абстракцією і від тих людських світів.
Взагалі то філософські абстрагування потрібне не лише для підтримки «безкінечного філософського процесу», а й для «практики» життя, зокрема особистого, зокрема вище згаданих осіб. Крім того «страховий поліс від усіх негараздів життя», безкоштовно, поки не пропонується, тобто опинитися у стані «що дійсно «розпинається протиріччями»», можливо для кожної людини, а коротких дійових «маршрутів» виходу з таких станів, від академічної філософії, не запропоновано. От і залишається досягати у такі моменти «філософських височінь» на кшталт «Господи, помилуй мене грішного!». Та як не дивно, поняття отримані нашими далекими (?) попередниками, при належній змістовності підіймають із «праху земного», «абстрактне конкретизується», потім уможливлюються моменти філософського сумніву. Та чи є сенс ставити під сумнів деякі «речі».

Не всі філософствують, але всі еволюціонують, бо є живими організмами.
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://www.socys.narod.ru/carstvo.htm
carma_

avatar

Чоловік К-ть повідомлень : 207
Age : 61
Звідки : Україна
Job/hobbies : філософія
Humor : звичайний
Registration date : 28.03.2013

СтворюватиТема: Re: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   Сб Черв 01 2013, 19:38

Василь Васьківський пише:

Не всі філософствують, але всі еволюціонують, бо є живими організмами.
І слава Богу!
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://struktura-svitoglyadu7.webnode.com.ua/
Василь Васьківський
адмiнiстратор
avatar

Чоловік К-ть повідомлень : 466
Звідки : Софія
Registration date : 21.01.2008

СтворюватиТема: Re: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   Сб Черв 01 2013, 19:43

carma_ пише:
Василь Васьківський пише:

Не всі філософствують, але всі еволюціонують, бо є живими організмами.
І слава Богу!

Це Ви про мене? Я ще живий!
На початок Донизу
Переглянути профіль користувача http://www.socys.narod.ru/carstvo.htm
Спонсируемый контент




СтворюватиТема: Re: Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)   

На початок Донизу
 
Сумніваюсь, тобто існую! (Картезій)
Попередня тема Наступна тема На початок 
Сторінка 1 з 1

Права доступу до цього форумуВи не можете відповідати на теми у цьому форумі
Социс :: Пізнання та істина :: філософія-
Перейти до: